«Економічні науки»,7-облік та аудит
Таліна О.С.,
студентка
Криворізького економічного інституту Київського національного економічного
університету ім. Вадима Гетьмана
Оцінка реформування
податкової системи та деякі аспекти вдосконалення системи
адміністрування ПДВ
В Україні створено податкову
систему, яка за своїм складом та структурою подібна до податкових систем розвинутих європейських країн. На відміну від країн ЄС податкова
система України не є інструментом підвищення конкурентоспроможності держави,
не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Існуюча система формування державних доходів відображає недосконалість
перехідної економіки та має переважно фіскальний характер. Ринкове
реформування економіки супроводжувалося неодноразовими спробами удосконалити податкову систему шляхом прийняття
окремих законодавчих актів, що були
недостатньо адекватними
стану економіки, характерними
рисами якої є структурні диспропорції, наявність значних обсягів тіньових оборотів, платіжна криза.
Разом з тим Україна
підтримує стосунки у сфері оподаткування з іншими державами, які застосовують діючі в усьому світі стандарти, розроблені Організацією економічного співробітництва та розвитку і Організацією Об'єднаних
Націй, завдяки чому забезпечується адаптація законодавства України у сфері міжнародного оподаткування до законодавства інших країн.
Податкова
система України характеризується передусім фіскальною спрямованістю,
що є лейтмотивом більшості змін, які вносяться до податкового законодавства. Водночас її регулююча
функція не зорієнтована на стале економічне зростання. Значне податкове навантаження на виробництво та недостатнє податкове навантаження за використання природних ресурсів негативно впливає на розвиток економіки. Це не сприяє також посиленню
позиції країни щодо податкової конкуренції, особливо враховуючи ті зміни, що
відбуваються в податкових
системах колишніх соціалістичних
держав - нових членів ЄС, де в процесі проведення податкових реформ вдалося знизити податкове навантаження на капітал. Наприклад, у 2003 році
в Литві, Естонії та Словаччині капітал оподатковувався за нижчими середніми ефективними ставками, ніж праця та споживання.
Слід зазначити, що нормативно-правова база оподаткування
в Україні є складною, неоднорідною та нестабільною,
а окремі законодавчі норми - недостатньо узгоджені, інколи суперечливі. Принциповим недоліком податкового законодавства є наявність економічно необґрунтованих розбіжностей щодо визнання та оцінки доходів і витрат для визначення
об'єкта оподаткування податком на прибуток і податком на додану
вартість і
нормативно-правовою базою бухгалтерського обліку в частині
розрахунку фінансового
результату, що унеможливлює
складення декларації про прибуток підприємств за даними бухгалтерського обліку.
Застосування
спрощеного режиму оподаткування
суб'єктів малого підприємництва призвело до викривлення мотивації підприємницької діяльності, зокрема незаінтересованість суб'єктів господарювання у зміні свого статусу як суб'єктів,
які мають право використовувати спрощені системи оподаткування, що уповільнює їх
розвиток та зростання обсягів діяльності, призводить до дроблення деяких середніх підприємств; створення умов для побудови
схем уникнення оподаткування
внаслідок нечіткого законодавчого регулювання спрощеної системи оподаткування; використання суб'єктів малого підприємництва, що застосовують спеціальний режим оподаткування,
у схемах мінімізації податкових
зобов'язань підприємств, які працюють у загальному режимі оподаткування.
Зазначені недоліки призводять до збільшення податкової заборгованості платників
перед бюджетом та державними цільовими
фондами; бюджетної заборгованісті з відшкодування податку на додану вартість та до ухиленнь від оподаткування. Ця проблема є однією з найгостріших
в Україні та таких, що вирізняє її з-поміж
більшості європейських країн.
На мою думку, до ухилень від сплати податків впливає високий рівень податкових ставок, нерівномірний розподіл податкового навантаження; порушення принципу рівності платників перед законом; складність
і недосконалість законодавства, яким регулюється підприємницька діяльність, зокрема податкового; недотримання норм законів, неефективність державної бюджетної політики;
Метою податкової реформи є приведення податкової
системи у відповідність з пріоритетами
державної політики соціально-економічного розвитку, сприяння сталому економічному зростанню країни.
Стратегічними цілями податкової реформи є: підвищення конкурентоспроможності
вітчизняного бізнесу; легалізація тіньового сектору; активізація інвестиційних процесів в економіці;
простота та зрозумілість податкових
норм для суб'єктів господарювання;
скорочення витрат платників на нарахування і сплату податків
та держави на їх адміністрування; адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС; забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків; запровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі; автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій.
Основними завданнями податкової реформи є: підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати
податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів на основі проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову
перспективу; поетапне зниження
податкового навантаження на
платників; зближення податкового та бухгалтерського обліку; зменшення
кількості контролюючих органів з одночасним
створенням єдиних правил
контролю за нарахуванням та сплатою
податків і зборів (обов'язкових платежів);
Діяльність Мінфіну, Державної податкової служби, Держмитслужби щодо реалізації державної податкової політики, збирання податків і зборів
(обов'язкових платежів), їх акумуляції в державному і місцевих бюджетах є недостатньо узгодженою
та ефективною внаслідок недосконалого правового регулювання
їх взаємовідносин, відсутності цілісного інформаційного простору.
Щоб вдосконалити систему адміністрування ПДВ органами ДПС
України треба зменшити паперовий документообіг; спростити процедури подання
звітності до органів ДПС та підтвердження сум до відшкодування; зменшити
терміни проведення перевірок; своєчасно відшкодувувати
ПДВ. Цього можна досягти, якщо платниками ПДВ будуть подаватися до органів ДПС України
в електронному вигляді реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, що в
майбутньому призведе до скорочення терміну проведення податкових перевірок щодо
правомірності відшкодування заявлених сум ПДВ,зменшення
витрат та робочого часу на проведення документальних та зустрічних перевірок; автоматизації
відбору платників податків для проведення перевірок; підвищення рівня
обслуговування платників.
Державний бюджет України, в свою чергу отримає такі
переваги: підвищення рівня збору, що дасть можливість в перспективі знизити
податкове навантаження; оперативне підтвердження заявлених до відшкодування сум
ПДВ; ліквідація заборгованості з відшкодування ПДВ; залучення до сплати
потенційних платників та виведення з “тіні” тих платників, що ухиляються від
оподаткування; ліквідація схем мінімізації податкових зобов'язань, “фіктивних”
фірм.
Використана література:
Розпорядження КМУ „Про схвалення Концепції реформування податкової системи” від 19 лютого 2007 р. № 56-р м. Київ
Закон України „Про ПДВ”, затв. Верховною Радою від 03.04.1997р № 168/97-Вр
http//www.sta.gov.ua