Экономические науки/ 4.Инвестиционная
деятельность и фондовые рынки
К.е.н. Коваленко О.Ю.
Миколаївський Національний університет імені В.О. Сухомлинського, Миколаїв,
Україна
Проблеми
й тенденції інвестиційної діяльності в Україні
Інноваційний тип розвитку економіки
характеризується високим технологічним рівнем, який визначається
переорієнтацією інвестиційного капіталу у високотехнологічні галузі економіки,
розроблення й реалізацію інноваційних проектів, науку і освіту. Відомо, що
інвестиції й інновації взаємозв’язані й взаємодіють, але ефект досягається лише
тоді, коли основні обсяги інвестицій спрямовано в технологічну структуру
економіки. Якщо інвестиції за своєю структурою не відповідають технологічній
структурі виробництва і не спрямовані на її підвищення, то вони перестають бути
базою для економічного розвитку. Саме така тенденція спостерігається в
економіці нашої держави.
Аналізуючи структуру інвестицій,
можна зазначити, що за рівнем прямих іноземних інвестицій Україна у 2010 році
відстає від центральноєвропейських сусідів таких як Польща, Угорщина, Чехія,
Словаччина та Балтійські країни. Так, найвищий серед країн Центральної та
Східної Європи рівень іноземних інвестицій – в Чехії на 2010 рік складав більше
9 тис. € на душу населення, тоді як в Україні цей рівень складав 954 €.
Іноземні інвестиції до Угорщини в 2010 році досягли майже 7 тис. €, в Польщі
–3,6 тис. €, в Румунії – майже 2,5 тис. € і 1,7 тис. € в Росії.
У дослідженні американського
інституту The Heritage Foundation, опублікованому на його офіційному сайті [2] зазначено, що В останні роки
економічний розвиток України був схожий до “американських гірок”. Так, якщо в
період між 2000 та 2007 роками економічне зростання України складало в
середньому 7,5% , то в 2009 році країна пережила найбільший у Європі спад зі
зниженням ВВП більш як на 15%. Дослідження вказує на те, що відсутність значних
структурних реформ робить Україну особливо вразливою до зовнішніх шоків.
За даними Держкомстату України
[1], лише країни Євросоюзу інвестували в Україну 2010 року 35 млрд. 225 млн.
200 тисяч доларів США. Це на 3 млрд. 616 млн. 700 тисяч більше, ніж у 2009
році. Зокрема, станом на 1 січня 2011 року загальний обсяг прямих
іноземних інвестицій в Україну становив 44 млрд. 708,0 млн. дол. США, що на
11,6% більше за обсяг інвестицій на початок 2010 р., та в розрахунку на одну
особу становив 978,5 дол. США [1]. Інвестиції надійшли зі 125 країн світу. До
десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу
прямих інвестицій, входять: Кіпр – 9 млрд. 914,6 млн. дол., Німеччина – 7 млрд.
076,9 млн. дол., Нідерланди – 4 млрд. 707,8 млн. дол., Російська Федерація – 3
млрд. 402,8 млн. дол., Австрія – 2 млрд. 658,2 млн. дол., Франція – 2 млрд.
367,1 млн. дол., Сполучене Королівство – 2 млрд. 298,8 млн. дол., Швеція – 1
млрд. 729,9 млн. дол., Британські Віргінські Острови, – 1 млрд. 460,8 млн. дол.
та Сполучені Штати Америки – 1 млрд. 192,4 млн. дол.
На підприємствах промисловості
зосереджено 14 млрд. 042,6 млн. дол. (31,4% загального обсягу прямих інвестицій
в Україну), у т.ч. переробної – 12 млрд. 488,1 млн. дол. та видобувної – 1
млрд. 207,7 млн. дол. Серед галузей переробної промисловості у металургійне
виробництво та виробництво готових металевих виробів інвестовано 5 млрд. 940,4
млн. дол. прямих інвестицій, у виробництво харчових продуктів, напоїв і
тютюнових виробів – 1 млрд. 858,7 млн. дол., хімічну та нафтохімічну
промисловість – 1 млрд. 339,6 млн. дол., машинобудування – 1 млрд. 171,4
млн. дол., виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції – 806,8 млн.
дол.
У фінансових установах
акумульовано 15 млрд. 059,5 млн. дол. (33,7%) прямих інвестицій, на
підприємствах торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів
особистого вжитку – 4 млрд. 764,5 млн. дол. (10,7%), в організаціях, що
здійснюють операції з нерухомим майном, оренду, інжиніринг та надання послуг
підприємцям, – 4 млрд. 754,1 млн. дол. (10,6%). Той факт, що промисловість
отримує основний обсяг інвестицій і при цьому частка доданої вартості у
загальному випуску продукції залишається низькою, свідчить про недостатній
рівень інноваційності в галузевій структурі промисловості. Одними з основних
механізмів структурної перебудови мають стати інноваційно-спрямовані
інвестиції, які забезпечать надалі структурні зміни на фоні поступового
зростання продуктивності праці.
Для того, щоб виробити дієві
заходи підвищення конкурентоспроможності економіки України, необхідно
ліквідувати такі її проблеми [1]:
1) підвищення грошових доходів населення без врахування показника зростання
продуктивності праці;
2) безконтрольність монопольних цін на продукцію з боку держави;
3) від’ємне сальдо платіжного балансу, що склалося в Україні протягом
2007-2011 рр. за рахунок надмірного імпорту товарів (так за січень-листопад
2011р. експорт товарів склав 61950,2 млн. дол. США, імпорт – 74714,4 млн.
дол.);
4) безконтрольність іноземних займів (корпоративні займи 85 млрд. дол. США,
що в 2,2 рази перевищують державні резерви), які негативно впливають на
розвиток економіки.
На основі досвіду розвинених
країн світу можна зробити висновок, що основою сучасної конкурентоспроможності
є техніко-технологічні, організаційні, структурні, інституціональні інновації,
які створюють конкурентні переваги та дозволяють країнам досягти певного
суспільного розвитку. Тому головною метою економічної політики України має бути
вирішення проблеми підвищення її конкурентоспроможності на інноваційних основах
і створення для цього відповідних умов.
Література:
1. Державна служба статистики України [www.ukrstat.gov.ua]
2.
Офіційний сайт американського інституту The heritage
Foundation [www.heritage.org]