Сельское хазяйство/
4.Технологии хранения и переработки
сельскохозяйственной
продукции
К.т.н. Паскал Ю.Г., аспірант
Ліганенко М.Г.
Одеська національна
академія харчових технологій, Україна
Підбір структуроутворювача в технології
пюреподібних фруктових десертів
Здоров'я людини у значній мірі визначається ступенем
забезпечення організму енергією та цілим рядом поживних речовин [1]. Нестача
пектинових речовин в їжі призвела до зниження опору організму дії оточуючого
середовища. Із зміною екологічних умов на планеті має місце забруднення води,
повітря, ґрунту, рослин, а, звідси, і їжі цілим рядом органічних і неорганічних
речовин, що відзначаються токсичністю.
Розміри і швидкість виведення їх із організму людини в значній мірі залежать
від вмісту пектинових речовин в їжі і знижується при зменшенні їх кількості в
дієті. Роль пектинових речовин в харчуванні дуже різноманітна [1, 2].
На пектинові речовини багаті яблука,
айва, абрикоси, сливи, чорна смородина, столові буряки, алича. Лікувальні
властивості яблук зумовлені великою кількістю органічних кислот (яблучної,
винної, лимонної), які сприяють засвоєнню заліза, а відтак нормалізують процес
кровотворення. У хімічному відношенні,
пектинові речовини, що містяться в яблуках - це
кислий полісахарид. У рослинах вони здійснюють структурну та іонообмінну
функції, регулюють водний обмін, беруть участь в процесах зростання і
розтягування рослинних кліток. Основою пектинових речовин є молекулярний
ланцюг, що складається із залишків α-D-галактуронової кислоти, з’єднані між
собою О-(1,4)-глікозидними зв’язками, як зазначено на рисунку 1. У малих
кількостях зазвичай наявні фрагменти L-арабінози і D-галактози, рідше – L-рамнози, D-ксилози, L-фукози [3].
Рис.
1 – Фрагмент хімічної формули пектину
Нестача пектинових речовин в їжі обумовила пошук шляхів
її поповнення. Серед них – введення у щоденний раціон харчування людини
рослинної маси, що містить значну кількість пектинових речовин та інших харчових волокон, виробництво нових
продуктів харчування.
Нами розроблено рецептуру і технологію виробництва швидкозаморожених
пюреподібних десертів на основі фруктової сировини. Основною
проблемою при виробництві таких продуктів є збереження структури у процесі
заморожування, при якому проходить перерозподіл вологи та інші зміни, які не
дозволяють повністю відновити нативні
властивості продукту після розморожування [2]. Тому, шляхом підбору виду та
масової частки наповнювача необхідно забезпечити збереження структури десерту
та отримати продукт з високими органолептичними показниками.
Існуюча
технологія виготовлення яблучного десерту передбачає застосування модифікованого
кукурудзяного крохмалю у якості структуроутворювача. При заморожуванні десерту
проходить ретроградація крохмалю, що викликає зміну консистенції продукту [2, 4].
Природними для фруктової сировини є пектинові речовини, які не лише впливають
на структуру продукту, але й виявляють функціональні якості, властиві основній
сировині десерту. Тому були вироблені зразки швидкозаморожених десертів з яблук
як за класичною рецептурою, так і за рецептурами, що були розроблені. Для
вибору структуроутворювача замість частини крохмалю, який додається в десерт за
класичною технологією, в заморожуємі зразки вносили пектин цитрусовий у
композиції з кукурудзяним крохмалем у різних співвідношеннях. В отриманих
зразках фруктових десертів визначали органолептичні (рис. 2) та реологічні
показники. Загальна кількість структуроутворювача у десертах 3 %.
Рис. 2
– Органолептична оцінка зразків яблучного десерту з використанням у якості
структуроутворювача: 1 – кукурудзяного
крохмалю; 2 – композиції кукурудзяного крохмалю і пектину у співвідношенні 2:1;
3 – композиції кукурудзяного
крохмалю і пектину у співвідношенні 1:1.
Граничне
напруження зсуву як одна із найважливіших реологічних характеристик матеріалу,
що призначені для оцінки міцності його структури, знаходиться за допомогою
конічного пластомеру, який призначен для реалізації методу занурення конусу [5].
Таблиця 1 – Оцінка консистенції пюреподібних
десертів в залежності від значення граничного напруження зсуву
№
зразку |
Значення , Па |
Оцінка
десерту |
|
розраховане |
табличне |
||
1 |
162 |
100
÷ 200 |
М'який,
мажучий |
2 |
320 |
200
÷ 800 |
Пластичний,
мажучий |
3 |
612 |
200
÷ 800 |
Пластичний,
наближений до твердої |
На
основі отриманих даних (табл. 1) і запропонованої П. А. Ребіндером і Н. А.
Семененко класифікації матеріалів в залежності від значення граничного
напруження зсуву [5], можемо визначити консистенцію досліджуємих зразків десерту.
Наведені
дані (табл. 1, рис. 2) свідчать, що яблучний десерт з використанням у якості структуроутворювача
композиції кукурудзяного крохмалю і пектину у співвідношенні 2:1 володіє
високими органолептичними характеристиками. Підвищення
масової частки наповнювача до 3 % у десертах дає задовільні результати і
дозволяє отримати продукт із необхідною пухкою консистенцією.
Література:
1. Капрельянц Л.В., Іоргачова К.Г. Функціональні продукти. –
Одеса.: Друк. – 2003. – 312 с.
2. Тележенко
Л.М., Паскал Ю.Г. Застосування
гідроколоїдів у багатокомпонентних сумішах для їх заморожування ⁄ Сучасні
наукові досягнення – 2008: Збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної
конференції. – В 3-х т. – Т.111 – Миколаїв: НУК, 2008. – 300 с.
3. Рудиченко В.Ф. Природні
харчові сорбенти як чинник здоров'я сучасної людини. К. : Вища школа, 1997. — 367с.
4. Структура
и текстура пищевых продуктов. Продукты эмульсионной природы ⁄ Б. М.
МакКенна (ред.); пер. с англ. под науч. ред. канд. техн. наук, доц. Ю. Г.
Базарновой. – СПб.: Профессия, 2008. – 480 с.
5. Реометрия
пищевого сырья и продуктов: Справочник ⁄ Под ред. Ю.А. Мачихина. – М.:
Агропромиздат. – 1990. – 271 с.