Меденець С. В., Хоменко О. М.

Дніпропетровський національний університет

Зміни показників периферичної крові дітей,

хворих на сальмонельоз

Незважаючи на те, що сальмонельоз відомий людству з давніх часів, а досягнення медичної науки знаходяться на досить високому рівні, випадки даного захворювання зустрічаються доволі часто. Причиною цього є відносна стійкість сальмонел до зміни середовища їхнього існування: соління, дії кислот та термічної обробки. До того ж, уражені цими мікробами харчові продукти не змінюють свої властивості та зовнішній вигляд.

Потрапивши до шлунково – кишкового тракту людини, сальмонели надходять до тонкого кишечника, де швидко розмножуються. Далі вони поширюються з током крові по організму, ушкоджуючи різні внутрішні органи (печінку, нирки, легені). Найбільшу небезпеку становлять випадки захворювання дітей, функціональні системи організму яких знаходяться у стані формування.

Метою нашої роботи стало дослідження периферичної крові дітей дошкільного віку, хворих на сальмонельоз.

Було обстежено 180 дітей віком від 4 до 16 років. З них 97 дитини – хлопчики, 83 – дівчатка. Досліджувані були розподілені на групи за віком та статю (з 8 років), а також за формою сальмонельозу (легкою або важкою). Всі діти потрапили до лікарні в гострий період захворювання. До контрольної групи увійшли по 20 дітей відповідного віку та статі.

Загальноприйнятими методиками визначали наступні показники периферичної крові: кількість еритроцитів, тромбоцитів та лейкоцитів; концентрацію гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), а також кольоровий показник.

Результати досліджень обробляли за програмою “Statistica 5.0” на комп`ютері “Pentium – 166”. Розраховували: середнє арифметичне значення, помилку середнього, порівняння середніх значень. Достовірною різниця між показниками досліду і контролю вважалася при р<0,05.

В результаті проведених досліджень було встановлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів периферичної крові в усіх досліджуваних групах, незалежно від віку та статі обстежених, а також від форми сальмонельозу. Найнижчим цей показник виявився: при легкій формі сальмонельозу – у дівчат молодшого шкільного віку, у яких показник відрізнявся від контролю на 15%; при віжкій формі сальмонельозу – у хлопчиків старшого шкільного віку, у яких кількість еритроцитів зменшилась на 22%.

При легкій формі сальмонельозу вірогідне зниження гемоглобіну в периферичній крові виявлено у дівчаток молодшого шкільного віку, а також у хлопчиків та дівчат пубертатного віку - на 6%, 7% та 9% відповідно порівняно з контролем. При важкій формі перебігу даної патології зниження гемоглобіну в периферичній крові мало місце в усіх досліджуваних группах: у дітей дошкільного віку та хлопчиків старшого шкільного віку – на 21%, у хлопчиків та дівчат молодшого шкільного віку – на 22% та 18% відповідно, у дівчат пубертатного віку – на 18%.

Змін кольорового показника крові при легкій формі сальмонельозу встановлено не було. При важкій же формі перебігу сальмонельозу цей показник вірогідно знизився в усіх досліджуваних групах, найбільше – на 10%, у дітей дошкільного, а також пубертатного віку.

В усіх досліджуваних групах був виявлений лейкоцитоз. Найбільше підвищення кількості лейкоцитів в периферичній крові при легкій формі сальмонельозу встановлено у дітей дошкільного віку, а також у дівчат пубертатного віку – в 2 рази. При важкій же формі перебігу сальмонельозу зріст цього показника відбувся не лише по відношенню до контрольної групи, але й по відношенню до обстежених з легкою формою сальмонельозу.

При легкій формі перебігу захворювання вірогідне зниження кількості еозинофілів виявляється лише у хлопчиків молодшого шкільного віку, тоді як у всіх інших досліджуваних групах спостерігається тенденція до зниження даного показника, а при важкій формі захворювання – в усіх досліджуваних групах, максимально – на 43% у дівчат молодшого шкільного віку. Базофіли в периферічній крові не виявлені в жодній групі. Паличкоядерний нейтрофільоз було встановлено в усіх досліджуваних групах, за винятком хлопчиків молодшого шкільного віку з легкою формою сальмонельозу; сегментоядерний нейтрофільоз – у дівчат молодшого шкільного віку та хлопчиків пубертатного віку незалежно від форми патології, а також у дітей дошкільного віку, хлопчиків молодшого та дівчат старшого шкільного віку при важкій формі сальмонельозу.

Зниження кількості лімфоцитів виявлено в усіх досліджуваних групах, що вказує на пригнічення стану імунної системи, збільшення моноцитів – у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку за умов важкої форми перебігу патології – на 13% та в середньому 17,5% відповідно по відношенню до контролю.

ШОЕ підвищилась в усіх дітей незалежно від віку та форми сальмонельозу.

У дівчат молодшого шкільного віку та у хлопчиків – підлітків при легкій формі патології у периферичній крові вірогідно зменшилась кількість тромбоцитів – на 9% та 13% відповідно порівняно з контрольною групою. При важкій формі сальмонельозу цей показник знизився в усіх досліджуваних групах, максимально (на 18%) – у хлопчиків пубертатного віку.

Таким чином, найбільших зсувів при легкій формі сальмонельозу показники периферичної крові набувають у дітей дошкільного, а також старшого шкільного віку, а при важкій формі – у пубертатний період, особливо у хлопчиків.