Рикова Н.О.,

аспірант Донецького державного університету управління

Визначення інформаційних потреб для державного управління розвитком малого підприємництва в Україні

На сьогодні інформаційне забезпечення малого підприємництва в Україні не відповідає вимогам сучасної ринкової економіки і, як наслідок, – не може задовольняти зростаючі потреби в інформації. Це проявляється у відсутності відповідної міри відкритості і доступності інформації, її достовірності, своєчасності надходження та якісних характеристик, що очікуються споживачами інформаційного товару.

Складності в інформаційному забезпеченні малого підприємництва пов’язані з тим що в постійно зростаючому потоці даних все більше ускладнюється пошук необхідної інформації та її обробка. В таких умовах стає все більш важливим вивчення потреб в ІПП, які виступають однією з найважливіших причин зростання інформаційної активності суспільства. Для підтвердження цієї думки розглянемо фактори, які впливають на зростання інформаційних потреб, та їх взаємозв’язок показані на рисунку 1.

Рис. 1. Фактори зростання потреб в інформаційних продуктах та послугах

Успішність діяльності фірм сфери інформаційного бізнесу в значній мірі залежить від вивчення існуючих потреб в інформації та визначення їх структури. Призначенням такої структуризації є формування номенклатури ІПП, яка б адекватно відтворювала характеристики інформаційного простору, відповідала його вимогам і структурі.

Вивчення інформаційних потреб виступає інструментом для визначення форм та механізмів надання інформаційних послуг з врахуванням вимог до їх якості, виправлення можливих недоліків, що виникають в процесі надання інформаційної послуги чи продукту, є індикатором для визначення їх якості, виявлення реальних та потенційних споживачів ІПП. Тобто вивчення інформаційних потреб слід вважати основою розробки маркетингової стратегії і тактики інформаційних підприємств, сегментації ринку ІПП, вивчення споживацької поведінки та попиту, пошуку цільового ринку [1].

Потреби в ІПП можуть розглядатись в різних напрямках, зокрема:

- Професійний розріз, коли групи користувачів виділяються згідно з належністю до тієї чи іншої професії. Згідно з цим напрямком вивчення виділяють такі категорії споживачів ІПП: дослідники, розробники, проектувальники, керівники НДІ та проектно-конструкторських організацій, керівники підприємств та організацій, спеціалісти, студенти та ін.;

- Продуктовий розріз, коли ознакою виділення груп користувачів стає визначений вид ІПП, який вони використовують в процесі своєї діяльності;

- Користувальний розріз, коли виділяють групи споживачів з різною інтенсивністю користування ІПП. Згідно з цим, потреби в інформаційному ресурсі можуть бути постійними, періодичними, разовими. В якості ознаки групи, як правило виступає рівень реалізації ІПП [2].

Можна визначити сутність інформаційної потреби як необхідність отримання інформації, що зменшує міру невизначеності по відношенню до об’єкта діяльності. Для вивчення потреб в ІПП доцільно спиратись на усвідомлену інформаційну потребу.

Міру усвідомленості інформаційної потреби можна визначити як рівень розуміння індивідом (або суб’єктом підприємницької діяльності) доцільності використання конкретної інформації для вирішення поставленого завдання. Усвідомлення інформаційної потреби характеризується мірою її деталізації, змістом, особливостями прояву та направленості, засобів задовільнення, а також у відповідності інформаційного запросу фактичній потребі в інформації.

Потреби в інформації відображують особливості професійної діяльності користувача та прийняття професійних рішень. Структура усвідомленої інформаційної потреби адекватна структурі професійної діяльності користувача ІПП, а також структурі організації інформаційного ресурсу, який забезпечує виконання професійних завдань. Інформаційна потреба виникає в результаті неспівпадання структури цілей професійної діяльності споживача інформаційного продукту та структури наявного інформаційного ресурсу.

Визначення потреб в інформації, на наш погляд, має базуватись на вивченні процесу діяльності користувачів ІПП. Це дозволить виділити етапи даного процесу, на яких може виникнути неспівпадання структури цілей діяльності та структури інформаційного ресурсу.

Окрім виникнення в специфіку діяльності користувача ІПП, можливі такі методи вивчення інформаційних потреб, як систематизація та аналіз заявок на інформаційні продукти та послуги, анкетування та проведення інтерв’ю, підтримування постійного зворотного зв’язку інформаційного підприємства із споживачами.

Література:

1. Каныгин Ю. М. Информатизация управления: социальные аспекты.– К.: Наукова думка, 1991.– 156с.

2. Чернега О.М. Маркетинговий механізм управління ринком інформаційних продуктів та послуг / Дис... на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук, Одеса, 2003 р.