Педагогические науки

2.Проблемы подготовки специалистов

Кофанова О. В., Гуц Н. А.

Національний Технічний Університет України "КПІ"

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ

Людство своєю необміркованою діяльністю створило умови для виникнення в багатьох регіонах світу екологічної кризи і все більше наближається до глобальної екологічної катастрофи. Тому сьогодні на перше місце виходить проблема гармонійного співіснування суспільства з природою, а головним завданням цивілізації стає пошук шляхів подолання екологічної кризи. Ось чому особливого значення набувають якісна екологічна освіта фахівців різних напрямів підготовки та екологічне виховання населення планети в цілому.

В останній час даній проблемі в Україні приділяється велика увага. До навчальних планів підготовки інженерів усіх спеціальностей введено дисципліни природоохоронного та екологічного змісту. Це тим більш важливо для студентів, які не мають спеціальної хімічної, біологічної та екологічної підготовки.

Зазначимо, що рівень хімічних і біологічних знань у сучасному суспільстві залишається настільки низьким, що це викликає глибоке занепокоєння щодо подальшого стабільного, збалансованого розвитку нашої країни. Бурхливий розвиток та впровадження досягнень науки в усі сфери життєдіяльності за нестачі фундаментальних знань з вказаних дисциплін робить їх потенційно небезпечними. Багато спеціалістів, держслужбовців, управлінців тощо навіть не усвідомлюють загрози, пов’язаної з наслідками їх екологічно необміркованої діяльності.

Базуючись на певному досвіді, вважаємо, що якість та ефективність екологічної освіти майбутніх інженерів можна підвищити за умови формування в них уявлень про біосферу як унікальну оболонку Землі, де існує життя; про соціальні корені глобальних екологічних проблем. Крім того, навколишнє середовище, природне та штучно створене людиною, повинно розглядатися як єдине ціле. У теперішній час, коли на структуру та ресурси біосфери все більший вплив оказує біологічна, економічна, соціальна і політична діяльність людини, вивчення біосфери як єдиної динамічної системи набуває величезного значення для рішення багатьох, у тому числі й екологічних, проблем.

Дуже важливим є те, що для з’ясування екологічних закономірностей потрібні зусилля багатьох наук. Професійна підготовка та дослідження в нових сферах знань потребують інтеграції цілої низки дисциплін, які раніше вважалися самостійними, не пов’язаними між собою. У результаті виникають такі міждисциплінарні напрямки навчання як медико-інженерні, біотехнологічні, екобіотехнологічні, еколого-інженерні, еколого-гуманітарні тощо.

При цьому ми маємо вирішити такі завдання як створення інфраструктури екологічної служби (екологічний моніторинг, спостереження за станом грунтів, атмосфери, гідросфери, біосфери в цілому); вдосконалення правових норм і механізмів у сфері охорони навколишнього природного середовища; перехід від експериментування над природою і суспільством до науково обгрунтованого екологічного прогнозування; забезпечення екологізації техніки та технології.

Екологічна проблематика в сучасному світі стає безперечно домінуючою. Слід зазначити, що в Україні проводиться значний обсяг роботи в цьому напрямку. Створюють екологічні кафедри у вищих навчальних закладах, впроваджено екологічні курси при підготовці інженерів усіх спеціальностей, студентів педагогічних вузів, у загальноосвітніх школах тощо.

Ще у ХХ ст. наука перетворилася на продуктивну силу, значно розширила практичні можливості людини, але водночас це спричинило виникнення багатьох екологічних та соціальних проблем. Тільки за останні роки захворюваність населення України збільшилась більш ніж на третину, і особливо це стосується здоров’я дітей та підлітків.

Проте система екологічної освіти в державі продовжує бути досить неефективною. А сучасна екологічна ситуація в Україні на всіх рівнях (офіційних та неофіційних) кваліфікується як катастрофічна.

Формування екологічно орієнтованого світогляду є найсуттєвішою потребою людства. Це завдання вимагає зусиль не лише фахівців чи занепокоєних долею планети людей, а всього населення нашої Землі. Можна сказати, що процес формування екологічного мислення вже розпочався. Його ядром повинно стати розуміння обмеженості планетарних ресурсів і необмеженості технічних можливостей людства щодо споживання, розуміння того, що людство неспроможне встановити тотальний контроль над біосферою. Звідси випливає генеральна лінія поведінки людства: кожна людина повинна усвідомити, що ми маємо жити під гаслом “Мислити глобально - діяти локально” (це девіз Міжнародної екологічної організації Greenpeace).

Зазначимо, що хіміко-екологічна освіта є основою забезпечення та підвищення якості життя і конкретної людини, і всього людства. У зв’язку з цим екологічну освіту, екологічний світогляд розглядають як найважливішу умову стійкого та збалансованого розвитку в ХХІ столітті. Тому вкрай необхідним є здійснення конструктивних змін у структурі хімічної, біологічної та екологічної освіти, зокрема корегування їх навчальних програм таким чином, щоб мати максимальну взаємну користь від інтеграції цих наук.

Інженер будь-якої спеціальності має бути здатним передбачити всі позитивні та негативні наслідки використання нової техніки, сучасних і новітніх технологій тощо.