Костюк Д. В.

викладач Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, кафедра ОДПМ і РТМ

Палаци Кам’янеччини

Анотація: Стаття висвітлює головні риси палацової та маєткової архі­тектури м. Кам 'янця-Подільського. Матеріал містить мистецтво­знавчий та архітектурний аналіз маєткового зодчества міста.

Ключові слова: палац, архітектура, ренесанс, бароко, класицизм.

Архітектурна спадщина України багатогранна та різноплано­ва. Зодчество українського етносу в силу об'єктивних економічних та політичних причин зливалося з архітектурними традиціями ба­гатьох інших народів, народжуючи самобутнє поліетнічне культур­не явище. Невід'ємною частиною української архітектурної спад­щини є маєткове зодчество, зокрема польські палаци та резиденції.

Упродовж ХV-ХVIII ст. на території Подільського воєводства у центральних престижних кварталах міст зводилися замки, палаци, садиби аристократів.

Нашарування культур, мистецьких течій та архітектурних форм демонструє Старе місто Кам'янеця-Подільського, архітек­турну спадщину якого досліджують наукові співробітники ДІАЗу «Кам'янець» Г.О. Осетрова та Г.Б. Ківільша, доктор мистецтвознавства, професор Н.О. Урсу, І.В. та ін.

Метою статі є мистецтвознавчий та архітектурний аналіз польської маєткової архітектури м. Кам’янця-Подільського.

Один із палаців, що залишився незруйнованим, знаходиться в Старому місті на вулиці Зарванській, 13 та відомий як палац Чарторийських. Він є зразком палацової забудови міста. У ХVIII ст. маєток належав генералам подільських земель, польським магна­там Чарторийським. В архітектурі палацу присутні елементи ренесансу і бароко. Від давнього ядра споруди, датованої XVI ст., зберігся кам'яний підвал з коробовим склепінням. У турецький пері од наземна частина будинку була зруйнована, але вже в середині ХVIII ст. він був відновлений і розширений. Великий кам'яний па­лац зведено на високому цоколі з прямокутним ризалітом на західному фасаді. Ризаліт увінчаний фронтоном з круглим вікном. Вікна на фасадах декоровані білокам'яними наличниками. Підві­коння у вигляді карнизних поличок тесані з білого каменю. Вхід на східному фасаді оздоблений білокам'яним порталом. Кути будинку оздоблені рустом. Всередині будинку зберігся пишно декорований у стилі бароко камін з гербом «Погонь», нині в будинку Чарторийських знаходиться греко-католинька місія [1, с. 107].

У Старому місті на вулиці Вірменський Ринок, 10 знаходив­ся ще один палац, який за красою і величю не поступався палацу Чарторийських. Це був палац коменданта кам'янецької фортеці Яна де Вітте (іл. 2). Палац був зруйнований пожежею в 1920 р. І лише на кресленнях з архіву, старовинних поштових листівках та фотографіях збереглося його зображення. Зараз на цьому місці знаходиться пожежна частина. На сьогоднішній день від садиби Яна де Вітте зберігся великий фрагмент східної частини кам'яного муру з порталом хвіртки в ньому [ 2, с. 150].

Палац коменданта фортеці Яна де Вітте споруджено за його власним проектом. Він відігравав значну роль в ансамблі Вір­менського Ринку і після перебудови у XIX ст. на губернаторську резиденцію. В цей час перед його фасадом з'явився масивний портик стилю класицизму. В його архітектурі гармонійно поєдну­валися риси ренесансу й елементи бароко.

У південній частині міста знаходиться палац Рациборовського на вулиці Вірменська [5, с. 112].

Ділянка, яку займає палац з прилеглим до нього садом, роз­ташована на двох терасах. Тераси підтримуються з півдня і заходу кам'яними підпорними стінами. Садиба складається з двох будин­ків, розташованих на верхній терасі саду, і оточена кам'яною ого­рожею. Вхід на терасу садиби знаходиться з боку вулиці Вірменської.

