секція «Психологія і соціологія.
Педагогічна психологія»
Войцеховська О.В., Бєдна
Л.М., Ієвлєв О.М.
Національний університет
«Львівська політехніка»
Тести успішності як
ІНСТРУМЕНТ підвищення ефективності навчального процесу
Зміни, які відбуваються в суспільстві, вимагають
створення такої школи, яка б
готувала конкурентноздатних учнів. Це означає застосування у навчальних закладах методів і засобів навчання, в тому числі для контролю знань, які дозволяють вирішити це складне і
важливе завдання.
Перевірка знань учнів є досить складним процесом в
теоретичному і методичному аспектах його практичних розробок, в психологічному
і організаційному відношеннях. Успіхи учнів на шляху засвоєння знань, мають
значення, насамперед, для організації навчання, для його конкретного планування
і співвіднесення його з природними можливостями (віковими особливостями) дітей.
Однак, існуючи навчальні плани жорстко детермінують зміст і обсяг шкільних
знань і час відведений на їх засвоєння
Одним із шляхів підвищення ефективності навчання є
розробка і широке впровадження в навчальний процес тестів успішності.
За визначенняv «тест
успішності» – це система завдань специфічної форми, які вимагають стислих
однозначних відповідей, за котрими можна якісно оцінити структуру і виміряти
рівень знань, вмінь і навиків.
Існують дві основні групи тестів успішності (досягнень):
- широкоорієнтовані тести, які використовують
для оцінки навиків з основних, розрахованих на тривалий час, цілей навчання
(тести на розуміння наукових принципів, сприйняття літератури і т. ін.), або
для вимірювання впливу навчання на розвиток логічного мислення, набуття навиків
вирішення широкого кола завдань тощо.
- методики із конкретних навчальних предметів (досягнення
в математиці або біології) та більш спеціалізовані - спрямовані на дослідження
засвоєння окремих тем, частин навчальної програми, комплексів дій тощо [3, C. 322-323].
В навчальному процесі успішності тести застосовуються сьогодні
в основному для перевірки якості знань. До 60-х років основною метою проведення
тестів полягала у диференціації студентів за їх знаннями. Після 60-х років
тести стали орієнтуватися на критеріальну
диференціацію (критеріально - орієнтовані тести).
Тестування передбачає
системність. Воно має проводитися з моменту вступу учня (студента) у навчальний
заклад до моменту його закінчення.
Основною метою тестового контролю
є підвищення якості навчання. Серед локальних цілей можна назвати: об`єктивна
оцінка знань; підсумкова оцінка атестації (акредитація) навчального закладу; оцінка
ефективності роботи підрозділів навчального закладу (інститутів, кафедр),
наприклад оцінка якості викладання предметів, які цим підрозділом читаються;
встановлення структури знань в учнів (студентів) тощо [1].
Правильно розроблені
тести і добре налагоджене тестування дозволяють не лише здійснювати
ефективний контроль за роботою учнів та об'єктивно оцінювати їх знання, але й допомагати учням при вивченні
дисципліни концентрувати увагу на
вузлових питаннях, необхідних для її опанування.
Недоліки використання тестових методик успішності можна
умовно розбити на дві групи. До першої групи відносяться: висока трудомісткість розробки науково обґрунтованих
валідних, діагностичноцінних
і надійних тестів; .можливість вгадування учнями правильних відповідей і запам'ятовування
неправильних відповідей, можливість
помилкової оцінки тощо. До другої – складність перевірки за допомогою тестів
таких показників засвоєння навчального матеріалу, як вміння конкретизувати свою
відповідь прикладами, вміння логічно і обґрунтовано викладати власні думки
тощо.
Недоліки першої групи
усуваються шляхом використання сучасних статистичних програм обробки даних (Exel, Statistica тощо) для розробки,
обґрунтування та апробації тестів; випадковим пред’явленням завдань (правильного
варіанту відповіді) тесту; підбір неправильних відповідей з типових помилок
учнів з даної теми; дотриманням відповідних вимог при формулюванні тестових завдань
закритої форми тощо.
В свою
чергу розробка відповідного спеціалізованого програмного забезпечення при
створенні комп’ютерних варіантів тестів успішності відкриває можливості щодо
усунення недоліків другої групи та вдосконалення існуючих методик. Це може бути
здійснено за допомогою використання стимулів різних модальностей; перестандартизації результатів при адаптивному тестуванні; використанні,
поряд з закритою формою тестових завдань – тестових завдань відкритої форми, завдань
на встановлення відповідності і правильної послідовності і т. ін. До того ж
може враховуватися час виконання тесту, нечітка структура знань респондента з
даної теми тощо.
Слід додати,
що розрізняють діагностику навченості, тобто наслідків, досягнутих результатів
та діагностику здатності до навчання. Навченість розглядається, як досягнутий
на момент діагностування рівень знань, що становить основу для реалізації
поставленої мети навчання. Здатність до навчання пов’язана з темпами просування
у навчанні, узагальненістю процесу мислення тощо [2]. Частина цих параметрів може бути встановлена з
використання психологічних тестів.
Таким чином тестування залишається
одним із найбільш прийнятних і перспективних інструментів оцінки знань учнів, а
використання сучасних інформаційних технологій і програмного забезпечення
дозволяє значно підвищити його ефективність.
Література
1. Формы организации учебного
процесса в высшей школе // Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие.
- http://www.krotov.info/lib_sec/shso/71_rost1.html
2. Подласный И.П. Педагогика. - М.: Просвещение: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996.
- 432 с.
3.
Справочник-словарь по психологической
диагностике/ Бурлачук Л.В., Морозов С.В. - изд. 2, перераб., доп.- СПб: Питер Ком, 1999. – 528 С.