Тищенко М.Р.,
здобувач
Донбаської національної академії будівництва та архітектури
Сучасні методи виміру
соціальної політики підприємств
Соціальна політика держави в цілому і соціальна політика підприємства
зокрема базуються на таких загальнолюдських філософських цінностях, як право на
життя, свобода, рівність, відсутність дискримінації, справедливість,
солідарність, соціальна відповідальність і т.ін. [1].
Саме цінності є основою пояснення будь-якої проблеми і вибору відповідної
альтернативи соціальної політики. Наприклад, від того, яка цінність покладена в
основу – рівність або справедливість, буде залежати вибір принципу допомоги –
універсального або вибіркового.
Наприклад, моделі ринку праці, що діють у даний час у різних країнах,
спираються на визначенні цінності. Так, ліберальна (американська) модель
побудована на принципах індивідуалізму. Це означає, що у випадку тимчасових
фінансових труднощів на підприємстві працівників будуть звільняти; при зміні
змісту роботи краще буде винайняти нового працівника з відповідною
кваліфікацією, ніж перенавчати того, який вже працює. Таким чином, ліберальна
модель характеризується високим рівнем плинності кадрів і трудової мобільності,
свободою вибору й індивідуальною відповідальністю за власну освіту і кар'єру.
Патерналістська (японська) модель ринку праці побудована на принципах
патерналізму, колективізму, солідарності і соціальній відповідальності. Це
означає, що у випадку фінансових труднощів на підприємстві скоріше зменшать
розмір заробітної плати, ніж будуть звільняти працівників (при цьому
вважається, що працівники самі, починаючи з вищого керівництва, повинні
виступати з пропозиціями про зменшення для себе заробітної плати).
Патерналістська модель передбачає відповідальність за найнятого працівника, і
підприємство діє за принципом великої родини, де піклуються про всі сфери
життєдіяльності персоналу (пенсії, освіту і т.ін.)
[1].
Таким чином, соціальна політика підприємства, усвідомлено чи ні, розробляється з
урахуванням визначеної ієрархії цінностей, яка встановлює, на які цілі в першу
чергу витрачати кошти, як здійснювати їх перерозподіл, кому і в якій формі
надавати допомогу в першу чергу.
Соціальна політика підприємства розглядається не тільки в контексті
заходів, спрямованих на задоволення потреб персоналу, але й у контексті
задоволення соціальних потреб суспільства в цілому, (в тому числі споживачів).
У зв’язку з цим уявляється необхідним досліджувати споживачів і потенційних
споживачів: потреби, надії, неусвідомлювані потреби і мотиви поведінки, що дозволить
правильно обрати місію підприємства .
Існують два підходи до розуміння цінностей: моральний абсолютизм і консеквенціалізм. Моральний абсолютизм передбачає прийняття
цінностей, або відношення до того, що слід вважати правильним, а що ні, і
дотримання їх незалежно від наслідків. Консеквенціалізм – принцип, який припускає, що ніщо саме по
собі не є добром чи злом, гарним чи
поганим, тому не може існувати абсолютних моральних принципів – слід оцінювати
наслідки дій на практиці [1].
Таким чином, розуміння і підхід до прийняття цінностей, які визначають основу соціальної політики підприємства, припускає виявлення й аналіз, по-перше, факторів, які визначають вибір споживачів, по-друге, аналіз ціннісних орієнтацій споживачів. Вирішення цих задач може бути проведено з використанням методів факторного аналізу і багатовимірного шкалування.
Факторний аналіз – один з багатовимірних методів математичної обробки
даних. Він дозволяє коротко представити узагальнену інформацію про структуру
зв'язків між ознаками досліджуваного об'єкта. У нашому випадку об'єктом
вивчення є споживачі. Менеджер може спостерігати якийсь феномен поведінки
споживачів, але щоб пояснити його в деяких випадках, коли інші методи не дають
результату, слід провести факторний аналіз.
Л. Басовський, аналізуючи можливості
застосування факторного аналізу для планування і прогнозування ринку,
відзначає: «Дослідник ринку, аналітик органу планування обмежений набором
показників, традиційно використовуваних в офіційній статистиці, в анкетах для
опитувань. Коли невідомий фактор виявляється в зміні декількох змінних, у
процесі аналізу можна спостерігати істотну кореляцію або зв'язок між змінними.
Тим самим число незалежних, спочатку прихованих факторів, може бути істотно
менше, ніж число традиційно використовуваних показників, що вибирають досить
суб'єктивно» [2]. Однак, слід зазначити, що все вищесказане повною мірою
відноситься до статистичних даних, які характеризують об'єктивні показники
розвитку ринку. У випадку дослідження споживачів, поряд з об'єктивними
показниками в ході дослідження одержують цілий ряд суб'єктивних показників:
думки, переваги і т. д. У цьому випадку факторний аналіз має особливу
цінність, оскільки дозволяє виявити латентні змінні, котрі взагалі не
піддаються прямому виміру [3].
Суть методу багатовимірного шкалування
полягає в побудові системи координат для збору саме тієї інформації, яка
дозволить розробити соціальну політику підприємства (з точністю до повороту й
одиниці довжини) і приписуванні координати кожному об'єктові. Задача побудови
такої системи координат близька до задачі, розв'язуваної факторним аналізом, –
стиснення даних, опис їх невеликим числом змінних. Відмінність полягає в тому,
що факторний аналіз спрямований на пошук латентних змінних, а багатовимірне шкалування – на побудову просторових карт сприйняття (у
нашому випадку – ціннісних орієнтацій), що є корисним інструментом позиціонування.
Література:
1. Іванова О. Передумови формування соціальної
політики в Україні // Соціальна робота в Україні: перші кроки / Під ред.В.Полтавця. – К.: Видавничий дім «КМ Academia»,
2000. – С. 87 – 112
2. Басовский Л.Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Учебное пособие. –
М.: ИНФРА-М, 1999. – 260 с.
3. Вовк
В.А. Информационная стратегия маркетинга предприятия //Науково-технічний збірник «Коммунальное
хозяйство городов»,
економічні науки, вип. 52. – К.: «Техніка». – 2003. – С. 88 – 96.