секція: Педагогічні науки
підсекція: Соціальна
педагогіка
Кулікова
А.Є.
Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка
Зміст підготовки соціальних працівників у Швеції
до роботи з дітьми та молоддю
Перехід до нової системи соціально-економічних відносин після проголошення незалежності України спричинив кризові зміни в умовах життя багатьох людей нашої країни. Найбільш уразливою демографічною групою стали діти та молодь. Кризова ситуація в країні призвела до зростання чисельності неповних сімей, смертності серед дітей та молоді, яка трапляється через отруєння алкоголем, наркотиками, голодування (виснаження), бідності, та інших негативних соціально-економічних явищ, які в цілому погіршують соціальне здоров’я суспільства.
Розбудова нових політичних
та економічних державних засад потребує не лише переосмислення попереднього
досвіду, але й створення якісно нової концепції соціальної роботи з дітьми та
молоддю в Україні. Труднощі, які об'єктивно виникають на цьому шляху,
зумовлюють необхідність пошуку та застосування наукових підходів щодо
організації підготовки кваліфікованих соціальних працівників, які зможуть
ефективно проводити соціально-педагогічну роботу з різними категоріями дітей і
молоді, пошуку найефективніших шляхів, форм і методів підготовки кадрів,
здатних здійснити підтримку і сприяти розвитку усіх напрямів теорії та практики
соціальної роботи. Джерелом теоретико-методичної бази підготовки
висококваліфікованих спеціалістів соціальної роботи може служити досвід з
підготовки таких кадрів зарубіжних країн, зокрема Швеції.
Аналіз закордонного досвіду
(американського, британського, французького тощо) підготовки соціальних
працівників до роботи з різними верствами населення, у тому числі з дітьми та
молоддю, частково представлено в роботах Л.В. Віннікової, Л.І. Міщик, О.П. Пічкар,
С.І Синенько, Н.М. Собчак та інших українських та
російських науковців. Досвід Швеції з підготовки фахівців соціальної роботи з
дітьми та молоддю вітчизняними науковцями до сьогодні не розглядався.
Мета цієї роботи – висвітити зміст
підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у вищих
навчальних закладах Швеції.
Зміст підготовки майбутніх соціальних працівників відбито у навчальному плані. На основі аналізу навчальних планів декількох шведських університетів – Люндського університету (Lunds Universitet) [1], Стокгольмського університету (Stockholms Universitet) [2], Лінкьопінгського університету (Linköpings Universitet) [3] – можна виділити основні характеристики змісту підготовки соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю.
Підготовка майбутніх соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю у Швеції відбувається поступенево протягом всього періоду навчання – три з половиною роки.
Перший ступінь – основний курс, розрахований на 4 семестри (2 роки), дає загальну теоретичну базу професії, включає вивчення теорії соціальної роботи, методів соціальної роботи, основ загальної психології та вікової психології, соціології, політології, соціальної політики юриспруденції та інших. Студент повинен успішно скласти іспити та 120 ECTS, щоб бути допущеним до “польової роботи” (практичної роботи) – другого ступеня підготовки.
Другий ступінь – практична робота, яку студенти проходять у п’ятому семестрі, триває 20 тижнів та є безперервною. Метою практичної роботи, по-перше, є перетворення теоретичних знань у систему професійних умінь і навичок, практичне оволодіння професійними функціями. Практика проводиться в умовах, наближених до тих, у яких доведеться працювати випускнику. Студенти, які обрали спеціалізацію “Соціальна робота з дітьми та молоддю”, проходять практику у закладах соціальної служби для дітей та молоді. Також практична робота має на меті розділення базових теоретичних курсів з основ соціальної роботи та курсів поглибленого вивчення спеціалізації.
Третій ступінь – поглиблені теоретичні курси з різних напрямків спеціалізації у 6-7 семестрах. До таких курсів належить “Соціальна робота з дітьми та молоддю”, він вивчається у шостому семестрі, адже вимагає глибоких попередніх знань з основ соціальної роботи, педагогіки та психології, зокрема вікової, практичних навичок роботи, отриманих під час польової практики. Курс триває 20 тижнів, під час яких студент отримує 20 шведських балів, що дорівнює 30 ECTS.
