Студентка 5
курсу Федоркіна І.Ю.
Одеська національна
академія зв’язку ім.О .С.Попова, Україна
Ринок
телекомунікаційних послуг демонструє в останнє десятиліття дуже високі темпи
зростання, ставши одним з ключових секторів економік розвинених країн і граючи
все більшу роль в соціально-економічному житті суспільства.
Постійний розвиток нових
технологій зв'язку приводить до необхідності розглядати ринок телекомунікацій,
як один з ключових секторів сфери послуг, так як життя людини і
соціально-економічна діяльність у сучасному світі неможлива без таких засобів
зв'язку як мобільний телефон і доступ до мережі Інтернет.
У працях кандидата економічних наук Росії Чугунова Г.К доведено
, що доступність телекомунікаційних
послуг безпосередньо впливає на якість життя
населення. Доступність телекомунікаційних
послуг дозволяє забезпечити більш
повний і швидкий доступ
до інформації, розширює спектр інформації доступний людині, дозволяє підвищити доступність освіти
і охорони здоров'я, а також украй важлива в надзвичайних
ситуаціях для оперативного
виклику служб екстреної
допомоги. Забезпечення доступності телекомунікаційних послуг має бути одним
із пріоритетів соціального розвитку країни і має
враховуватися в державній соціальній
політиці. Тому необхідно
розвивати ринок телекомунікаційних послуг, щоб підвищити доступність
телекомунікаційних послуг та задовольнити даними послугами широкі верстви населення.[1]
Загальновідомим є той факт, що телекомунікації
України значно відстають від телекомунікацій розвинутих країн як за обсягами,
так і за рівнем технологій. Ринок телекомунікацій України – достатньо відкритий
та лібералізований за останні 8 років. Наведемо деякі цифри. Телефонна
щільність у розвинутих країнах складає біля 60 телефонних номерів на 100
чоловік, тоді як в Україні – 28, а, наприклад, у Польщі, яка так само, як і
Україна, вважається країною, що розвивається, – 24,6. Інтернетом у розвинутих
країнах користуються 15-20% населення, в Україні – 1%, а у Польщі – близько 5%.
Щодо мобільного зв’язку, то у розвинутих країнах – близько 30 телефонів на 100
чоловік, в Україні - 0,3, а у Польщі близько 7. По міжнародних та міжміських
розмовах спостерігається відставання України від Польщі десь у 5 разів. Послуги
зв’язку в рік на одну особу у розвинутих країнах складають 254 дол., в Україні
– 20,6, а у Польщі – 65,7. Загалом розвинуті країни вкладають у розвиток
зв’язку до 20% від її доходу, країни, що розвиваються – близько 31%,
слаборозвинені – 68,5%, тоді як в Україні - 18,1%, а у Польщі – 42,2%.
Отже, як бачимо, стан галузі телекомунікацій України особливо
не вражає.
Основна світова тенденція
останніх років – бурхливий розвиток мобільного зв'язку і Інтернету – практично
весь приріст користувачів телекомунікаційних мереж припадає саме на них. [3]
Існують такі підходи до розвитку ринку телекомунікацій.
1. Підхід «технологічного лідера», - означає поставлення за мету
стати першим, провідним підприємством у певній сфері діяльності та збуту.
Зазвичай навіть великі та потужні підприємства не ризикують використовувати її
в рамках широкого кола видів продукції. Як правило, Вона застосовується лише
відповідно до одного чи кількох окремо взятих продуктів, там, де існують
сприятливі умови для здійснення такої стратегії (ресурси, науково-технічний
потенціал).
2. Підхід«проходження за
лідером» фокусується на швидкому
розширенні ринкової ніші. Сенс такої стратегії полягає в тому, що організація
зосереджується на інноваціях (продуктах), які вже здобули визнання ринку.
Основна мета такої стратегії -- «безпечна торговельна політика», коли
підприємство намагається уникнути великого ризику, а також можливих труднощів
під час освоєння нової продукції з високими інноваційними характеристиками. .Як
правило, її застосовують потужні підприємства, бо здійснення цієї стратегії
коштуватиме недешево.
3.
Підхід диверсифікації - освоєння
виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, що включає на
просто диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької
діяльності на нові та не пов'язані з основними видами діяльності фірми області.
Стратегія диверсифікації передбачає розробку нових видів продукції одночасно з
освоєнням нових ринків.
Аналіз сучасних підходів до розвитку ринку
телекомунікацій дозволяє
зробити висновок про те, що найбільш ефективним напрямком є поєднання
вищеназваних
технологічних і маркетингових інноваційних підходів. Для того,
щоб здобути успіху в
галузі розвитку телекомунікацій, треба
орієнтуватися на перспективу, а також на
бажання бути кращими для своїх абонентів. Зараз в перспективі цифрове
телебачення, яке уже сьогодні дуже повільно входить в кожну сім’ю. Впровадження інновацій дозволить забезпечити всіх бажаючих якісним цифровим
телебаченням.[2].
Перелік посилань.
1. Развитие рынка
телекоммуникационных услуг в России,
как условие повышения качества жизни населения. Кандидат
економічних наук Росії Чугунов Г.К.
2. Портал супутникових технологій. [Електронний
ресурс]: Режим доступу: http://2sat.net/
3.
Пригода В.М. Інформаційне суспільство: сутність та перспективи розвитку в
Україні / ж. Економіка і управління, №3. – 2008. - С. 24-33.