Экономические
науки/7. Учет и аудит
Дембіцька А.О.
Науковий керівник: к.е.н., доц. Разборська О.О.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Методологічні засади підвищення ефективності проведення судово-бухгалтерської
експертизи
Розвиток бухгалтерського обліку та
підвищення рівня розуміння його ролі призвели до значного розширення сфер
застосування облікових даних. Серед них особливе місце належить процесу
слідства, у ході якого для з’ясування
всіх обставин справи економічного напряму,
характерним є призначення судово-бухгалтерської
експертизи. Якісна організація процесу експертного дослідження, застосування ефективних
методів оцінки надійної інформації є запорукою ефективного проведення
судово-бухгалтерської експертизи.
Окремі
питання теорії організації та методики судово-бухгалтерської експертизи знайшли
відображення у працях таких вітчизняних і зарубіжних вчених як Білухи М.Т.,
Бутинця Ф.Ф., Кірейцева Г.Г., Кіндрадцької Л.М., Кузьмінського Ю.А., Кужельного
М.В., Панченко І.А. та інших. Проте, залишається низка невирішених питань щодо
організації і підвищення ефективності судово-бухгалтерської експертизи.
Метою дослідження є з’ясування
організаційно-методичних засад підвищення ефективності судово-бухгалтерської
експертизи в сучасних умовах.
Організація
судово-бухгалтерської експертизи передбачає здійснення комплексу заходів,
спрямованих на її підготовку та проведення, що включає окремі дії з її
налагодження та впорядкування. Базовими рівнями організації
судово-бухгалтерської експертизи слід вважати організацію експертної діяльності
та організацію судово-бухгалтерської експертизи за конкретною справою [3].
Необхідно
звернути увагу, що під ефективністю судово-економічної експертизи розуміють
відповідність досягнутих у процесі її здійснення результатів поставленим
завданням (встановленим вимогам до порядку проведення експертизи та
узагальнення результатів) і витратам на її проведення.
Ефективність судово-бухгалтерської експертизи - це
характеристика, яка визначає її результативність. Напрями оцінки судово-бухгалтерської
експертизи визначаються її суб’єктами залежно від поставлених цілей.
Ефективність
судово-бухгалтерської експертизи передбачає отримання таких ефектів:
соціального ефекту – який полягає в тому, що за результатами експертизи на
основі винесених вироків до суб’єктів, що допустили порушення законодавства,
застосовуються каральні заходи; економічного ефекту – полягає в тому, що за
результатами розгляду судових справ забезпечується повернення коштів,
використаних не з а цільовим призначенням, до державного бюджету або суб’єктам
господарювання [2].
Оцінка
ефективності роботи експерта-бухгалтера забезпечується
за допомогою наступних показників:
1.
Коефіцієнту завантаженості експертів-бухгалтерів, які працюють в експертних
установах, що враховує кількість проведених окремим експертом-бухгалтером
експертиз та кількість експертиз,
що направлені для проведення в експертну установу.
2. Коефіцієнт
результативності роботи експерта-бухгалтера, що враховує кількість успішних
експертиз проведених експертом-бухгалтером, тобто експертиз, за результатами
яких не було призначення додаткових чи повторних експертних досліджень, та
загальну кількість експертиз, які були проведені експертом-бухгалтером [4].
Для
визначення економічної ефективності проведеної експертизи доцільним є
визначення коефіцієнту окупності витрат на судово-бухгалтерську експертизу, що
враховує обсяг коштів, повернутих до бюджету чи господарюючим суб’єктам за
результатами судового розгляду справи на підставі експертного висновку, витрати
на проведення експертизи та індекс інфляції.
Ефективність
судово-бухгалтерської експертизи повною мірою залежить від її якості. Якість
судово-бухгалтерської експертизи - це ступінь придатності застосування її
результатів у ролі доказів за справою. Критеріями якості експертизи слід
вважати: наявність помилок у експертному висновку, наявність документально
обґрунтованих заперечень сторін у справі або третіх сторін, кваліфікація
експерта – бухгалтера, дотримання ним процесуальних вимог, обрана експертом
методика експертного дослідження [2].
Тому, для підвищення якості проведення
судово-бухгалтерської експертизи в Україні має застосовуватися комплексний підхід до її
організації з чітким розмежуванням таких рівнів як: 1) організація експертної діяльності
загалом (загальнодержавний рівень); 2) організація судово-бухгалтерської експертизи за конкретною
справою (сукупність взаємопов’язаних
дій з проведення судово-бухгалтерської експертизи, призначеної за конкретною справою). Виділення
та дотримання вказаних рівнів забезпечує підбір кваліфікованих експертних
кадрів, контроль за їх діяльністю, сприяє системному та послідовному проведенню
експертизи, а також є передумовою удосконалення її нормативного регулювання [4].
Таким чином, все
розглянуте нами вище доводить, що підвищення ефективності проведення судово-бухгалтерських
експертиз, яке характеризується їх результативністю та підвищенням якості, сприятиме
наданню допомоги працівникам правоохоронних органів у оцінці результатів
проведених експертних досліджень та розробці
заходів з попередження правопорушень.
Література:
1. Про судову експертизу: Закон України
від 25 лютого 1994 року ВРУ №
4038-XII (зі змінами і доповненнями).
2.
Мисака Г.В., Данильченко Г.М. // Теоретико-організаційні засади підвищення
ефективності проведення судово-бухгалтерських експертиз // Економічний форум. –
2011. – №2. – С.46-50.
3.
Натуркач Н.Є. Посилення організаційно-методичних засад проведення
бухгалтерської експертизи // Облік і фінанси АПК. – 2011. – №1. – С.63 – 65.
4.
Панченко І.А. Підготовка експертів-бухгалтерів в Україні: проблеми
організації та проведення // Вісник ЖДТУ. Економічні науки. – 2006. – № 1 (35).
– С. 97-104.