Секция: ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ

Номер подсекции 10 - ЭКОНОМИКА ПРЕДПРИЯТИЯ

 

Нужний К.М., Бобкова О.Ю.

Сутнісна характеристика

економічного потенціалу підприємства

В останні роки дослідженням економічного потенціалу підприємства займалися чимало науковців. Незважаючи на це, в науці існує відсутність загальноприйнятої думки щодо трактування цього поняття та його сутності.

В російській мові під категорією «потенціал» розуміють [1, с. 588] «ступінь потужності в будь якому відношенні, сукупність усіх засобів, можливостей, необхідних для будь чого».

В загальному розумінні «потенціал» розглядається як «засоби, запаси, джерела, які є в наявності й можуть бути мобілізовані для досягнення певної мети, здійснення плану, вирішення якого-небудь завдання; можливості окремої особи, суспільства, держави в певній області» [2].

В кінці 80-х років ХХ ст. в Українському Радянському Енциклопедичному словнику було представлено визначення «потенціалу» як економічної категорії. Це є «…сукупність економічних ресурсів і можливостей …, які можуть бути використані для досягнення цілей соціально-економічного розвитку суспільства» [3, с. 736].

Відносно підприємства представлений підхід до визначення потенціалу в економічній енциклопедії [15, с.13] − це «наявність у економічного суб’єкту ресурсів, їх оптимальна структура та вміння раціонально використовувати їх для досягнення поставленої мети».

Таким чином, можна сказати, що «потенціал - це можливості здійснювати господарську діяльність завдяки використанню ресурсів; ступінь можливого прояву якої-небудь дії, якої-небудь функції».

В наукових виданнях поняття «економічний потенціал підприємства» ототожнюють з поняттям «потенціалом підприємства» [4] і розглядається як динамічне поняття, узагальнений показник, одна із важливих характеристик діяльності підприємства, яка формується за рахунок виробничої і невиробничої сфер та використовується для оцінки його діяльності. Величина цього потенціалу залежить від: кількості, ступеня досконалості складових та їх оптимальної структури; здібності реагувати на зміну ринкової ситуації, спроможності швидко змінювати номенклатуру і асортимент продукції, що виробляється; ефективності системи управління підприємством.

Саме «економічний потенціал» є основою для прийняття оперативних, тактичних і стратегічних рішень; сприяє вибору напрямків розвитку і забезпеченню економічної стійкості; є одним із базових критеріїв в процесі управління.

Аналіз робіт [5, 6, 7, 8, 9, 10, 11] вказує на те, що в науці існує підхід, згідно з яким зміст «економічного потенціалу» складається з двох компонент:

суб’єктивна − це здібності робітників, колективів до використання ресурсів і створення максимального об’єму матеріальних благ та послуг, а також здібності управлінського апарату підприємства, галузі (господарської системи в цілому) к оптимальному використанню існуючих ресурсів;

об’єктивна – це сукупність трудових, матеріальних, нематеріальних і природних ресурсів, які залучені і незалученні в виробництво але мають реальну можливість брати участь.

Узагальнення існуючих підходів до визначення категорії «економічний потенціал підприємства» представлено в табл. 1.

Таблиця 1.

Визначення/зміст поняття «економічний потенціал підприємства»

№ з/п

Автор

Визначення/зміст

1.

Білоусов

[5, с. 3]

спроможність господарської системи освоювати, переробляти народне багатство для задоволення суспільних потреб

2.

Герасимчук В.Г. [6]

сукупність виробничого потенціалу і потенціалу його управління

3.

Горбунов Е.П.

[7, с.5]

це сума потенціалів трудового, природного і виробничих ресурсів

4.

Євдокімов Ф.І., Мізіна О.В.

[8, с.58]

сукупна здатність здійснювати виробничу діяльність, спрямовану на досягнення максимально можливого фінансового результату за умови забезпечення високого ступеня фінансової стійкості і платоспроможності

5.

Ігнотовський П.А.

[9, с.74-78]

складається із знарядь праці, наукового та виробничого арсеналу, запасів сировини й енергії, трудових ресурсів, досвіду

6.

