к.е.н., доц. Фаюра Н.Д., Терещук Т.О.
Вінницький Національний Аграрний Університет, Україна
ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ РИНКУ ФАКТОРИНГОВИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ : ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
У сучасних кризових умовах, які призвели до посилення
інфляційних процесів, зростання економічної нестабільності, поглиблення
конкурентної боротьби, а також збільшення проблем неплатежів і недостатності
оборотних коштів, підприємства змушені шукати нові напрямки прибуткового і безпечного
використання грошових ресурсів банківськими установами країни. До таких
методів доцільно віднести факторинг - банківську торгово-комісійну послугу, що
передбачає короткострокове фінансування широкого спектра компаній, які мають
тимчасову потребу в обігових коштах [2].
Факторинг з'явився близько 100
років тому в США, а у 60-х роках XX ст. - і в Європі, витісняючи поступово
комерційний кредит на основі векселів. Так, у Великобританії першу факторингову
компанію було відкрито в 1960 р., у 1963 р. - в Німеччині, а у 1965 - у
Франції. Особливо швидко факторинг розвивався у 80-х роках, коли за 10 років
оборот за ним зріс в Італії в 74 рази, в Іспанії - в 14, Великобританії та
Франції - в 7,5 рази. Як свідчать дані,
зараз міжнародна факторингова індустрія активно розвивається: у світі існує
близько 1000 факторингових компаній. Майже 66% їх обороту припадає на Європу,
22% - на США, 11% - на країни Азії.
В Україні факторинг фактично
існує з 2001 р. До 2007 р. він досить динамічно розвивався - зростав споживчий
ринок, підвищувався попит, а відповідно збільшувалась і кількість операторів.
Однак за останні роки факторинг на вітчизняному грошовому ринку зазнав чимало
змін. Деякі експерти навіть вважають, що через кризу ринок факторингових послуг
повернувся на декілька років назад [4]. Розглянемо динаміку ринку послуг
факторину в Україні у наступній таблиці 1.
Таблиця
1
Динаміка ринку послуг з факторингу
|
Послуги факторингу, млн. грн. |
Укладено угод, шт. |
Частка у сукупних фінансових послугах фінансових компаній, % |
І квартал 2009 року |
804,9 |
710 |
15,6 |
2 квартал 2009 року |
69,6 |
676 |
1,2 |
3 квартал 2009 року |
130,6 |
651 |
1,9 |
4 квартал 2009 року |
589,8 |
563 |
8,9 |
І квартал 2010 року |
560,0 |
442 |
9,9 |
2 квартал 2010 року |
2109,8 |
1091 |
28,4 |
3 квартал 2010 року |
1218,3 |
1212 |
15,6 |
4 квартал 2010 року |
2519,8 |
1556 |
30,0 |
І квартал 2011 року |
1055,6 |
1557 |
15,3 |
Джерело: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf
За даними Державної комісії з регулювання ринків
фінансових послуг України, протягом 1 кварталу 2011 року фінансові компанії
уклали 1562 договори факторингу загальним обсягом 1055,6 млн. грн., і виконали
1478 на суму 1055, 6 млн. грн. Діючими на кінець 1 кварталу 2011 року
залишалось 2036 договорів факторингу. Кількість укладених договорів у 1
кварталі 2011 року збільшилась у 3,5 рази, порівняно з 1 кварталом 2010 [1].
Другий і третій
квартали 2010 року також характеризувалися підвищенням активності на ринку
факторингових послуг. Так, протягом третього кварталу 2010 року фінансові компанії
уклали 1212 договорів факторингу із загальним обсягом 1218,3 млн. грн. і
виконали 830 договорів на суму 994,8 млн. грн. Щодо динаміки кількості та вартості
укладених договорів факторингу, то у 2010 році ці показники значно вищі від
аналогічних у 2008 та 2009 роках, а також мають тенденцію до стрімкого
зростання. При цьому, варто зауважити, що, починаючи з третього кварталу 2008
року, спостерігалося зменшення кількості укладених договорів, проте
відбувалося підвищення їхньої вартості. Найменший показник кількості укладених
договорів був зафіксований у першому кварталі 2010 року, на рівні 442
договорів. Одночасно більшої активності набуває ринок купівлі фінансовими
компаніями, які мають право надавати послуги з факторингу, проблемних боргів
юридичних осіб. У свою чергу, операції з факторингу зацікавлюють юридичних осіб
з точки зору зменшення навантаження за витратами на адміністрування проблемних
боргових зобов'язань та зосередження на нарощенні власних активів [3].
