Юхимчук І. В.

Волинський державний університет ім. Лесі українки

Індивідуальні психофізіологічні властивості

старшокласників з різним професійним спрямуванням

Ефективне вирішення практичних завдань організації виробництва і праці можливе за умови творчого використання наукових досягнень в галузі фізіології і психології праці, яка досліджує закономірності функціонування людського організму у процесі праці, динаміку психічних функцій працівника, механізми психологічної взаємодії людей і мотивації трудової діяльності. Це висуває нові вимоги до підготовки спеціалістів з управління персоналом, яким належить вирішувати важливі і складні проблеми ефективного функціонування як на рівні організації, так і на індивідуальному рівні.

Відомо, що властивості основних нервових процесів є природною основою індивідуальних психофізіологічних відмінностей між людьми, суттєво впливають не лише на динамічну сторону діяльності людини, але і на кінцевий результат роботи, тобто вони є одними з важливих факторів формування індивідуальних характеристик різних видів діяльності.

Професійний психофізіологічний відбір спеціалістів – це одна із складових систем відбору, направлена на виявлення осіб, психофізіологічні властивості та професійні здібності яких відповідають вимогам конкретних спеціальностей, тобто це система відбору найбільш придатних до навчання по обраній спеціальності людей і для їх роботи в даній професії.

Таким чином, важливою і актуальною є проблема кореляцій між індивідуальними психофізіологічними властивостями людини та її професійними характеристиками.

Метою дослідження було вивчення особливостей властивостей нервової системи і сенсомоторних функцій людини по переробці зорової інформації різного ступеня складності у школярів 10-11 класів, що мають різну професійну орієнтацію.

Дослідженню підлягали 120 учнів (60 дівчат, 60 хлопців) 10-11 класів загальноосвітніх шкіл в міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з груп: «Автосправа», «Тракторна справа», «Обліковець (реєстрація бухгалтерських даних)», «Оператор комп'ютерного набору (ОКН)».

Кожна група ділилась на дві підгрупи за віком (10 і 11 класи). У підгрупах «Автосправа», «Тракторна справа» було тестовано по 15 хлопців 10-го та 11-го класів, відповідно в групах «Обліковець» та «ОКН» - по 15 дівчат. Усі обстежувані праворукі.

Для дослідження сили нервових процесів та функціональної рухливості нервових процесів використовувалась система «ДІАГНОСТ-1», запропонована Н.В.Макаренком і В.С.Лізогубом, призначена для визначення індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності і сенсомоторних функцій людини по переробці зорової інформації різного ступеня складності.

За показниками максимальної переробки зорової інформації визначали рівень функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП). Результатом тестування в даному режимі є час виконання завдання.

За показником загальної кількості переробленої інформації протягом 5хв визначали працездатність головного мозку (ПГМ). Результатом тестування є кількість переробленої інформації за даний час.

Експериментальні дані аналізували окремо щодо хлопців та дівчат з урахуванням їх професійної спрямованості, а також виявляли статеві відмінності властивостей основних нервових процесів.

Порівнюючи показники нейродинамічних властивостей хлопців (10кл.), кращі показники латентних періодів складних зорово-моторних реакцій виявлені у «автомобілістів» (вони ж допускали значно меншу кількість помилок, тоді як сила нервових процесів є вища у «трактористів». Такі результати наводять на думку, що при короткочасних реакціях кращі показники виявляються в «автомобілістів». Проте, при визначенні сили та рухливості нервових процесів, що визначаються на основі тривалих складних реакцій вибору, ці показники виявились кращими у «трактористів». Наші дані підтверджують відомості з літератури про те, що сенсомоторні реакції різного рівня складності і сили та рухливість нервових процесів не є абсолютно тотожними. Останні властивості є складними інтегративними, відносно стійкими, генетично детермінованими властивостями нервових процесів.

При порівнянні показників нейродинамічних властивостей експериментальних груп хлопців (11кл.) більш успішними при дослідженні реакцій вибору та сили нервових процесів були «автомобілісти».

Щодо вікових особливостей «хлопців-трактористів», то кращі показники простої зорово-моторної реакції та реакції вибору відмічені у 11-класників, тоді як функціональна рухливість та сила нервових процесів вища у 10-класників.

Щодо вікових особливостей «автомобілістів», то відносно всіх досліджених параметрів краща показники відмічені у 11-класників.

Порівнюючи показники нейродинамічних властивостей дівчат, спостерігаємо, що у 10-класниць складні реакції вибору та сили нервових процесів кращі у групі «ОКН», ніж в «обліковців». Тоді як показники функціональної рухливості нервових процесів кращі в «обліковців». У 11-класниць параметри сили та функціональної рухливості нервових процесів були кращими в «обліковців».

Вікові відмінності досліджуваних показників стосуються в основному обліковців, у яких кращі показники виявлені у 11-класниць.

В учнів 10 класу статеві відмінності є неоднозначними, тоді як у 11 класі встановлюється загальна закономірність: кращі показники за всіма досліджуваними параметрами нейродинамічних функцій відмічені у хлопців.

Таким чином, використані методики дозволяють оцінити здатність вищих відділів центральної нервової системи забезпечувати максимально можливий для кожного індивіда рівень швидкості та безпомилковим диференціюванням позитивних і гальмівних подразників з врахуванням швидкості, якості та кількості їх переробки, які зумовлені не лише високо генетично детермінованими типологічними властивостями вищої нервової діяльності, а й властивостями функцій пам'яті, мислення, сприйняття та уваги.