Економічні науки/10. Економіка підприємства

Шафранська Т.Ю., Задорожній І.І.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Проектний менеджмент як специфічна галузь управління

В сучасних умовах господарювання проектна діяльність охоплює всі сфери функціонування традиційного промислового підприємства: виробництво, маркетингову та інноваційну діяльність, соціальну сферу. Велику значущість мають комплексні проекти реструктуризації підприємств з низкою субпроектів зі зміни продуктового портфеля, організаційної та виробничої перебудови, впровадження фінансового менеджменту, контролінгу тощо. Складність і комплексність завдань з управління реалізацією проектів вимагає високої компетентності, поєднання технічних, технологічних, економічних, правових, організаційних знань і навичок і зумовлює актуальність розробки специфічних методик, методів і прийомів проектного менеджменту.

Досліджувані питання розглядаються в працях таких провідних науковців, як Л.В. Ноздріна, В.М. Бабаєв, В.І. Ящук, Л.С. Кобилянський, В.В. Ліщинська, Л.П. Батенко, Г.М. Тарасюк та ін.

Проект розглядається як обмежений часовими рамками процес, що має визначений початок та кінець, як правило, обмежений датою (але також може обмежуватися фінансуванням або досягненням результатів), який здійснюється для реалізації унікальних цілей та завдань, зазвичай, щоб призвести до вигідних змін або створення доданої вартості. Тимчасова природа проектів контрастує з бізнесовими процесами, які є повторюваною, постійною або частково постійною діяльністю з виробництва продуктів або послуг. На практиці управління вищезазначеними двома системами часто різниться і таким чином вимагає розвитку окремих технічних навичок та використання розподіленого управління ними.

Управління проектами передбачає виконання проекту якнайефективніше з огляду на обсяг, якість, часові, ресурсні та фінансові обмеження. Нині управління проектами виокремлюється в специфічну галузь знань з планування, організації та управління ресурсами з метою успішного досягнення цілей та завершення завдань проекту, що поєднує інвестиційні, промислові, будівельні, консалтингові та інжинірингові аспекти діяльності. Така тенденція обумовлена наступними чинниками:

- зростає інтенсивність змін в промисловості, що підвищує конкуренцію і вимоги до підприємств швидше реагувати на зміни потреб ринку. Відповідно, перехід від традиційних організаційних структур до гнучких, проектно-орієнтовних дає можливість підприємствам адаптуватися до зазначених змін ринкового середовища.

- умови ринку стають більш вибагливими, фінансовий та ринковий пресинг посилюється, відповідно, зростає масштаб проектів, що вимагає застосування складних систем планування та контролю і, відповідно, більшого професіоналізму в управлінні;

- посилюються процеси глобалізації, поглиблюються проблеми інтеграції як різних компаній, так і різних видів діяльності. Проектний менеджмент дозволяє шляхом застосування притаманних йому унікальних форм і методів справлятися з цими інтеграційними процесами.

Відтак, управління проектами відрізняється від іншої управлінської діяльності, вимагаючи спеціальних умінь, інструментів, організаційної структури тощо і є визнаною специфічною галуззю менеджменту.

В результаті визначення загальних закономірностей, притаманних проектам в будь-яких сферах діяльності були одержані знання та інструментарій, що дозволяють вирішити поставлені завдання. Головним завданням проектного управління є досягнення встановлених цілей за показниками обсягів, часу, затрат (бюджету), якості та виконання завдань проекту, одночасно дотримуючи зобов'язання щодо наперед визначених обмежень проекту. Такими типовими обмеженнями є межі та зміст проекту, час, бюджет. Другорядним завданням, але амбіційнішим, є оптимізація, розподілення та інтеграція завдань, необхідних для досягнення наперед визначених цілей. З урахуванням багатовекторності цілей проекту, важливим питанням залишається гармонізація цілей і встановлення пріоритетів залежно від характеру проекту і вимог замовника. Вирішити поставлені завдання дозволяють певні підходи до управління проектами, що доповнюють один одного: класичний; за циклом вирішення проблеми; за життєвим циклом проектного менеджменту.

Класичний підхід передбачає реалізацію у процесі управління проектами основних функцій менеджменту - чотирьох безпосередніх і однієї інтеграційної, якими є: планування, організація, впровадження, контроль, керівництво.

Управління проектом як циклом вирішення (розв’язання) проблеми. Дуже часто проект виникає як відповідь на наявні проблеми підприємства. У цьому випадку реалізація проекту розглядається як сукупність наступних кроків: відчуття проблеми, збір даних, визначення проблеми, розробка можливих рішень, оцінка рішень, вибір рішення, план виконання, впровадження.

Часто виконання тих чи інших завдань тісно переплетене зі стадіями життєвого циклу проектного менеджменту. Відповідно до одного з найпоширеніших підходів життєвий цикл розбивають на чотири великі фази: формулювання проекту, планування, здійснення, завершення і здійснюють управління проектом у відповідності до особливості кожної з зазначених фаз.

Слід зауважити, що проекти являють собою динамічні системи, які постійно розвиваються, змінюються, відтак, управління проектами - це мистецтво керівництва і координації людських та матеріальних ресурсів на протязі життєвого циклу проекту шляхом впровадження системи сучасних методів та техніки управління для досягнення визначених в проекті результатів по складу і обсягу робіт, вартості, часові, якості і задоволенню учасників проекту.