Мочалов Б.М.

[10, с.278]

характеризується обсягом ресурсів та виробленої продукції

7.

Марушков Р.В.

[11]

… здатність підприємства забезпечувати своє довгострокове функціонування та досягнення стратегічних цілей на основі використання системи наявних ресурсів

Виходячи з наведеного огляду (табл. 1.) можемо сказати, що більша частина науковців в якості основних елементів поняття, що розглядається, виділяють наявність ресурсної складової й потенціальну можливість її використання. Також зазначимо: поняття «економічний потенціал підприємства» несе в собі доволі ємкій зміст; величина визначається розмірами, якістю та структурною комбінацією ресурсів.

Представлені визначення дають можливість виділити чотири підходи до трактування, згідно яких «економічний потенціал»:

сукупність ресурсів, які має підприємство;

є результатом економічних і виробничих відношень між суб’єктами господарювання;

сукупна спроможність підприємства;

це здатність господарської системи освоювати та переробляти народне багатство для задоволення суспільних потреб.

В своїй роботі [12, с.4] автори на основі аналізу понятійного апарату спробували виділити основні риси «економічного потенціалу», які відрізняють його від інших за змістом потенціалів. Проаналізував наведений ними перелік, опираючись на отримані в процесі дослідження висновки, його було доповнено:

це категорія яка характеризує сукупну силову здатність, можливості аналізованої системи;

ці можливості можуть бути реалізовані тільки при наявності ресурсів. Це свідчить про те, що економічний потенціал характеризується певним набором ресурсів;

ресурси повинні бути залучені до господарської діяльності чи підготовлені до використання в системі. Поняття характеризує досягнутий рівень розвитку (виробничих сил та виробничих відносин). Інакше, поняття характеризує рівень практичного використання або застосування існуючих можливостей. Цей факт забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей;

потенціал відображає минуле, тобто сукупність властивостей, накопичених системою в процесі її становлення та орієнтований на розвиток, містить в собі елементи розвитку;

спроможність системи пов’язана з характером і особливостями соціально-економічних відносин і взаємодії між людьми, підприємства, державними закладами, що задіяні в господарському процесі;

метою цих відносин та взаємодій є пошук та формування потреб, максимальне їх задоволення шляхом виробництва товарів, послуг при оптимальному використанні ресурсів;

має наступні форми існування: явні/неявні, використовувані/не використовувані.

Якщо говорити про рівень «економічного потенціалу», то він визначається: складом і сучасним станом системи наявних ресурсів; ступенем відповідності потенціалу меті та завданням підприємства; спроможністю потенціалу забезпечувати стійкість господарюючої системи до впливу зовнішньої та внутрішньої середи її гнучкість та здібність до адаптації.

В кінці 70-х на початку 80-х років ХХ ст. розповсюдження в наукових публікаціях отримало поняття «виробничий потенціал підприємства», яке розглядається дослідниками як складова економічного потенціалу; його головний елемент в структурі якої немає елементів економічних зв’язків, що характеризують виробничі відносини. Інакше, відображає наявні та потенційні можливості тільки сфери матеріального виробництва, наявність факторів виробництва, забезпеченість його визначальними видами.

Так, Авдєєнко В.М., Котлов В.О. [13, с.21] вважають, що «виробничий потенціал підприємств - це сукупність ресурсів господарської системи, яка знаходиться в її використанні. Кількісні і якісні параметри цих ресурсів, їх інтеграція визначають виробничу здатність структурної одиниці». На думку Андрійчука В.Г. [14, с. 45] «виробничий потенціал містить продуктивні сили і відображає не фактичні результати виробництва, а їх потенційні можливості у досягненні цих результатів при раціональному використанні чинників виробництва». Особливого погляду має Мочерний С.В. [15, с.13]. Під «виробничим потенціалом» він розуміє «реальний обсяг продукції, який можна виготовити за повного використання наявних ресурсів; наявні та потенційні можливості виробництва, наявні фактори виробництва, забезпеченість його певними видами ресурсів».

