Надія Брижак

(м. Мукачево)

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ГЕОГРАФІЇ ДО КРАЄЗНАВЧО – ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У сучасний період розбудови нашої державності перед українською школою стоїть важливе завдання - виховання всебічно розвиненої, духовно багатої особистості, яка буде любити і шанувати свою Батьківщину, красу її неповторної природи, зберігати найкращі здобутки науки і культури, пишатися своєю історією. А для того, щоб любити свою Батьківщину - треба її пізнати. Пізнання “малої батьківщини”, її минулого і сучасного – важлива передумова формування особистості, її свідомої участі в житті держави. У цьому може допомогти величезна різноманітність форм, методів і напрямків пізнання рідного краю: його природи, економіки, політики, культури та історії.

Ефективність функціонування і розвитку сучасної школи як освітньої системи визначається рівнем професійної кваліфікації педагогів, готовністю їх до самовдосконалення, підвищення рівня професіоналізму, компетентності, інтелектуальної культури фахівця, для всебічного розвитку і самоорганізації кожної особистості як патріота, і громадянина України.

Краєзнавчо – туристична робота у загальноосвітній та вищій школах є однією із актуальних проблем педагогічної науки і практики навчальних закладів. Указом Президента від 23.01.2001 р. "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні" краєзнавство було включено до навчальних планів і програм загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладів з урахуванням специфіки регіонів України. Важливість визначеної проблеми висуває перед вищими навчальними закладами вимоги формування готовності майбутніх вчителів географії до краєзнавчо – туристичної діяльності, що потребує певних змін у теоретичній та методичній підготовці студентів у відповідності до Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті та Закону України "Про вищу освіту".

Питання підготовки майбутніх вчителів до здійснення педагогічної діяльності є предметом дослідження великої кількості науковців й педагогів. Так, аналіз праць і публікацій українських і зарубіжних учених дозволяє нам визначити, що в останнє десятиріччя з'явилося чимало досліджень, в яких відображені різноманітні аспекти підготовки студентів (переважно географів) до краєзнавчої діяльності.

Значення краєзнавчої роботи в школі не тільки в тому, що вона сприяє всебічному вивченню природноекономічних та соціально-історичних умов розвитку рідного краю, а й у тому, що дає вчителю, на основі високого рівня компетентнісного підходу, вивчити психолого-педагогічні особливості учнів, виявити їхні інтереси. участь у суспільно-корисній роботі, виконання індивідуальних завдань краєзнавчого змісту формує в школярів пізнавальний інтерес до краєзнавчих знань, а через них – і до історії рідного краю.

Таким чином, підготовка висококваліфікованих спеціалістів (особливо географів) – організаторів краєзнавчо-туристичної роботи була й залишається одним із головних завдань, що стоять перед педагогічною і географічною науками у вищій школі.

Професійна підготовка фахівців – це процес і результат оволодіння ними професійно необхідними знаннями, вміннями і навичками, орієнтація на виконання певних трудових завдань. Отже, під „підготовкою” слід розуміти динамічний процес, кінцевою метою якого є формування готовності як важливого показника професіоналізму.

Зміст цього компонента представлений різними науковими підходами, теоріями, закономірностями, поняттями, які розкривають особливості взаємодії природи, суспільства й людини в процесі її життєдіяльності, а тому виконує інформаційну функцію й служить теоретичною основою для краєзнавчої роботи майбутніх вчителів географії. Таким чином, професійна підготовка майбутніх вчителів до шкільного краєзнавства включає в себе теоретичну(наукову), практичну, методичну та результативну складову цього компонента.

Вищесказане дозволяє стверджувати, що майбутній учитель географії, що освоїв краєзнавчий компонент професійно-педагогічної освіти, розуміючі його значення в цілісному педагогічному процес школи, повинен знати:

• положення основних нормативних документів, у яких відображено зміст сучасної краєзнавчої освіти;

• основи різносторонніх фактичних знань про рідний край;

• історію розвитку та сучасні аспекти краєзнавства;

• психолого-педагогічні можливості краєзнавства;

• сутність, зміст та принципи краєзнавчої роботи;

• форми та методи формування краєзнавчого світогляду,

• інформаційно-комунікаційні технології та засоби ;

• особливості методики організації та проведення краєзнавчої роботи з учнями різних вікових груп.

Без досконалої теоретичної підготовки важко на практиці здобути позитивний досвід роботи, тому інформаційно-пізнавальна функція вищої освіти постає головною серед трьох рівних, завдання якої передбачають:

- ознайомити студентів з науковими основами географічного краєзнавства;

- забезпечити одержання необхідних знань для:

Ø постановки викладання географії в школі на краєзнавчій основі;

Ø організації шкільної екскурсійно-краєзнавчої роботи;

Ø використання в роботі позашкільного дитячого закладу туристсько-краєзнавчого спрямування;

Ø комплексного вивчення рідного краю;

Ø вивчення історичного минулого та сучасної культури і мистецтва рідного краю;

Ø вивчення історії і теорії музейної справи, обліково - зберігальної й культурно-освітньої роботи;

- зорієнтувати на вибір форм і засобів, методів і прийомів впровадження краєзнавчого принципу при викладанні шкільної географії;

- оволодіти організаційно-методичними вміннями і навичками.

Отже, професійна підготовка майбутніх вчителів георафії – це сукупність організаційних і психолого-педагогічних заходів, проведених ВНЗ щодо підвищення ефективності навчально-виховного процесу з метою отримання випускниками глибокої фундаментальної підготовки й максимальної їхньої адаптації до майбутньої конкретної професійної діяльності.