Медицина

№12 (інфекційні хвороби)

Мироник О.В., Давиденко О.М., Печенюк Г.І.*

Кафедра внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб

Буковинського державного медичного університету,

обласна клінічна лікарня м. Чернівці*

ДЕЯКІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧОВИХ

ТОКСИКОІНФЕКЦІЙ НА БУКОВИНІ

Вступ. Харчові токсикоінфекції (ХТІ) на сьогоднішній день є досить поширеними інфекційними захворюваннями серед дітей та осіб молодого, працездатного віку. Актуальність зумовлена значними економічними втратами не лише від тимчасової непрацездатності хворих, але й через необхідність знищення усіх підозрілих на забруднення продуктів.

Незважаючи на дослідження різних аспектів ХТІ, питання особливостей їх розповсюдження та перебігу потребують подальшого вивчення з огляду на необхідність удосконалення діагностики, лікування та профілактики.

Мета дослідження. Вивчити деякі епідеміологічні особливості ХТІ у дорослих осіб, мешканців Буковини, за період з 2004 по 2006 роки.

Матеріал і методи. Аналізу підлягали статистичні карти пацієнтів, хворих на ХТІ, які знаходились на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні обласної клінічної лікарні м. Чернівці у 2004–2006 роках. Вивчали у хворих на ХТІ абсолютні та відносні (у %) показники частоти захворювання залежно від місця проживання, статі, віку, форми захворювання та структури етіологічного чинника.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз статистичних карт стаціонарних хворих показав, що з діагнозом ХТІ перебувало 327 хворих, із них 247 осіб (75,5 %) - жителі м. Чернівці, а 80 (25,5 %) – мешканці області (рис. 1).

Рис. 1 Динаміка захворюваності на ХТІ серед міського та сільського населення за період з 2004-2006 рр.

Як бачимо з рисунку, порівняльний аналіз захворювань на ХТІ за 2004- 2006 рр. свідчить про зростання рівня цього показника. Так, у 2005 та 2006 рр. кількість хворих на ХТІ зросла в 1,3 рази порівняно з 2004 р. Слід відзначити, що відмічається тенденція до збільшення захворювань серед жителів міста.

Як відомо, для ХТІ притаманна літньо-осіння сезонність, що пов’язано з погіршенням умов зберігання продуктів харчування і роллю мушиного фактору. Ретроспективний аналіз особливостей епідемічного процесу на Буковині показав, що в 2004 р. підйом захворюваності на ХТІ спостерігався з квітня по червень (37,5%), у 2005 р. та 2006 р. – з липня по вересень (48,7% та 39,4% відповідно).

Аналіз клінічних форм захворювання свідчить про переважання середньотяжких форм захворювання: 2004 р. – 84 особи (94,5 %), 2005 р. – 107 осіб (94,7%) та у 2006 р. – 112 осіб (88,9%). Дольова частка тяжких форм захворювання була незначною і становила 0,5 % від загальної кількості хворих.

За медичною допомогою в лікувальні установи звернулись на 1–2 день захворювання 243 (74,3 %) хворих, на 3-5 день – 78 (23,9 %), на 6-10 день – 6 хворих. Тобто, переважна більшість хворих своєчасно звернулась за медичною допомогою і була госпіталізована для наступного лікування.

Відомо, що провідне значення в розвитку ХТІ мають токсини які продукуються стафілококами, стрептококами, протеєм та іншими умовно патогенними мікроорганізмами. З огляду на це вважали за доцільне проаналізувати, які ж саме мікроорганізми спричинювали ХТІ у групах спостереження (рис. 2 ).

Рис. 2 Етіологічна розшифровка діагнозу у хворих на ХТІ.

Етіологічна розшифровка діагнозу ХТІ проведена у 240 хворих. У більшості випадків ХТІ були спричинені мікроорганізмами роду Citrobacter – 74 (30,8%). Друге місце за частотою виділення займають Staphylococcus aureus - 59 (24,6 %) та Pr. mirabilis - 31 (13 %). Значно рідше етіологічним чинником ХТІ були Pr. morganella та Cl. рneumoniae – 5% та 4,2% відповідно.

Висновки: 1. Захворювання на ХТІ серед населення Буковини в цілому зберігає свої типові ознаки. Переважають середньотяжкі форми захворювання.

2. Провідними етіологічними чинниками ХТІ є мікроорганізми роду Citrobacter та Staphylococcus aureus.