Економічні науки/ 12. Економіка сільського господарства

УДК 338.45

Газіна О.М.,Гладун Л. І.

(Обласний центр “Черкасагропромпродуктивність”
Українського науково-дослідного інституту продуктивності
агропромислового комплексу)

Дослідження виробничих витрат по структурі собівартості продукції тваринництва та витрат кормів

Протягом останніх років впровадження ринкових механізмів в українську економіку зробили актуальним питання стосовно дослідження виробничих витрат виходячи зі структури собівартості продукції тваринництва та витрат кормів.

Гнучкі зміни в реформуванні агропромислового комплексу в перехідний період змін в економіці в першу чергу зумовлюються вимогами ринку. В умовах упровадження ринкових змін у нашій державі дослідження виробничих витрат по структурі собівартості продукції тваринництва та витрат кормів набуває все більш наукового значення і потребує детального вивчення.

Собівартість є узагальнюючим якісним показником діяльності підприємств, показником її ефективності. Є певні особливості у формуванні собівартості продукції, залежно від сфери діяльності, галузі господарства. Узагальнено можна дати таке визначення собівартості. Собівартість продукції – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництва. Витрати на виробництво продукції утворюють виробничу собівартість.

У собівартості продукції знаходять відображення індивідуальні витрати кожного підприємства на виробництво й реалізацію товарів виконання робіт і послуг. Зменшення цих витрат забезпечує підприємству конкурентоспроможність на ринку, зростання прибутку, рентабельність. Тому аналіз досягнення неухильного зниження собівартості продукції, пошуку резервів подальшої економії усіх витрат на виробництво й реалізацію продукції являє собою один з обов’язкових напрямків фінансово-економічного аналізу діяльності підприємств.

Діюча в Україні система бухгалтерського обліку та фінансової звітності побудована так, що на її базі можна успішно розв’язати низку аналітичних задач, пов’язаних із виявлення впливу собівартості продукції і її окремих елементів на фінансовий результат діяльності суб’єкта підприємницької діяльності. Необхідною передумовою ефективності такої аналітичної роботи є чітке уявлення про терміни й поняття, які закріпленні у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Серед них найважливіші такі: операційні витрати, операційні витрати на виробництво продукції інші операційні витрати.

По-перше, склад витрат, що їх можна відносити на собівартість, регламентований законодавством. Витрати виробництва, що включаються в собівартість продукції групуються за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів і не матеріальних актів, інші витрати.

По-друге, у складі витрат, що включаються у собівартість, розмір деяких із них також регулюється державою встановленням нормативів відрахувань. Це передусім стосується таких елементів витрат:

відрахування на соціальні заходи;

амортизація основних засобів і нематеріальних актів;

витрати на фінансування ремонту й поліпшення основних фондів;

інші витрати (податки на землю і транспортні засоби).

Вплив підприємств на зазначені елементи витрат є обмеженим. Однак він можливий через належне управління показниками, до яких застосовується встановлені нормативи відрахувань: витрати на оплату праці, структура та джерела її виплати; витрати виробничих фондів, що належать підприємству, її структура та джерела формування.

Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції набуває конкретності і служить підґрунтям для прийняття рішень у сфері формування показника рентабельності молока, якщо він буде доповнений аналізом складу витрат на виробництво молока в господарствах, що порівнюються.

Важливим аспектом оцінки результатів роботи підприємства, спрямованого на мінімізацію витрат на виробництво молока і його реалізацію є аналіз собівартості виробленого молока за калькуляційними витратами. Саме такий аналіз дає змогу визначити конкретні напрямки подальшого пошуку резервів зниження собівартості молока.

Проаналізувавши вищенаведені дані можна зробити висновок, що підвищення економічної ефективності виробництва молока тісно пов’язано насамперед із зниженням собівартості, котре досягається завдяки підвищенням продуктивності праці в галузі, скорочення витрат на корми з розрахунку на одиницю продукції.

Поліпшення якості кормів і розведення високопродуктивної худоби сприяє витрат кормів на одиницю продукції. На кожний процент зниження матеріально-грошових витрат на корми, використаної для молочної худоби, собівартість одного ц молока знижується на 0,2-0,5 %. Скорочення інших прямих витрат сприяє раціональному використанню наявних засобів механізації та впровадженню нових.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що в умовах упровадження ринкових перетворень підвищення економічної ефективності виробництва молока насамперед пов’язане із зниженням його собівартості на основі підвищення продуктивності праці в галузі, скорочення витрат на корми з розрахунку на одиницю продукції, паливо, електроенергію тощо.

Скорочення інших прямих витрат сприяє раціональне використання наявних засобів механізації, приміщень, устаткування тощо. Основним напрямом зменшення накладних витрат є скорочення видатків на утримання адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу.