Медицина: клиническая медицина

Климович Л.А.

Дніпропетровська державна медична академія

МОРФОЛОГІЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ

РАДІОІНДУКОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

За мету даної праці обрано визначення динаміки морфологічних змін в кістці альвеолярного відростка та яснах при експериментальному радіоіндукованому пародонтиті в залежності від дозового навантаження.

Дослідження проведено на 80 білих щурах-самцях лінії Вістар стадного розведення у віці 2,5 місяців, із вихідною середньою вагою 177,1±14,5 г, нарівно поділених на чотири основні серії експерименту.

В І серії щурам додавали із стандартним харчовим раціоном радіоактивний зотоп цезію (¹³⁷Cs), добова активність якого складала 3,5 Бк/кг ваги, протягом 1 місяця.

Щурів ІІ та ІІІ серій утримували в аналогічних умовах відповідно протягом 6 і 9 місяців.

За щурами IV серії спостерігали протягом 9 місяців, із них 6 місяців проводили затравку ¹³⁷Cs, а в наступні 3 місяці тварини знаходилися на стандартному раціоні.

У відповідні контрольні серії входило по 10 тварин, що одержували корм без радіонуклідів протягом 1, 6 і 9 місяців.

По закінченню експерименту щурів умерщвляли під легким ефірним наркозом методом тотального кровопускання. Підготовку препаратів ясни та кісткової тканини, їх мофологічні дослідження проводили із застосуванням загальновживаних методик. Біоптати забарвляли гематоксиліном та еозіном.

Як показали дослідження, в багатошаровому, плоскому епітелії ясни тварин контрольних груп виділяється базальний шар, що складається із циліндричних клітин, шиповатий – із клітин полігональної форми, зернистий та роговий шар, представлений декількома рядами безядерних ороговівших клітин. Підслизовий шар відсутній. Власна платівка представлена основною речовиною, волокнистими структурами та клітинними елементами. Серед останніх найбільш частіше зустрічаються фібробласти, ріже лімфоцити із домішкою одиничних сегментоядерних лейкоцитів і лише в окремих біоптатах – тучні та плазматичні клітини, які групуються, головним чином, навкруги судин в сосочковому шарі власної платівки.

При аналізі змін морфологічної структури ясен у тварин І серії досліду звертає увагу вакуолізація окремих клітин в зернистому та шиповатому шарах епітелію, набряк та фрагментація волокон во власній платівці. Епітелій формує глибокі акантотичні тяжи, які місцями анастомозують між собою. В ділянках акантозу спостерігаються явища патологічного ороговіння з утворенням грубих глибок в цитоплазмі. Базальні відділи епітелію атрофічні та представлені 1-3 шарами поліморфних клітин. Во власній платівці запальна інфільтрація дифузного характеру з перевагою лімфоцитів та плазмоцитів, ділянки гіалінозу. Серед запального інфільтрату визначаються одиничні тучні клітини із цитоплазмою, що заповнена базофільними гранулами, у зв¢язку з чим ядра клітин погано контуруються. Ендотелій дрібних судин соковитий, набряклий, їх просвіт залишається практично незмінним.

Через 6 місяців інкорпорації радіоактивного ізотопу цезію в епітелії на фоні акантозу та гіперкератозу з¢являються ділянки атрофії епітелію з вираженою зерністістю в цитоплазмі. Базальна мембрана епітелію контурується погано. Во власній платівці наростає лімфо-лейкоцитарна інфільтрація. Серед фрагментованих волокон є тучні клітини з ознаками дегрануляції. Епітелій базальних відділів набряклий, гіпохромний. Ядра округлі, світлі, з добре вираженим ядерцем. Зустрічаються патологічні мітози. В глибоких відділах власної платівки колагенізація сполучної тканини з гіалінозом, періваскулярна проліферація фібробластів, явища продуктивного васкуліту.

Затравка тварин ¹³⁷Cs протягом 9 місяців супроводжується мозаїчністю змін епітелію. В окремих випадках домінують явища акантозу з глибоким проникненням епітеліальних тяжів во власну платівку, набряк сполучної тканини. В других випадках, навпаки, домінує атрофія епітелію з патологічною зерністістю та гіперкератозом, яка сполучається з глибокою дезорганізацією сполучної тканини власної платівки в формі набряку, розпаду та гомогенізації волокон по типу мукоїдного набухання і фібріноїдних змін. Во власній платівці зберігається сохраняється запальна інфільтрація, спостерігаються колонії мікробів та найпростіших, збільшується число дегранульованих тучних клітин. В базальних відділах епітелій світлий, хроматин ядер глибчастий, характерні патологічні мітози. В стінках судин ознаки мукоїдного набухання, явища плазматичного просочення. В деяких судинах – склеротичні зміни з облітерацією просвіту. Периваскулярно визначаються одиничні круглоклітинні запальні елементи.

Виявлені морфологічні зміни в біоптатах ясни експериментальних тварин свідчать про безумовний зв¢язок між патологічними змінами в м¢яких тканинах пародонту та впливом радіонуклідів ¹³⁷Cs. Поперед усього, це виражається порушенням процесів проліферації та диференціації епітелію слизової оболонки, що проявляється акантозом, гіперкератозом, патологічною зерністістю, порушенням мітотичної активності з появою патологічних мітозів. Останній факт підтверджує вплив радіоктивного ізотопу цезія на генетичний аппарат базальних клітин епітелію.

Наступним компонентом у комплексі ушкоджуючої дії радіоактивного цезію-137 є дезорганізація сполучної тканини у формі набряку, мукоїдного набухання, колагенізації, гіалінозу, розвиток тяжких васкулітів.

Третій важливий компонент – поява запальної реакції, яку спричинює первинне порушення проліферативних процесів радіаційного генезу. Послаблення останніх супроводжується порушенням місцевих імуногологічних механізмів захисту, що створює оптимальні умови до колонізації тканин пародонту мікроорганізмами.

Климович Лідія Анатоліївна – ассистент кафедри терапевтичної стоматології ДДМА, вул. К. Лібкнехта 65, тел. 744-58-99