Коваленко О.Ю,
здобувач кафедри економіки підприємства МДГУ імені Петра Могили.
Економічні засади розвитку природно-заповідного фонду
Миколаївської області.
Миколаївська область має унікальний у
природоохоронному, науковому, естетичному, рекреаційному значенні природний
комплекс, який створений з метою збереження природного рiзноманiття ландшафтів,
генофонду рослинного та тваринного світу і налічує понад 120 територій та об'єктів
природно-заповідного фонду. Це частина Чорноморського біосферного заповідника, 47
заказників, у тому числі лісовий заказник державного значення Рацинська Дача; 40
пам'яток природи, серед яких – ботанічне урочище Степок державного значення. А
також 19 парків – пам'яток садово-паркового мистецтва, у тому числі Мостовський
державного значення, 13 заповідних урочищ. Миколаївський зоопарк – один з найстаріших зоопарків Європи, який у 2005 році відзначив
104-річний ювілей, має статус загальнодержавного значення.
Структура природно-заповідного Фонду Миколаївської області. [3]
Категорії територій та
об’єктів ПЗФ
|
Кількість |
Площа, га |
Природні заповідники
|
1 |
1675,7 |
|
Біосферні заповідники |
1 |
2741,0 |
|
Регіональні ландшафтні парки |
4 |
35505,1 |
|
Заказники загальнодержавного значення |
1 |
1782,0 |
|
Заказники місцевого значення |
46 |
10141,0 |
|
Пам’ятки природи загальнодержавного значення |
1 |
11,0 |
|
Пам’ятки природи місцевого значення |
39 |
202,64 |
|
Зоологічні парки загальнодержавного значення |
1 |
18.0 |
|
Парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення |
1 |
28,0 |
|
Парки-пам’ятники садово-паркового мистецтва місцевого значення |
18 |
180,8 |
|
Заповідні урочища |
13 |
3656,7 |
|
РАЗОМ: |
126 |
55268,35 |
Проте після багатьох спроб встановлення зовнішніх меж природно-заповідних територій та об’єктів останні
і по нині не встановлені, за винятком Миколаївського зоопарку площею 18 га.
Чому? Сам перед через відсутність методології виконання цього виду робіт та
фінансування в необхідній кількості.
Щодо фінансування, то органи влади виходять не від обсягу виконання робіт,
а від нічим не обґрунтованої суми, яка у десятки разів є нижчою від необхідної
суми коштів. Наприклад, Миколаївська обласна рада вважає, що для встановлення
меж РЛП "Кінбурнська коса" вистачає 30 тис. грн.. Справжня ж ціна, за
нашими розрахунками, складає майже 350 тис. грн.. Будьмо відвертими і науково
коректними, що ціна в сумі 30 тис. грн. є досить низькою, нічим не
обґрунтованою, а тому встановлення меж заповідних територій є нереальним.
Значний інтерес представляє РЛП "Гранітно-Степове Побужжя". Рівнинний і спокійний
Південний Буг тут перетворюється на бурхливу гірську річку. Від Мигії до
Олександрівки, майже протягом 40 кілометрів Буг тече в крутих каменистих
берегах, створюючи вузьку каньйоно-подібну долину з величними гранітними скелями,
порожистим руслом, вирами й островами. Бузькі пороги – одна з кращих у
Європі природних трас для туристів – водників. А стрімкі гранітні скелі
каньйону – улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів.
Суть створення цього заповідника полягає в тому, що у 1996 році
Кіровоградським Державним підприємством "Науково-дослідний і проектний
інститут землеустрою" було заключено з адміністрацією парку угоду на
предмет встановлення зовнішніх меж парку площею понад 10 тис. га. в сумі 984,8
тис. грн.. Проте у додатках до договору (етапи та строки виконання робіт)
включено види робіт щодо організації території заповідника, які через
відсутність методики виконання такого виду робіт проектна організація
"зайшла в тупік", в результаті чого всі роботи зупинено.
Треба сказати, що у багатьох випадках органи влади впливають на волю
спеціалістів, які аргументовано окреслюють межі заповідних територій.
Наприклад, Василівське лісництво (територія Кінбурна) всякими силами
намагається зменшити площу заповідних територій з 2400 га до 400 га.. До речі,
ця площа схвально була прийнята Миколаївською обласною радою. Це означає, що
нині коли в Україні йде перерозподіл власності, виявляється, що для органів
влади не вигідно встановлювати межі, оскільки виникатимуть проблеми з її
відчуженням.
А поки не встановлені межі органи влади можуть із заповідника
"Гранітно-степове Побужжя" вилучити 27,7 га [1, с.41] для Ташлицької
АЕС і інших цілей не несучи відповідальності за порушення закону "Про
природно-заповідний фонд України"[2] і ін.. Відсутність встановлених меж дозволяє на РЛП
"Гранітно-степове Побужжя" та інших заповідних територіях видобувати
пісок, граніт, випасати худобу, яка руйнує ендемічні та реліктові рослини,
занесені до Червоної Книги України.
Сліз зазначити, що встановленням зовнішніх меж заповідних територій справа
не завершується. Потрібна зовнішня організація цих територій, при якій
визначаються зони згідно існуючого законодавства: заповідна зона, зона
регульованої і стаціонарної рекреації, господарська зона.
Таке зонування забезпечує ефективне використання заповідних територій,
створює умови для організованого відпочинку без шкоди для ландшафтів. Аналіз
ситуації на ринку нерухомості свідчить, що за умови організації території
остання стає привабливою для інвесторів, які можуть інвестувати кошти і засоби
в будівництво, розвиток інженерної інфраструктури тощо. При цьому інвестори
придбавши землю для будівництва з аукціону зможуть поповнити місцевий і
обласний бюджет, з якого кошти будуть спрямовані для соціально-економічного
розвитку тієї та іншої території тощо.
Аналітична аргументація
згадуваної проблеми дозволила сформувати відповідні рекомендації щодо економічних
засад розвитку природно-заповідного фонду Миколаївської області:
1. Встановлення меж природно-заповідних територій та
об’єктів;
2. Проведення внутрішньої організації території і
визначення зон згідно чинного законодавства;
3. Розвиток інвестиційної діяльності на засадах
аукціону;
4. Вдосконалення системи управління
природно-заповідними територіями, надання територіям, що мають ресурси
державного значення зазначеного статусу;
5. Підняття
загальної та екологічної культури населення;
6.
Розвиток наукового потенціалу області,
проведення науково-практичних та науково-методичних конференцій і семінарів.
Таким чином, для успішного вирішення завдань
збереження та розвитку природно-заповідного фонду Миколаївської області
необхідні нові форми взаємодії місцевої влади, адміністрацій
природно-заповідних територій та населення, які ґрунтуються на вищезазначених
рекомендаціях та економічних засадах.
Список використаних джерел
1. Бурьян О. Заповедность местного значения // Власть денег.
Всеукраинский деловой еженедельник №12[124], - 2007. – с.38-42.
2. Про
природно-заповідний фонд України. Закон України від 16 червня 1992 р. №2456-ХІІ
// Збірник заповідних актів та нормативних документів України. – Київ – 2000. –
С.148-174.