Економічні науки/10.Економіка промисловості

Аспірант Корінь М.В.

Українська державна академія залізничного транспорту, Україна

ІННОВАЦІЙНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Сьогочасний стан економіки України в більшій мірі характеризується низьким рівнем технологічного розвитку виробництва, що є результатом тих явищ, які досить тривалий час супроводжують нашу країну, зокрема, тривалі структурні, галузеві проблеми виробництва, велика ресурсна залежність від зовнішніх постачальників, високий рівень матеріало- та енергоспоживання, ситуаційність економічного зростання та постійна загроза дефолту. Це є свідченням того, що й досі найболючішою проблемою української економіки є технічна та технологічна відсталість вітчизняної промислової бази, обумовлена відсутністю дієвої інноваційної моделі розвитку.

Сучасний економічний розвиток будь-якої країни визначається рівнем освоєння та впровадження новітніх технологій, а її конкурентні позиції встановлюються саме здатністю продукувати ці технології. В розвинутих країнах доля науково-технічного прогресу в забезпеченні процвітання економіки становить близько 90%, а частка інноваційно-активних підприємств коливається від 74% в Ірландії до 26% в Португалії [1].

В Україні ситуація в інноваційній сфері є зовсім протилежною: в умовах наявності потужного наукового потенціалу, здатного генерувати нові знання, продукувати новітні технологія, питома вага реалізованої інноваційної продукції в загальному обсязі промислового виробництва впродовж 2005-2009 рр. не перевищує 12 %, понад 90 % продукції, що виробляється в Україні, немає відповідного науково-технічного забезпечення, а частка вітчизняної наукомісткої продукції на світовому ринку інновацій не перевищує 0,1% [2]. В свою ж чергу, українські «мізки» обслуговують зовнішній ринок: адже близько 30% наукових розробок, проведених вітчизняними науковцями в передових галузях науки, виконано на замовлення іноземних компаній, без отримання на них відповідних авторських прав та значної частини прибутку [3].

Це є свідченням того, що основною проблемою національної інноваційної системи України є відсутність дієвої моделі інноваційного розвитку економіки, яка б сприяла створенню потужних об’єктів інноваційної інфраструктури, спроможних забезпечити впровадження закінчених наукоємних розробок, високих технологій в вітчизняне виробництво, цим же створюючи умови для випуску високотехнологічної конкурентоспроможної продукції.

Враховуючи визначальну роль промисловості та транспортного комплексу в економічному розвитку країни, на нашу думку, основним елементом інноваційної інфраструктури України повинен стати промислово-логістичний парк, організований у вигляді технологічного,який, однак, на відміну від останнього, представлятиме собою об’єднання науково-технологічного, логістичного та виробничого потенціалів підприємств транспорту та промисловості, а також висококваліфікованого інтелектуального потенціалів вітчизняних інженерів, конструкторів та інформаційних ресурсів науково-дослідних, проектно-пошукових інститутів, вищих навчальних заклади, профілюючими в цих галузях. Організація такого парку забезпечить не тільки шляхом виробничого впровадження наукоємних розробок та високих технологій, але й шляхом тісного взаємозв’язку інтелектуального потенціалу з виробництвом, випуск промислової конкурентоспроможної на світовому ринку продукції та сприятиме гармонізації технологічного середовища нашої країни з розвинутим світом в сфері технологічної сумісності, систем забезпечення якості та сертифікації, комунікації, менеджменту та інжинірингу, а також створить умови для комплексної модернізації вітчизняної виробничої бази та і всього залізничного транспорту України, сприяючи цим посиленню їх конкурентних позицій, зростанню інноваційної активності та, і взагалі, привабливості галузей.

Пріоритетними напрямками діяльності промислово-логістичного парку стануть:

- проведення науково-дослідних та конструкторських робіт зі створення новітніх зразків рухомого складу, обладнаного комп’ютерними і мікропроцесорними система керування та діагностування з поліпшеними техніко-економічними показниками, залізничної техніки та технологій, які забезпечать розвиток залізничного транспорту України;

- проведення науково-дослідних робіт в сфері гідравлічних, електромеханічних досліджень, в сфері електроніки, електротехніки та якості, надійності і безпеки техніки, технологій та устаткування для вітчизняного промислового комплексу;

- виконання досліджень в галузі багатофункціональних мікропроцесорних систем, призначених для розв'язання широкого кола задач моніторингу та діагностування електроенергетичних об'єктів і систем, розробка систем діагностування пристроїв автоматики та іншого електроенергетичного обладнання залізничної галузі [4];

- розробка організаційно-технічних заходів щодо посилення технічного стану залізничних колій та підвищення рівня безпеки руху на залізницях України;

- розробка рекомендацій щодо модернізації чи заміни морально або фізично застарілої техніки та технологій на підприємствах транспорту та промисловості;

- впровадження ресурсозберігаючих технологій;

- виробництво та комплектне постачання техніки, приладів, устаткування та технологій для промисловості та транспорту;

- створення умов для швидкої комерціалізації, передачі наукових розробок в промисловість та обміну науково-технічними знаннями й досвіду для надання науково-технічних послуг, застосування технологічних процесів з випуску новітньої продукції.

- підвищення рівня інноваційної культури учасників промислово-логістичного парку та створення сприятливого клімату для розвитку інноваційної діяльності.

Таким чином, реалізація промислово-логістичним парком пріоритетних напрямків діяльності сприятиме не тільки вирішенню комплексу проблем як в сфері залізничного транспорту України, так і в промисловості, але й сприятиме технологічному переозброєнню, підвищенню рівня інноваційної активності, посиленню конкурентних позицій вітчизняної економіки на міжнародному ринку та забезпечить фундамент для інноваційної моделі розвитку країни.

Література:

1. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів: матеріали Парламентських слухань у Верховній Раді України 17 червня 2009 р./ Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти / В.І.Полохало (аг.ред), Г. О. Андрощук (Авт.упоряд.). – К.: парламентське видавництво, 2009. — 632 с.

2. Державна служба статистики України Наукова та інноваційна діяльність в Україні Статистичний збірник. – К.: ДП Інформаційно-видавничий центр Держкомстату . – 2011.- с. 282 (С.263).

3. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010–2020 роки в умовах глобалізаційних викликів: матеріали Парламентських слухань у Верховній Раді України 17 червня 2009 р./ Верховна Рада України. Комітет з питань науки і освіти / В.І.Полохало (заг.ред), Г. О. Андрощук (Авт.упоряд.). – К.: парламентське видавництво, 2009. — 632 с.

4. Буткевич О.Ф., Дуркот О.О., Дячук С.Я., Михайлевський О.С., Мольков А.М., Сорочинський В.В., Стасюк О.І., Тутик В.Л., Ущаповський К.В., Яндульський О.С. [Електронний ресурс] Моніторинг та діагностування електроенергетичних об’єктів та систем України на базі комплексів "РЕГІНА". - Режим доступу: http://www.kdpu-nt.gov.ua/work/monitoring-ta-diagnostuvannya-elektroenergetichnikh-ob%E2%80%99ektiv-ta-sistem-ukrayini-na-bazi-komplek.