Представлені визначення дають можливість сказати, що «виробничий потенціал» відображає реальну, фактичну здібність к створенню максимального об’єму матеріальних благ с обліком конкретних ресурсних обмежень та збалансованості ресурсів. Головним призначенням виробничого потенціалу є створення нової вартості. Його складові обов’язково повинні адаптуватися до умов виробництва продукції. Виходячи з цього, склад потенціалу повинен відповідати параметрам виробництва продукції, місце та функція кожної складової виробничого потенціалу визначаються загальними виробничими потребами, і вони повинні бути підпорядкованими, що в свою чергу свідчить про їх взаємозв’язок і взаємообумовленість [13]. Виробничий потенціал повинен відповідати усім потребам виробничого процесу.

Відносно структури «економічного потенціалу», слід зазначити,  чіткого та однозначного уявлення про її поки не сформовано. Це обумовлено тим, що дослідження з даної проблеми здійснюються науковцями в рамках окремих проявів потенціалу.

Виходячи з наведених визначень, можна побачити групування елементів структури відбувається по видах і характеру ресурсів. Іншими словами, структуризація його компонентів здійснюється відповідно зі складом економічних ресурсів і принципами їхнього спільного використання. Автори розглядають різну кількість складових. Одні до складу «економічного потенціалу»  включають тільки засоби праці; інші − засоби праці і робочу силу; треті − засоби праці, робочу силу і природні ресурси, які застосовуються в процесі господарювання; останні − засоби праці, робочу силу і предмети праці.

Послідовність дій, яка запропонована авторами, дає можливість узагальнивши сформулювати визначення поняття «економічний потенціал підприємства». Це «сукупна здатність підприємства використовуючи достатню кількість і якість ресурсів (матеріальних, трудових і фінансових) досягати стану рівноваги».

 

1.                Современный толковый словарь русского языка/
Гл. ред. С.А. Кузнецов. – М.: Ридерз Дайджест, 2004. – 960с.

2.                Інтернет ресурс http://yas.yuna.ru

3.                Украинский Советский Энциклопедический Словарь: в 3-х т./ Редкол.: А.В. Кудрицкий (ответ.ред.) и др. – К.: Глав. ред. УСЭ, 1989.

4.                Рябикіна Наталія Іванівна. Теоретико-методологічні засади оцінки та оптимізації використання потенціалу промислового підприємства (на прикладі гірничо-збагачувальних підприємств): Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Одеський держ. економічний ун-т. — О., 2003. — 19с.

5.           Белоусов Р. А. Рост экономического потенциала. М.: Наука, 1981. – 218 с.

6.  Герасимчук В.Г. Діагностика системи управління підприємством: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1995. – 120с.

7.                            Горбунов Э.П. Экономический потенциал развитого социалистического общества // Вопросы экономики. – 1981. - №9. – с. 5-8.

8.                Євдокімов Ф.І., Мізіна О.В. Дослідження категорії “економічний потенціал промислового підприємства” // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. – Донецьк: ДонНТУ. – 2004. – № 75. – С. 54-59.

9.                Игнатовский П.А. Экономический потенциал и условия действенности хозяйственного механизма // Плановое хозяйство. – 1980. – №2. – с.74-78.

10.            Экономический потенциал развитого социализма / Мочалов Б.М., Русинов Ф.М., Шевченко Д.К. и др. / Под. Ред. Мочалова Б.М. – М.: Экономика,1982. – 278.

11.            Марушков Р.В. Оценка использования экономического потенциала  предприятия (на примере предприятий печатной отрасли): Автореферат.дис. … канд. экон. наук. – М., 2000.

12.            Степанов О.Я., Иванова Н.В. Категория «потенциал» в экономике www.marketing.spb.ru

13.            Авдеенко В.Н., Котлов В.А. Производственный потенциал промышленного предприятия. – М.: Экономика, 1989. – 240с.

14.            Андрийчук В.Г. Обоснование показателей общего эффекта для оценки использования производственного потенциала // Экономика сельского хозяйства. – 1984. – № 6. – С. 43–50.

15.            Економічна енциклопедія: У трьох томах. / Редкол.: Мочерний С.В. та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – Т.3. – 952 с.