Гордєєва-Герасимова Л. Ю.
МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ ЯК ФІНАНСОВА ОСНОВА
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД
Економічне зростання регіонів органічно
залежить від їх фінансового стану, основу якого складають місцеві бюджети. Так,
у Дніпропетровській обл. на 2007 р. бюджет становить 2,5 млрд. грн., що значно
перевищує бюджет 2006р. [2]. Але у формуванні місцевих бюджетів є багато
недоліків, що, звичайно, стримує розвиток економіки регіонів. Серед таких
недоліків перш за все визначимо недосконалу методику розрахування
доходної частини бюджетів. Наприклад, методика визначення доходів бюджетів не
враховує досягнутого у попередні роки високого рівня заробітної плати по
окремих містах, який якщо у поточному році суттєво не підвищиться, не буде
забезпечувати прогнозний приріст надходжень до бюджетів таких міст з основного
платежу – податку з доходів фізичних осіб.
Податок з доходів фізичних осіб
залишається основним джерелом доходів місцевих бюджетів, питома вага якого в
обсязі власних та закріплених доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2006
р. складала від 63,1% до 78,3%.
Тому, в формульних розрахунках доходів
місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, доцільно передбачити застосування
коригувального коефіцієнта в залежності від досягнутого рівня середньої
заробітної плати по окремій адміністративній територіальній одиниці по
відношенню до середнього показника по Україні.
Розподіл
влади в Україні, державна гарантія існування місцевого самоврядування зумовили
потреби в розмежуванні повноважень між органами законодавчої, виконавчої,
судової влад і органами місцевого самоврядування.
Проте розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів
відповідного рівня, не дає змоги збалансувати абсолютно всі бюджети. Причиною
цього є значні відмінності у наданні офіційних трансфертів. Так, обсяг дотацій
на 1 людину у 2006 р. склав: у Дніпропетровській – 0 грн., у
Кіровоградській – 100, 34 грн., у
Рівненській - 150, 86 грн., у Житомирській обл. – 152,89 грн. [1]. Розбіжності у формуванні доходів та у їх складі й обсягах видатків бюджетів
територіальних утворень мають об'єктивний характер і спричинені: різним рівнем
економічного розвитку народного господарства регіону та його спеціалізацією;
різноманітністю природнокліматичних умов регіонів; особливостями розташування
населених пунктів, зокрема адміністративних центрів; насиченістю шляхами
сполучення; кількістю населення, його віковим складом; станом соціальної та
побутової інфраструктури тощо.
Слід зауважити, що, незважаючи на надану законодавством органам місцевого
самоврядування самостійність, у бюджетному процесі, практично жоден з них не
може вважати свій бюджет на плановий бюджетний рік повністю збалансованим до
затвердження Державного бюджету, оскільки:
-
визначені Бюджетним кодексом джерела
формування місцевих бюджетів не дозволяють у повній мірі забезпечити потреби
територіальних громад у власних бюджетних коштах;
-
в значній мірі місцевий бюджет залежить
від міжбюджетних трансфертів ( дотацій вирівнювання або коштів, що підлягають
передачі до Державного бюджету), що
встановлюється на державному рівні й остаточно затверджується при прийнятті
Державного бюджету в другому читанні.
Тому вважаємо доцільним надати більшої самостійності органам місцевого
самоврядування у формуванні доходної частини місцевих бюджетів.
Література
1.
Закон України “Про Державний бюджет
України на 2006 рік”. – К., 2006.
2.
Депутати затвердили обласний кошторис
одностайно // Своё
мнение. – 2007, №1, с.6.