4.
Стратегічні напрями реформування системи освіти
Національний університет “Львівська політехніка”
вул. Ст. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна
Громадянська спрямованість європейської освіти ХХІ століття
Майбутнє кожного
суспільства визначається його сьогоденною турботою про молодь. Знання, вміння,
світогляд, які молоде покоління набуває у процесі соціального розвитку, мають
вплив не тільки на формування його життя, а також на розвиток всієї спільноти.
Саме тому на сучасному етапі важливе
значення має громадянська спрямованість європейської освіти, завданням якої є
утвердження універсальних цінностей демократичного суспільства, поваги до прав
людини, формування активної громадянської позиції та почуття власної національної
ідентичності особистості у контексті розвитку Європи.
За останні десять років в Україні
багато наукових досліджень були спрямовані на виховання інтегрованої
особистості, в якій органічно поєднуються високі моральні чесноти, громадянська
зрілість, патріотизм, самоактивність, почуття обов’язку та відповідальності
перед суспільством, яка здатна до повноцінної діяльності в усіх сферах
виробництва, науки, освіти, культури, були представлені прогресивні технології
формування молодого громадянина. Найбільш всебічно цю проблему висвітлили в
своїх працях І. Бех, М. Боришевський, М.
Задерихіна, І. Зязюн, І. Жадан, П. Ігнатенко, Л. Крицька, В. Оржехівський, С. Позняк, О. Сухомлинська,
І.Тараненко, К. Чорна, П. Щербань та ін.
В Україні, як і в інших європейських
країнах, досягнуто відносної одностайності щодо основних концептуальних
положень громадянської освіти, її мети, принципів,форм та методів реалізації.
Однак, бракує чітких підходів до системного впровадження громадянської освіти
для подальшого розвитку її теоретичних основ [ 1, с. 22].
Політичні, економічні, соціальні зміни,
які відбуваються у всій Європі, поставили під сумнів попередню модель
громадянина (обізнаного, але пасивного виконавця). Громадянська освіта не була
спрямована на формування громадянських компетентностей школярів, обмежувала їх
ініціатиау. Постає необхідність формування нового типу громадянина, не тільки
обізнаного, а й активного, здатного внести свій вклад у життя своєї спільноти,
країни та цілого світу.
Саме тому европейські науковці піднімають питання про
необхідність впровадження громадянської освіти як обов’язкового предмета для
учнів 11–16 років, оскільки діюча практика довільного підходу до громадянської
освіти себе не виправдала. Навіть, коли громадянська освіта є окремим
предметом, перевага віддається інтегрованому підходу до її вивчення. Таким
чином, громадянська освіта посідає важливе місце у процесі освітніх реформ.
Однак, немає єдиного підходу до
впровадження громадянознавства у навчально-освітній план. Відтак важливо, щоб
література для викладання
громадянознавства в школі, відповідала наступним принципам: пропонувала
реалістичну картину сучасного суспільства та його проблем, а також те, як
вирішувати ці проблеми з урахуванням
моральних припущень та упереджень, що супроводять людей у їхній практичній
діяльності [1, с. 27].
Отже, школярі повинні не лише
одержувати від учителя певну інформацію, а й розуміти складність і
взаємозалежність соціальних подій, а також, отримуючи знання про те, яким чином
приймаються рішення, залучатись до активної участі у їх вирішенні. Громадянська
позиція підростаючої особистості повинна проявлятись не в активності виконання
нав’язаних загальноприйнятих дій, а в самостійному, творчому підході до своєї
діяльності для реалізації своїх поглядів та переконань, розкривати міру бажання
та зацікавленість брати участь у вирішенні громадянсько значимих завдань.
Національні концепції кожної
європейської країни щодо громадянського виховання підростаючого покоління
повинні спиратись на вже набутий досвід міжнародних організацій, зокрема Ради
Європи та ЮНЕСКО. Рада Європи розпочала в 1997 році всесторонній проект з
громадянської освіти в демократичному суспільстві, який розвинув новий підхід
до громадянської освіти, поєднавши ідею багатогранної практики зі стратегіями,
беручи за основу спільні європейські цінності [3, с. 7].
Вплив на цей підхід мала Декларація і
Програма Ради Європи з громадянської освіти в демократичному суспільстві, які
базуються на правах і обов’язках громадян. У вищезазначених документах
стверджується, що громадянська освіта повинна стати вагомим компонентом усіх
виховних, навчальних, освітніх методів
[2].
Як зазначено в Резолюції міністрів
освіти держав – членів Ради Європи (2000) громадянська освіта ґрунтується
на багатовимірному підході до
громадянства: політичному, правовому, соціально-економічному, культурному,
європейському, глобальному [5]. Ці виміри передбачають формування у молодого
покоління знань про права та обов’язки громадянина; здатність приймати рішення;
усвідомлення особистої відповідальності задля розв’язання проблем в ім’я
справедливості, миру та демократичного суспільства; відчуття глобальної
солідарності; уміння жити в європейському контексті; виховання поваги до
історії та культури інших народів; розуміння єдності європейської культури, а
також виявлення економічних чинників розвитку демократичного суспільства.
Розв’язання таких проблем і співпраця у глобальному масштабі потребують людей,
які чітко усвідомлюють ситуацію, розуміють причини виникнення проблем і мають
намір взяти на себе відповідальність за їх вирішення [4, с. 15].
Отже, головною метою громадянської
освіти є підготовка молоді до життя у демократичному суспільстві, визнання й
прийняття цінностей, що виступають визначальними для даного суспільства.
Основним завданням освітян є особистісно зорієнтований підхід у доборі форм,
методів, прийомів формування активної громадянської позиції молодої
особистості, вивчення впливу нововведень на процес виховання громадянських
компетентностей підростаючого покоління.
Література
1.
Позняк С. Семантика громадянської освіти
// Шлях освіти. – 2006.– №1. – С. 22–27.
2.
Declaration and Programme on
Education for Democratic Citizenship Based on the Rights and Responsibilities
of Citizens, Council of
3.
Education for Democratic Citizenship // Tool
on Teacher, Training for Democratic Citizenship and Human Rights Education. –
4.
Miljevic-Ridiscki R., Males D.,
Rijavec M. Education for Development. – UNISEF, 1999. – 168 p.
5.
Project on “Education for Democratic
Citizenship”: Resolution adopted by the Council of Europe Ministers of
Education at their 20-th session in