Завдання курсу “Соціальна робота з дітьми та молоддю”:
- поглибити знання з вікових особливостей дітей та молоді, особливостей їх розвитку, їх соціальних потреб та прав;
- поглибити знання з методів та технологій соціальної роботи з дітьми та молоддю та їх сім’ями на різних рівнях;
- надати подальшого розуміння важливості категорій класу, статі та етнічної приналежності у соціальній роботі;
- ознайомити з найавторитетнішими та найновішими дослідженнями та тенденціями у сфері соціальної роботи з дітьми та молоддю та сформувати навички самостійної дослідницької роботи у межах обраної теми.
Складається курс “Соціальна робота з дітьми та молоддю” з двох розділів (юнітів).
Перший юніт: “Діти та молодь: умови життя та розвитку та соціальна робота”, – 10 шведських балів (15 ECTS).
Відповідно до шведського законодавства та “Конвенції ООН про права дитини” до дітей відносять осіб віком від 0 до 18 років. Протягом курсу студенти вивчають вікові особливості розвитку дітей та молоді та специфіку соціальної роботи залежно від цих особливостей. Цей розділ курсу наголошує на важливості цілісного підходу до розглядання соціальних проблем дитинства та молодості, які не можуть бути відокремлені від вікових особливостей, класової, статевої та етнічної приналежності.
Отже, під час вивчення першого розділу курсу майбутні соціальні працівники поглиблюють свої знання з основ вікової психології, умов соціалізації особистості дітей різних вікових груп, умов загального психічного розвитку та вплив на нього соціального оточення та життєво-побутових умов. Студенти поповнюють знання з методів та технологій соціальної роботи з дітьми та молоддю на різних рівнях. Під час курсу ретельно вивчаються основні теорії та найновітніші дослідження з соціальної роботи. Студент вивчає методологію наукових досліджень. Навчання проходить у формі лекцій, семінарів, роботи в групах, тренінгів.
Другий юніт: Індивідуальна письмова робота. – 10 шведських балів (15 ECTS).
Письмова робота є обов’язковою для всіх студентів та являє собою
наукове дослідження з теми обраної студентом за допомогою наукового керівника.
Письмова робота має відповідати таким принципам:
1.
Актуальність теми дослідження.
2.
Перевага надається глибокому аналізу наявного
матеріалу за обраною темою, прямій і чіткій відповіді на поставлені завдання
дослідження.
3. Студенти
мають подати критичний огляд літератури із обраної теми та зіставити його зі
своїм досвідом набутим під час практичної соціальної роботи з дітьми та
молоддю.
4. Студентам слід завжди звертати увагу на
всебічне освітлення проблеми з урахуванням вікових, расових, статевих особливостей та етнічної приналежності.
Дослідження студент веде самостійно, у
разі потреби консультується з призначеним науковим керівником. Науковий
керівник перед початком написання дослідницької роботи допомагає студентові
обрати тему дослідження та зазначає список літератури для обов’язкового аналізу
та додаткову літературу для більш детального висвітлення теми.
Під час семінарських занять студент
захищає свою письмову роботу. Також він має брати активну участь у якості
опонента під час захисту письмових робіт інших студентів. За результатами
захисту роботи та участі у семінарських заняттях студент отримує оцінку
“складено” (G) або “не складено” (F).
Наприкінці курсу “Соціальна робота з
дітьми та молоддю” студенти складають іспит,
який включає письмовий тест та усну відповідь екзаменатору. Оцінюються знання
студентів трьома оцінками “складено з відзнакою” (VG), “складено” (G) або “не складено” (F).
Отже, у шведських вищих навчальних закладах підготовці
соціальних працівників до роботи з дітьми та молоддю надається велика увага,
відводиться велика кількість навчального часу та висуваються високі вимоги до
знань студентів. Доречно більш детально
дослідити зміст підготовки соціальних працівників до роботи з
дітьми та молоддю у Швеції з метою його можливої адаптації та подальшого
застосування під час розробки навчальних планів факультетів соціальної роботи у
вищих навчальних закладах України.
Література: