Ващенко К.Е.

Харківський національний економічній університет

Мотивація працівників українських підприємств.

Реформи, що здійснюються в країні, не можуть бути ефективно реалізовані без створення діючих стимулів до праці і заповзятливості в сполученні з високою організованістю і дисципліною. Разом з тим останнім часом спостерігається тенденція зниження інтересу й уваги до проблем праці, аналізу стану і перспектив розвитку трудової мотивації, хоча оцінка стану справ у сфері праці – це необхідна умова правильного вибору напрямку і методів реалізації заходів щодо оздоровлення економіки.

В основі причин лежить криза трудової активності. Її суть – відчуження праці. Криза праці призвела до того, що деформованими стали конкретні варіанти поводження людей у сфері виробництва. Позитивне поводження – підвищення свого добробуту і соціального статусу за допомогою підвищення рівня знань і професіоналізму в роботі, сумлінного відношення до праці – виявилося часто неефективним, що не приводило до бажаних результатів.

Тим часом трудова мотивація персоналу в будь-якому суспільстві й економічній системі носить суттєвий характер і в значній мірі визначає економіку в суспільстві і рівень його добробуту. Це й інші фактори визначають актуальність і важливість проблем мотивації персоналу і використання людського фактора в цілому.

Мотивація персоналу — одна з найважливіших функцій менеджменту в демократичному цивільному суспільстві, покликана сприяти вільному розвиткові і самореалізації особистості в рамках загальнолюдської моралі. Саме тому в сучасному керуванні виділяють його соціальний аспект, відповідно до якого всі процеси, що відбуваються в суспільстві, розглядаються з позицій первинності в них людини — індивіда, особистості. Мова йде про мотивацію й оцінку працівника не тільки виходячи з інтересів організації, що прагне як можна повніше використовувати потенціал працівника для досягнення своїх цілей, але і з позицій його самореалізації. Працівник, що реалізувався в організації, почуває себе в ній комфортно, оскільки в цьому випадку створені умови як для забезпечення трудової діяльності працівника, розвитку його задатків і здібностей до визначеного виду діяльності, так і для комфортного перебування на роботі як наслідку сприятливого психологічного клімату в організації в цілому й у підрозділі (мікро-соціумі), де трудиться працівник. Але, до сіх пір, працівники, як об'єкт керування дотепер залишаються на другому плані. На відміну від своїх закордонних колег, керівники українських підприємств практично не знайомі з мотиваційними технологіями як повноцінним елементом науки і системного керування діяльністю підприємства. Трудова мотивація - це спосіб впливу на працівника з метою спонукання його до ефективної трудової діяльності за допомогою зовнішніх і внутрішніх факторів. Мотивація як економічна категорія виражає соціально - трудові відносини працівників із приводу свідомого включення у виробничий процес. Механізм мотивації праці робітників являє собою сукупність специфічних інструментів економічного, соціального, організаційного, психологічного характеру, що визначаються особливостями праці. Оскільки мотивація - складне багатоаспектне поняття, то мотиваційний механізм необхідно застосовувати в комплексі, використовуючи всі інструменти економічних, соціальних, психологічних блоків.

Держава як суб'єкт відносини зайнятості і як інститут, що контролює діяльність підприємств, може послабити або підсилити дію мотиваційного механізму через законодавчі зміни, наприклад, обмеження заробітної плати, соціальних програм, тривалості робочого дня, сфери компетенції служб безпеки. Мотивація до праці формується на всіх рівнях керування. У залежності від рівня формування мотивації в ньому беруть участь різні організації, що мають як загальні, так і специфічні задачі і мети. На макрорівні формування мотивації працівників сприяє ефективному функціонуванню кредитно-грошової системи суспільства, на мікро рівні - дозволяє діставати прибуток, вирішувати кадрові проблеми, задовольняти потреби своїх працівників, у потрібному напрямку формувати само мотивацію.

Застосування інструментів мотиваційного механізму працівників сприяє розвиткові людського потенціалу і створює умови не тільки для його розвитку, але і для підвищення ефективності функціонування кредитно-грошової системи й економіки держави в цілому.