Одним із важливих показників, який характеризує
факторингові послуги, є джерела їх фінансування, які зазначені в табл. 2.
Таблиця 2
Джерела формування факторингових
операцій
Джерела фінансування |
І квартал 2009 року |
І квартал 2010 року |
І квартал 2011 року |
Відхилення (І кв. 2010 р./ І кв. 2011 р.) |
|
млн. грн. |
% |
||||
Банківські кредити |
749,7 |
279,3 |
234,30 |
-45,00 |
-16,1 |
Власні кошти |
0,7 |
87,4 |
715,5 |
628,1 |
718,6 |
Позичкові кошти
юридичних осіб |
35,5 |
181,8 |
105,3 |
-76,5 |
-42,1 |
Інші джерела |
19 |
11,5 |
0,5 |
-11 |
-95,7 |
Всього |
804,9 |
560 |
1055,60 |
495,6 |
88,5 |
Джерело: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf
Як бачимо, загальний обсяг фінансування
факторингових операцій зріс за результатами 1 кварталу 2011 р. порівняно з
підсумками аналогічного періоду 2010 р. на 88,5 % ( або на 495,6 млн. грн.) і
склав 1055,6 млн. грн. Найбільш стрімким у абсолютному і відносному виразі було
зростання фінансування за рахунок власних коштів – більше ніж у 8 разів( або на
628,1 млн. грн.). Фінансування за рахунок залучених банківських кредитів та
позичкових коштів юридичних осіб зменшилось на 45,0 млн. грн. та 76,5 млн. грн.
відповідно [1].
Розглянувши розподіл обсягу наданих фінансових
послуг за укладеними договорами факторингу за основними галузями зо останні
три роки, наведений у таблиці 3, бачимо, що на кінець першого кварталу 2011 р.
72,0% наданого факторингового фінансування припадало на категорії «інші».
Таблиця 3
Розподіл за основними галузями обсягу наданих фінансових
послуг за укладеними договорами факторингу
Галузь |
ІІІ квартал 2009 року |
ІІІ квартал 2010 року |
І квартал 2011 року |
Металургія |
- |
29,20% |
- |
Машинобудування |
- |
11,50% |
3,00% |
Харчова промисловість |
12,00% |
1,20% |
- |
Сфера послуг |
- |
1,00% |
24,00% |
Легка промисловість |
- |
0,50% |
- |
Хімічна промисловість |
1,00% |
- |
1,00% |
Будівництво |
1,00% |
- |
- |
Інші |
86,00% |
56,60% |
72,00% |
Джерело: http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf
Отже, можна
зробити висновки, що хоча активний розвиток ринку факторингових операцій не є
методом вирішення всіх питань економічного зростання, однак це реальне джерело
для поповнення обігового капіталу фінансового сектору, що однозначно сприятиме
оздоровленню бізнес-процесів у період виходу із кризи.
Література:
1. Аналітичний огляд ринку небанківських фінансових послуг України за 1
квартал 2011 року. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://rurik.com.ua/documents/research/non_banks_I_kv_2011.pdf
2.
Васильчишин О.Б., Гринчак
Н.Я. Факторинг як перспективний напрям
розвитку банківського бізнесу / О.Б. Васильчишин, Н.Я Гринчак // Вісник
університету банківської справи НБУ. - № 2 (8). - червень 2010 р. – С.
162 - 169
3.
Кожель Н.О. Ринок факторингових операцій, реалії і перспективи
розвитку / Н.О. Кожель // Вісник університету банківської справи НБУ. - № 2 (11). – 2011 р. – С. 212 - 215
4. Стельмах М. Факторинг як форма управління
дебіторською заборгованістю підприємства /
М. Стельмах // Економічний аналіз. – Вип.8. Част.2. – 2011 р. – С. 327 - 332