Педагогічні науки

5. сучасні методи викладання

Довженко О.А., викладач кафедри іноземних мов

Сумського національного аграрного університету

Тамаркіна О.Л., викладач кафедри іноземних мов

Сумського національного аграрного університету

Гуманізація освіти як психолого-педагогічна проблема

Гуманізація навчання займає важливе місце в різноплановому процесі розвитку сучасного суспільства. Гуманістичний підхід звернутий до реальної людини. Він вивчає людину, якою вона є в реальному житті, а не ту, яку виявляють в лабораторних умовах. Гуманістичний підхід передбачає відмову від маніпулювання в керуванні та вихованні.

Гуманістично орієнтоване навчання не може готувати людину лише до виконання будь-яких соціальних чи професійних функцій, не зважаючи на інтереси і потреби самої людини. Об’єктивним наслідком теперішньої культурологічної ситуації є гуманізація навчання. У зв’язку з цим педагогічне мислення потребує перегляду, переоцінювання всіх компонентів педагогічного процесу в світі людиноутворюючої функції, яка передбачає організацію особистих взаємовідносин між вихователем і тим, кого виховують, викладачем і тим, кого навчають.

Метою сучасної освіти є не «відтворення» готових знань, понять, прийомів і навичок, а розвиток неповторної особистості дитини, починаючи з дошкільного віку.

Змістом педагогічного процесу стає розвиток студента, звернення до його внутрішнього світу, його індивідуальності.

Дуже важливо в процесі навчання дотримуватися таких гуманістичних позицій, які дозволять розкрити потенційні можливості кожного учня, сформувати у нього найбільш високий рівень пізнавальної потреби.

Актуальним питанням сьогодення є звернення до питань духовної культури особистості, її гуманізації. Гуманізація ж у процесі виховання, навчання і всебічного розвитку підростаючого покоління, в свою чергу, вимагає аналізу широкого кола культурологічних і педагогічних проблем.

Становлення і розвиток гуманістичного навчання і виховання - довготривалий і трудомісткий процес.

Сьогодні випускник школи, майбутній студент, як ніколи раніше, почувається вільним, перед ним постає широке поле вибору. Він може обирати шляхи свого розвитку, організовувати нове світобачення. За цих обставин саме людина набуває особливого значення і цінності, бо від неї залежить не лише життя, а й життя інших людей.

Аналіз результатів освітньої практики показав: ефективним засобом управління становленням і розвитком системи гуманістичного навчання і виховання є гуманізоване освітнє середовище, яке містить в собі ніші, які будучи, духовним, матеріальним та соціальним утворенням забезпечують студенту прояв суб’єктивних якостей.

Саме людинознавчий аспект є домінуючим фактором у вирішенні альтернативи, який стоїть сьогодні перед педагогікою: або він й далі розвиватиметься в руслі традиційних понять, підходів, недооцінки духовного становлення й розвитку особистості, тим самим вичерпавши свій життєздатний потенціал, або наповнить новим життєтворчим, культуротворчим, духовним змістом навчання й виховання і таким чином засвідчить, що головне для неї – людина, з її радощами і болями, злетами і драмами, інтересами, потребами, з її напруженим духовним світом.

Духовні цінності мають віднайти належне місце у всіх сферах людського життя. А передусім в освіті. Духовність народу – ґрунтується на ідеї, що основою всього є любов.

У кожній людині присутні два начала – позитивне і негативне. Отже виховання особистості має бути спрямованим на вияв позитивного потенціалу людини. Позитивний же потенціал людини – це її духовна сутність. Духовність особистості – це її невтомна праця задля внутрішнього вдосконалення та втілення у життя духовних цінностей; це самодисципліна і вибір усього того, що допоможе зберегти душу, не вбити в собі людину.

Слід зауважити, що сьогодні людство визначилося щодо цілей та орієнтирів свого подальшого розвитку. Вже не має сумніву, що треба прагнути гуманізації суспільних відносин, взаємопорозуміння, толерантності, і нарешті, Любові. У справі вдосконалення суспільства важливе місце обіймає освіта, особливо вища, бо освіта як відтворює суспільні традиції, так і перетворює їх. Окрім того, гуманізоване освітнє середовище опосередковує шлях розвитку студента і сприяє формуванню певного способу життя. За цієї умови опосередковане управління процесом формування і розвитку особистості студента здійснює викладач. Формувати або корегувати особистість студента, не маючи уяви про життєві цілі й цінності, що детермінують його поведінку, немає сенсу. Гуманістично зорієнтований викладач враховує соціокультурний досвід студента, його образ світу і смисли, що їх опосередковують.

У зв’язку з тим, що істиний сенс свого життя людина відкриває лише в інших людях, основу навчально-виховного процесу становить людинознавча парадигма. За цих умов, гуманістичний підхід до розвитку студента може здійснюватися на основі реалізації базових загально методологічних принципів

Як висновок, треба зауважити: велика перевага надається тому факту, що духовний розвиток особистості має стати головною метою середньої і вищої освіти. Безглуздо витрачати час на навчання у школі й університеті, отримуючи тільки вузькопрофесійну підготовку. Ця мета навряд чи є досяжною у світі бурхливого розвитку та невизначеності. Треба віддавати перевагу пізнанню та розумінню реальності та ідеальності того, що є і чому слід бути. Протягом всіх років навчання требі розвивати здібності студента у сфері вільних мистецтв та моральних цінностей, аби він (студент) міг отримати справжню свободу й мати волю та напрям для реалізації ідеалів.

Довженко О.А. ____________

Тамаркіна О.Л. ____________

Відомості про авторів

1. Довженко О.А.

aдреса: 40035 м.Суми, пр. Лушпи, 14, кв. 90

телефон (0542) 32-37-98

e-mail: olga.tam@mail.ru

2. Тамаркіна О.Л.

адреса: 40035 м.Суми, ул. Д.Коротченка, 18, кв.41

телефон (0542) 32-02-96

e-mail: olga.tam@mail.ru