Головний будинок стоїть в глибині двору, старий кам'яний флігель (вул. Вірменська, 2) - ліворуч від входу. Будинок одно­поверховий з мансардою

Будівельна історія палацу Рациборовського сягає, ймовірно, XV ст. Тоді він був побудований вірменами як двооб'ємний, одно­поверховий, прямокутний в плані житловий будинок. В 1672-1699 роках дві тераси, на яких знаходиться подвір'я садиби, були укріплені потужними підпірними стінами з боку вул. Госпітальної.

У 1770 році будинок був реконструйований під комендатуру архітектором, комендантом фортеці Яном де Вітте шляхом надбудови мансарди. В 1843 році він ще раз був перебудований: замість мансарди влаштований другий поверх капітальної конструкції. Хоча садиба остаточно сформувалась як палац у XVIII ст., коли панував стиль бароко, все ж архітектурний вигляд головного будинку зберігає виразні риси, притаманні ренесансу. Плани будинку і його приміщень мають чітку геометричну форму. На південно-східному та північно-західному фасадах збереглися білокам'яні, профільовані ренесансні лиштви вікон. В інтер'єрі 1-го поверху знаходяться два різьблені білокам'яні портали, оздоблені орнаментом рослинного та міфологічного характеру, що був властивий епосі ренесансу. Стеля приміщень першого по­верху у XVIII ст. була прикрашена вже в новому стилі – бароко [6, с. 11].

Під час досліджень будинку у 1980-х роках виявлені розписи стелі в кімнаті першого поверху. На жаль, не вдалося повністю збе­регти їх. Кілька орнаментів цього розпису, створеного на міфологічні теми у XVIII ст., відреставровані і зберігаються у фондах Націо­нального історіко-архітектурного заповідника «Кам'янець». Упро­довж існування палац Рациборовського змінив багато власників. У кінці XVIII ст. це шляхетна садиба Рациборовських, багатих подільських магнатів. Людвик Рациборовський, староста Червоногородський, був маршалом шляхти подільської губернії. У XIX-XX ст. тут знаходились комендатура фортеці, жіноча гімназія, при ватне володіння. В радянські часи - технікум іноземних мов, у 1931-1941 роках - єврейська школа. Після Другої світової війни - дитя­чий садок. У другій половині 1980-х років була проведена рестав­рація палацу. Розібрано другий поверх і відновлено мансарду, кот­ра існувала у XVIII ст. Потім роботи з реставрації були законсер­вовані. В 1994 році планувалося відкрити тут Польський дім, але пізніше садибу було віддано під Український бізнес-клуб. Тепер це приватне володіння [7, с. 24].

Таким чином, мистецтвознавчий та історико-архітектурний аналіз маєткової архітектури Старого Кам'янця дозволяє зроби­ти такі виснови:

-           невід'ємною частиною архітектурної спадщини міста є пала­цове зодчество;

-           маєтки та резиденції Кам'янця-Подільського містять харак­терні риси та ремінісценції європейських мистецьких напрям­ків (ренесанс, бароко, класицизм);

-           архітектурні споруди міста - це не тільки пам'ятки українсь­кого зодчества, а й свідки історії краю.

Зібраний та проаналізований матеріал відкриває перспек­тиви подальших розвідок в галузі дослідження палацової архі­тектури міста та краю.

 

Література:

1.     Пламеницька О. Кам’янець-Подільський. – Львів, 2003. –  107-110с.

2.     Віньков О. Кам’янець-Подільський. – К., 1988. –  150-155 с.

3. Маєток. Науково-краєзнавчий збірник державного історично-краєзнавчого заповідника «Самчики». – С., 2007. – С., 11-17 с.

4.     Пажинський О., Пажинський П. Маєтки Хмельниччини XVIII – XIX ст.  2007. –  24-28 с.

5.     Хмельничинна Дивокрай. Науково-Краєзнавче видання №1 2007 - №1 2008.

6.     Архітектура: Короткий словник-довідник. – К., 1995.

7.     Поляки на Хмельниченні: погляд крізь віки.: Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної наукової конференції (23-24 червня 1999р.). – Хмельницький: Поділля, 1999.