Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Коломієць О. В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Основні види мотивації працівників

Важливою ознакою сучасної економіки є пріоритетна увага до персоналу – провідного виробничого чинника, резерву економічного зростання та конкурентоспроможності. Досвід передових економік світу доводить, що жодну із задач управління у будь-якій сфері діяльності неможливо реалізувати без зацікавленості в її вирішенні працівників. Мотивація праці персоналу, створення умов для його зацікавленості в результатах діяльності підприємства, розвиток соціального партнерства стають нагальними завданнями підприємства.

Проблемам мотивації персоналу присвятили свої наукові дослідження такі автори, як Альдерфер К., Врум В., Герцберг Ф., Маслоу А., Оучі У., Хаббар Л. та ін. Істотний внесок у розробку проблем мотивації трудової діяльності зробили українські вчені Афонін А., Бунтовська Л., Єськов О. та інші.

Мотивація ефективної праці робітників займає одне з ключових місць у системі внутрішньофірмового управління. Добре спланована система мотивації дозволяє суттєво підвищувати ефективність роботи персоналу, збільшувати обсяги продажу, покращувати виробничий процес тощо.

Умовно мотивацію працівників можна поділити на два види – фінансову і нефінансову, або ж непряму. Дуже важливо визначити вже при прийомі працівника на роботу, який з видів мотивації для нього пріоритетніший.

Фінансова мотивація включає: заробітну платню, регулярні грошові премії з нагоди певних подій (ювілей фірми, державні та релігійні свята), нерегулярні грошові премії з нагоди певних подій в житті працівника (ювілей, досягнення у роботі), інші грошові виплати (відсотки від контрактів, гонорари). При використанні фінансових видів мотивації потрібно пам’ятати про те, що хорошому спеціалісту краще платити найбільшу можливу фінансову винагороду і він віддячить своєю старанною працею на благо фірми.

Не менш важливою є нефінансова, або непряма мотивація. На думку багатьох спеціалістів з управління цей вид мотивації важливіший для успішного розвитку бізнесу за фінансову мотивацію. До непрямої мотивації належать: мотиваційні подарунки, соціальний пакет, мотиваційні навчання, спільні корпоративні святкування, відкритість і постійний діалог керівництва з персоналом, інші види мотивації. Людині подобається відчувати повагу до себе і свою значимість. Саме тому мотиваційні подарунки (годинники, ручки, оргтехніка тощо), які продемонструють працівникові оцінку його досягнень з боку керівництва, мають велике значення.

Інший вид мотивації – це соціальні вигоди, такі як безкоштовні медичні огляди, безкоштовний відпочинок під час відпустки, можливості для оздоровлення і заняття спортом. Такий вид мотивації вимагає невисоких витрат протягом року на одного працівника, проте підвищує статус компанії в очах персоналу, оскільки він бачить турботу про себе з боку керівництва.

Навчання за кошт підприємства є одним з найважливіших моментів у мотивації працівників. Такі навчання часто пов’язують з відпочинком. Працівник отримує можливість відійти від щоденної робочої рутини, отримати нові знання, новий мотиваційний заряд.

Наступним видом мотивації є проведення спільних корпоративних святкувань, під час яких відбувається зближення трудового колективу. На таких святкуваннях обов’язкова присутність керівництва. Адже у неформальній ситуації простіше спілкуватися. Працівники тоді відчувають, що керівник і вони належать до єдиної команди.

До найважливіших видів мотивації належить налагодження діалогу між керівництвом і персоналом. Ефективність праці персоналу зростає, коли працівники поважають керівника, як вмілого управлінця.

Для встановлення діалогу між персоналом і керівником необхідно:

- регулярно проводити спільні наради, на яких працівник матиме можливість висловити власні побажання та ідеї;

- регулярно проводити анонімні опитування серед працівників;

- висловлювати подяку працівникові навіть за невеликий успіх;

- давати працівнику проявити себе, надавши йому при виконанні певних завдань сферу відповідальності і необхідні повноваження;

- перед початком нових проектів запрошувати до їх обговорення своїх працівників.

Важливою складовою діалогу між керівником і підлеглим є так звана негативна мотивація, тобто критика за неякісно виконану роботу. Проте, критикуючи працівника, слід пам’ятати кілька простих правил: перш за все працівника потрібно похвалити за його успіхи; критикувати тільки дії, а не самого працівника; критика завжди повинна бути конструктивною і коректною; ніколи не критикувати працівника у присутності інших.

Таким чином, поняття мотивації праці персоналу підприємства варто розуміти як двоєдиний процес, що, з одного боку, охоплює внутрішньоособистісне самостійне формування мотиву як підстави для трудової поведінки кожного працівника, а з іншого, допускає зовні організований процес створення внутрішнього спонукання працівників до дій для досягнення цілей організації в межах посадових повноважень працівників і згідно з планом діяльності підприємства.

Ефективна система мотивації є основним чинником спонукання працівників до праці, але при цьому важливо зазначити, що її розроблення і функціонування переважно залежать від працівників апарату управління, від їхнього професійного досвіду, кваліфікації, ділових рис та інших якісних характеристик.