Секція «Економічні науки»
Економіка зовнішньоекономічної діяльності
Смикова М.О.
к.е.н., доц. Камінський
П.Д.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
ім. М. Туган-Барановського
УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ВІДНОСИНИ
КНР має
значний інтерес для України з погляду розвитку вітчизняної промисловості,
експорту новітніх технологій, наукового співробітництва. Китай є одним з
лідерів світу як в політичному, так і в економічному середовищі. Ці реалії
Україні неминуче слід враховувати при визначенні орієнтирів та пріоритетів
зовнішньоекономічної політики. Іншими словами, сама логіка розвитку ситуації
після проголошення Україною незалежності вимагає від України виконання певних
дій для посилення співробітництва з Китаєм.
Отже, метою
цієї роботи є визначення головних напрямків розвитку відносини України та Китаю
Відносини між Україною та Китаєм почали розвиватися з набуття Україною
незалежності. Наприкінці 90-х років в українсько-китайській торгівлі
простежувалось певне скорочення її абсолютних обсягів, зумовлене негативними
чинниками, з-поміж яких — підвищення цін на енергоносії в країні, введення
тендерних торгів на магнезит і плавиковий шпат у КНР, недосконалість
договірно-правової бази тощо [1]. Сучасний обсяг товарообороту між країнами
представлений в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Обсяг товарообороту між Україною та Китаєм (млн. дол.) [3].
|
|
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
|
Експорт України |
648,9 |
699,9 |
1002,7 |
906,3 |
713,5 |
|
Імпорт України |
131,9 |
259,7 |
519,2 |
976,3 |
1806,5 |
Продовження
табл. 1.1
|
Торговий обіг |
770,8 |
959,6 |
1521,9 |
1882,6 |
2520 |
|
Торгове сальдо |
497,0 |
440,2 |
483,5 |
-70 |
-1093 |
Аналізуючи
дані таблиці, слід відмітити, що на початку нового тисячоліття товаропотоки між
Україною і КНР збільшилися, при цьому привертає увагу стрімке зростання обсягів
китайських товарів в Україну. Якщо у 2002 і 2003 рр. український експорт
становив, відповідно, 699,9 і 1002,7 млн. дол., то імпорт — 259,7 і 519,2 млн.
(збільшився удвічі). Тенденція швидкого зростання обсягів китайського імпорту в
Україну зберігалась і в 2004—2005
рр. Обсяг товарообороту 2005 р. становив 2,52 млрд. доларів, при цьому негативне сальдо
зросло до 1,09 млрд.
Злободенним
питанням двосторонніх відносин між Китаєм і Україною є вдосконалення структури
експорту і імпорту двох країн. Справа в тому, що український експорт до КНР мае яскраво
виражений наполовину сировинний характер. Так, у 2005 р. він складався
на 57% з
продукції металургії та металообробки та на 23% — з продукції хімічної промисловості. Китай же нам
експортує в основному товари народного споживання [2].
Слід
відмітити, що успішно розвиваються відносини у сфері науки і техніки, в якій,
як відомо, і в Україні, і в Китаї досягнуто чимало успіхів світового рівня.
Відтак уряди обох країн надають великого значення розвитку фундаментальної та
прикладної науки. Значний інтерес китайська сторона виявляє до впровадження у
виробництво розробок українських вчених [4].
Китай і
Україна мають цілком реальні шанси для якісного і кількісного поліпшення
взаємовигідного широкомасштабного співробітництва насамперед у названих вже
пріоритетних галузях. Звідси випливає нагальна необхідність суттєвих корективів
щодо втілення в життя "китайського вектора" зовнішньої політики
України. При цьому слід мати на увазі, що українсько-китайські відносини можуть
успішно розвиватися лише за умови доброго усвідомлення Україною, що Китай
реалізує один з небагатьох наших зовнішніх резервів
швидкого нарощування експортних можливостей за рахунок продукції
машинобудування, ракетно-космічної, суднобудівної промисловості, ядерної та
теплової енергетики, продукції ВПК. Найбільш перспективними є види
співробітництва, які дозволяють поєднувати продаж Україною високотехнологічної
продукції й технологій з розвитком відповідно виробництва в Китаї. Саме з
урахуванням цієї обставини можна, на думку фахівців, сміливо прогнозувати
співробітництво, яке враховує імперативи XXI
століття [2].
Отже,
наразі можна стверджувати, що "китайський вектор" української
зовнішньої політики і міжнародного економічного співробітництва залишається
одним з найперспективнішим і найсуперечливішим. Багатостороннє співробітництво
між Україною і Китаєм нині набирає дедалі більше обертів і зростаючого значення
для обох країн. Це співробітництво спирається на ґрунтовий політико-правовий та
економічний фундамент, що визначає основну сучасну тенденцію до якісно нового
рівня відносин між країнами. Однак і Україні, і Китаю належить докласти чимало
зусиль, щоб ця тенденція стала рушієм взаємин цих країн.
Література:
1.
Економіка зарубіжних країн.
Навчальний посібник
/За ред. Ю.Г. Козака, В.В. Ковалевського,
К.І. Ржепішевського. –Київ:
ЦУЛ, 2003. –С. 281-285
2. Чекаленко Л. Д. Зовнішня політика України: Підручник. – К.:
Либідь, 2006 – С. 180-210; С. 180-184