Сухіна О.О.,
здобувач Донецького державного університету управління
Розвиток
казначейської системи виконання Державного бюджету
України
У процесі докорінного реформування економіки
важливим є визнання того, що макроекономічна стабілізація неможлива без значної,
глибокої перебудови державних фінансів у цілому і зокрема бюджету як
центральної їх ланки. Бюджет – це не тільки фінансовий план, у якому особлива
увага приділяється механізмам платежів, обліку й звітності, він одне з основних
знарядь макроекономічної стабілізації й економічного зростання. Це зумовлює
необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і
своєчасного надходження до бюджету доходів і здійснення видатків, постійного
аналізу доходів і видатків бюджету в плані їх впливу на економіку [1].
Результати виконання бюджету дуже часто тією чи
іншою мірою різняться від тих цілей і завдань, якими керувалися при його
складанні й затвердженні. В окремих випадках такі розбіжності, хоч вони і не
були заплановані, можна визнати корисними. Однак, як правило, одержання
результатів, відмінних від запланованих, означає, що бюджетна політика,
покладена в основу затвердженого бюджету, не проводилась, не було й дієвого
контролю за її здійсненням. Хоч у довгостроковій перспективі подібні прорахунки
можуть бути компенсовані, вони мають значний, безпосередній вплив на економіку.
Якщо ж розбіжність результатів із запланованим виявиться суттєвою, це може не
тільки заважати досягненню стабілізації в економіці, а й внести в господарське
життя численні викривлення, які треба буде виправляти протягом наступного
фінансового року чи навіть кількох років.
Звідси випливає необхідність дотримання бюджетної
політики і суворого її виконання, відхилення при цьому повинні розглядатись як
індикатори збоїв як у функціонуванні економіки в цілому, так і в самому
бюджетному процесі, зокрема в заключній його стадії – виконання бюджету і
насамперед його головної ланки – державного бюджету. Виконання державного
бюджету України – це здійснення комплексу заходів із забезпечення повного і
своєчасного виконання плану доходів і видатків. При цьому виконання дохідної
частини бюджету означає надходження не тільки загальної суми передбачених
коштів, а й по кожному джерелу. Виконання плану за видатками означає
безперебійне фінансування усіх запланованих заходів і установ, економне й
ефективне використання бюджетних ресурсів [2].
Аналіз стану виконання державних бюджетів за роки функціонування Державного
казначейства в Україні дозволив нам виявити ті конкретні зміни, що відбувалися
в цьому процесі та дати їм належну оцінку. У даному випадку ми керуємось
аксіомою, що за станом виконання державних бюджетів можна оцінювати
ефективність економічних перетворень у країні та їх соціально-економічну
доцільність.
Фактична діяльність Державного казначейства як
інституту, призначеного управляти бюджетними ресурсами почалася з кінця 1997
року. Фінансовий стан в Україні на той час визначала грошова реформа 1996 року.
Зрозуміло, що саме в цей період і необхідна була активізація інституту Державного
казначейства щодо реалізації одного із головних, як на нашу думку, етапів
бюджетного процесу – виконання державного бюджету.
По-перше, цей етап визначає якість та життєздатність
сформованого та затвердженого бюджету країни. Адже в процесі безпосереднього
виконання бюджетів проявляються всі недоробки, недоліки та помилки, які могли
мати місце при складанні, розгляді та затвердженні проекту державних бюджетів.
По-друге, саме процес виконання бюджетів визначає той кінцевий ефект, який
матиме Уряд від реалізації головного фінансового плану країни – державного
бюджету. Крім цього, саме ця стадія дає можливість отримати правдиву інформацію
про існуючий стан справ у реальному режимі часу, реально оцінити рівень
досягнутих результатів, зіставити їх з прогнозами і встановленими завданнями та
напрацювати комплекс пропозицій, спрямованих на удосконалення процесу виконання
бюджетів.
Перш за все, необхідно
зазначити, що проведений аналіз виконання
державних бюджетів виявив низький рівень державного контролю в частині використання
бюджетних коштів, що створило умови для численних порушень. Найбільш поширеними
з них були незаконне, нецільове та неефективне використання коштів державного
бюджету. Порушення та недоліки у використанні коштів
державного бюджету стали можливими внаслідок незадовільного виконання Державним
казначейством покладених на нього функцій в частині здійснення контролю за
виконанням державних бюджетів, проведенням видатків і використанням коштів,
станом обліку та звітності. Зосередившись на вирішенні організаційних,
методологічних та технологічних питань, Державне казначейство на протязі
фінансового періоду 1998-2006 років певною мірою усунулось від виконання свого
головного завдання – забезпечення ефективного управління державними коштами.
Зважаючи на те, що державний
бюджет виконується в умовах гострої нестачі бюджетних коштів, головним
завданням Державного казначейства має стати прискорення розрахунків між
бюджетними установами, скорочення залишків бюджетних коштів на рахунках в
установах уповноважених банків та своєчасне їх спрямування на фінансування
поточних витрат державного бюджету, контроль за цільовим та економним
використанням цих коштів, а також зменшення обсягу дефіциту державного бюджету.
Але як показує аналіз виконання державних бюджетів за видатками фактичний стан
справ з управління бюджетними коштами та
контролю за їх використанням у багатьох випадках носив формальний
характер.
Література:
1. Павлюк К.В. Організація
виконання державного бюджету // Фінанси України.
– 1998. – № 3. – С. 37- 45.
2. Осипчук Л.Л. Основи казначейської
справи: Навч. посіб. – К.: МАУП,
2003. – 152 с.