Шаталова Н.О.,

аспірант Донецького державного університету управління

Шляхи оптимізації фінансового механізму державного регулювання економіки регіону

Особливе місце в державному регулюванні економіки відводиться регіональній моделі державного регулювання. Вдосконалення державного регулювання соціально-економічного розвитку регіонів, в першу чергу, залежить від оптимізації і розумного поєднання державної регіональної політики і власне політики регіонів.

Формування сучасних наукових концепцій державної регіональної політики для України є вкрай важливим, оскільки довший час Україна не мала законодавчо і науково визначеної політики регіонального розвитку. Вперше проект “Концепції регіональної політики в Україні” був представлений в КМУ Інститутом економіки промисловості НАН України в жовтні 1994 року академіком Чумаченком М.Г. Цей проект дійсно відображав реальні перспективи ефективного регіонального розвитку з максимальним врахуванням інтересів саме регіонів. Однак, Міністерством економіки в 1995 році було розроблено власний проект Концепції, в якій аспекти державної регіональної політики перенеслися з регіонів на рівень держави. Цей варіант разом з доповненнями було прийнято 25.05.2001 року Указом Президента України № 341/2001.

В цілому механізм державного регулювання економіки регіону можна представити у вигляді схеми (див. рис. 1).

Однією із складових державного регулювання економіки регіону, яка по суті забезпечує дієвість та ефективність використання усіх інших важелів регулятивного впливу, є бюджетно-фінансове регулювання, яке здійснюється за допомогою бюджетного та фінансового механізмів управління та передбачає стимулювання надходження фінансових ресурсів, приватних інвестицій у найдинамічніші сектори регіональної економіки, здатні наповнити бюджет регіону та прискорити його розвиток [1].

Рис.1. Механізм державного регулювання регіонального розвитку

Фактично бюджетно-фінансове регулювання розвитку адміністративно-територіального утворення – це сукупність державних фінансових заходів щодо забезпечення управління територіальним розвитком, в основі яких покладений фінансовий механізм, що може розглядатися як основна накопичувальна, розподільча та забезпечуюча ланка підтримки на необхідному рівні потенціалу регіону, регіонального розвитку та справедливого перерозподілу доходів різних сфер та галузей господарського комплексу певної території. Фінансовий механізм державного регулювання в сучасних умовах набуває особливого значення і знаходить своє відображення у бюджетній, грошовій і кредитній системах, здійсненні політики цін і доходів, соціальних гарантій. Тобто, за допомогою фінансового механізму регулювання визначається кінцевий результат усієї господарської діяльності в державі чи окремо взятому регіоні, а тому він відіграє визначальну роль в системі управління економікою.

В “Концепції державної регіональної політики в Україні” особливе місце в державному регулюванні соціально-економічного розвитку регіонів відводиться оптимізації фінансового механізму, який повинен забезпечувати перспективи для формування такої фінансової спроможності територій, яка б створювала можливості для ефективного регіонального розвитку, подолання диспропорцій з урахуванням особливостей регіонів, їх потенціалу в ринковій економіці. Оптимізація фінансового механізму державного регулювання економіки регіону включає:

вдосконалення системи стратегічного бюджетного планування та фінансового вирівнювання, які б базувалися на нормативах мінімальної бюджетної забезпеченості та на коефіцієнтах податкової спроможності територій;

запровадження такого механізму надання бюджетних трансфертів, який би гарантував місцевим органам фінансове забезпечення виконання делегованих повноважень в регулюванні соціально-економічного розвитку відповідних територій;

використання ефективного механізму міжбюджетних розщеплень податкових платежів;

вдосконалення системи місцевого оподаткування;

посилення зацікавленості органів місцевої влади у зміцненні доходної бази;

стимулювання місцевих органів влади до об’єднання на договірних засадах фінансових ресурсів для вирішення місцевих, регіональних, міжрегіональних проблем і забезпечення оптимального використання бюджетних коштів;

використання інструментарію фінансового планування в частині програмно-цільового фінансування видатків;

чітке розмежування видатків на виконання власних та делегованих повноважень місцевими органами влади.

Література:

1. Бречко О.В. Методичні підходи до вдосконалення аналізу фінансового забезпечення регіонального управління // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. - Тернопіль: Економічна думка. - 2002.-№ 6.-С. 73-77.