12.Економіка сільського господарства

Аспірант Миколенко інна Григорівна

Полтавська державна аграрна академія

Умови формування ринку круп’яних культур

Сучасний світовий досвід довів життєвість і ефективність ринкової економіки, яка більш орієнтована на задоволення інтересів людини, добробут суспільства, належний її життєвий рівень. Інтереси споживача – центральної фігури ринку – визначають зміст попиту і програму пропозиції на товари. За таких умов товаровиробники постійно працюють на задоволення попиту споживача, який постійно змінюється. Саме через всебічне забезпечення споживача товаром реалізується ідея і механізм соціальної орієнтації ринкової економіки на інтереси людини.

Перехід круп’яного господарства на ринкові відносини пов’язаний з суттєвими змінами діючої системи регулювання виробництва, збуту і використання зерна в напрямку розвитку ринкових відносин в агропромисловому комплексі з врахуванням специфіки його функціонування. При цьому мова йде про зміни в зерновій політиці і принципову нову модель господарювання, а не про розвиток і вдосконалення її окремих елементів. Основою нової моделі господарювання в аграрній сфері економіки і в круп’яному господарстві повинні бути товарно-грошові відносини, необхідним елементом яких є ринок .

Вперше категорія “ринок” була введена до вживання шотландським економістом А. Смітом. За його визначенням, ринкова система характеризує взаємовідносини продавців і покупців, а ринок – сукупність актів купівлі-продажу і умов збуту продукції .

Поняття “ринок” не тільки одна з поширених категорій в економічній теорії, а також і в господарській практиці. Воно набуває різних значень як в залежності від заходів ускладнення економічного середовища, так і ступеня глибини його вивчення .

Ринок забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, пропорційність процесу відтворення, його цілісність. Тут відбувається суспільне визнання створеного продукту, суспільного характеру праці, що втілюється в ньому. Будь-яка споживна вартість починає служити людям лише після її реалізації, а праця, витрачена на виробництво товару, стає суспільно необхідною. Відбувається це завдяки досягненню рівноваги між попитом і пропозицією. На ринку кількість товарів, яку хочуть купити покупці, має відповідати кількості товарів, яку хочуть продати продавці. У цьому разі ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що й веде до рівноваги .

Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв’язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Через конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат на виробництво будь-якого товару, науково-технічний прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринкової економіки індивідуальна праця зводиться до суспільно необхідної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирівнюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утворенню середньої норми прибутку, що досягається через перелив капіталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці .

Круп’яний ринок – це сукупність обмінних операцій, за допомогою яких регулюються господарські взаємовідносини і проводиться купівля-продаж зерна та продуктів його переробки. Проте, не можна розглядати круп’яний ринок як економічну категорію, що вивчає обмін в натуральній формі. Обмін – це одна із важливих складових відтворення, проміжна стадія між виробництвом і споживанням. Оскільки ринок розглядається як узагальнююче поняття, що характеризує тип функціонування економіки і формування господарських зв’язків, то дане визначення можна примінити і до круп’яного ринку. Тому, круп’яний ринок представляє собою такий тип функціонування зернового господарства, коли ринкові відносини не обмежуються сферою обміну, а включають в себе всі товарно-грошові відносини, які регулюють виробництво, збут і споживання зерна та формують господарські зв’язки між суб’єктами круп’яного ринку .

Створення круп’яного ринку – це перехід до якісно нового стану круп’яного господарства. В сучасних умовах він виступає як об’єктивна необхідність, що дозволяє покращити забезпеченість країни зерном за рахунок власного виробництва, підвищити його ефективність. Проте орієнтація круп’яного господарства на ринкові відносини як засіб автоматичного вирішення всіх його проблем, в найближчі роки не зможе радикально змінити стан справ у виробництві, збуті і використанні зерна, так як ще повністю не сформована база. Формування круп’яного ринку – це об’єктивний процес, який ґрунтується на законах товарного виробництва, що проявляють свою дію через ринковий механізм .

Оскільки ринок притаманний товарному виробництву, що регулюється об’єктивними економічними законами, то, у відповідності з ними, формування круп’яного ринку можливе при наступних основних умовах:

– існування великої кількості форм власності і господарювання у всіх галузях зернопродуктового підкомплексу, ліквідація монополізму, наявність високого рівня зовнішньої і внутрішньої конкуренції;

– здійснення господарської діяльності суб’єктами круп’яного ринку на основі підприємництва і вільного переміщення капіталу і матеріальних ресурсів;

– наявність розвинутої ринкової інфраструктури .

Створення умов для функціонування круп’яного ринку вимагає використання комплексу заходів, що регулюють процес переходу круп’яного господарства на ринкові відносини і одночасно дозволяють формувати і розвивати круп’яний ринок із властивими йому елементами: свободою підприємництва, правом виробника розпоряджатися своєю продукцією і доходами, конкуренцією, ліквідацією монополізму, тощо.