Економічні науки/2.Зовнішньоекономічна діяльність.

Верховська Я. О., Семенов А. А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. М. І. Туган-Барановського

Транснаціональні корпорації як головні суб’єкти

 міжнародної економіки

Найважливішим елементом розвитку світової економіки і міжнародних економічних відносин є транснаціональні корпорації (ТНК). Їх бурхливий розвиток в останні десятиліття відображає загострення міжнародної конкуренції, поглиблення міжнародного розподілу праці.

ТНК предстають як безпосередні учасники всього спектру світогосподарських зв'язків, як «локомотиви» світової економіки. Міжнародні корпорації, з одного боку, є продуктом міжнародних економічних відносин, що швидко розвиваються, а з іншого боку, самі представляють могутній механізм дії на них. Активно впливаючи на міжнародні економічні відносини, ТНК формують нові відносини, видозмінюють їх форми, що склалися.

Актуальністю вибраної  теми є те, що транснаціональні корпорації являються одними з головних суб’єктів міжнародної економіки.

ТНК перетворили світову економіку на міжнародне виробництво, забезпечили розвиток НТП у всіх його напрямах: технічного рівня і якості продукції; ефективності виробництва; вдосконалення форм менеджменту, управління підприємствами. Вони діють через свої дочірні підприємства і філіали в десятках країн світу по єдиній науково-виробничій і фінансовій стратегії, що формується в їх «мозкових трестах», володіють величезним науково-виробничим і ринковим потенціалом, що забезпечує високий динамізм розвитку. 

Транснаціональні корпорації контролюють істотну частину науково- технічного потенціалу промислово розвинутих країн, що дозволяє їм відігравати головну роль у міжнародному обміні технологіями й науково- технічними знаннями, активно брати участь і науково-технічному прогресі й сприяти структурним зрушенням у світовій економіці. Таким чином, ТНК є одним із головних суб'єктів світового ринку технологій.

За оцінкою ЮНКТАД, з 100 найбільших господарюючих суб'єктів світу на початок нинішнього століття 51 представлені транснаціональними корпораціями, інші - державами. Прискорений розвиток ТНК в останні десятиліття XX століття, їх внесок у формування світового продукту, забезпечення зайнятості, перерозподіл інвестиційних потоків, стимулювання розвитку окремих держав світу і регіонів дозволяє розглядати ці структури як найважливіших агентів світової економіки, здатних робити вплив на багато економічних і політичних процесів (табл. 1).

Таблиця 1

Показники транснаціональної економіки, млрд. дол.

Параметри

1980г.

1990г.

2005г.

2006 р.

Річні прямі іноземні інвестиції

59

202

946

1306

Накопичені прямі іноземні інвестиції

637

1815

10579

12474

Міжнародне злиття і поглинання

.

151

716

880

Число родових ТНК. ед

24000

36600

77000

78411

Число зарубіжних філіалів, ед

.

174900

773825

777647

Активи зарубіжних філіалів ТНК

2206

6036

42637

51187

Обсяг продажів зарубіжних філіалів

2741

6126

21394

25177

Обсяг експорту зарубіжних філіалів

688

1523

4197

4707

Число зайнятих в зарубіжних філіалах, млн. чоловік

21,5

25,1

63,8

72,6

 

Майже всі найбільші ТНК за національною приналежністю відносяться до «тріади» - трьох економічних центрів: США, країн ЄС і Японії.

Відповідно до Доповіді про світові інвестиції (2007 рік), підготовленої Конференцією Організації Об'єднаних Націй з торгівлі і розвитку — ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development, UNCTAD), яка традиційно вивчає діяльність ТНК, в світі налічується 78 тис. транснаціональних корпорацій з 777 тис. зарубіжних підрозділів.

Галузева структура виробництва ТНК достатньо широка. 60% міжнародних компаній зайняті у сфері виробництва (перш за все, в електроніці, автомобілебудуванні, хімічній і металургійній промисловості), 37% у сфері послуг і 3% в добувній промисловості і сільському господарстві.

Сучасні ТНК виступають основним структуротворним чинником світової економіки. Їх вплив обумовлюється:

·                   активною інноваційною діяльністю через значні фінансові можливості;

·                   широким використанням конкурентних переваг різних країн світу;

·                   технологічним лідерством;

·                   максимально можливим використанням переваг інтернаціоналізації, зниженням витрат за рахунок переваг внутрішньокорпоративного ринку, побудованого з використанням трансфертних цін.

На даний момент найуспішніше український ринок освоюють транснаціональні корпорації індустріально розвинутих країн – США,
Німеччини, Великобританії, Франції і ін.

Очевидно, що, з одного боку, прихід ТНК – це позитивний аспект для вітчизняної економіки, оскільки корпорації демонструють високу продуктивність праці і капіталу, «приводять» в країну нові технології і ефективний менеджмент. З іншого боку – транснаціональні корпорації абсолютно байдужі до українського економічного комплексу в цілому, тому що орієнтуються на включення лише високоприбуткових сегментів української економіки в систему міжнародного розподілу праці. Такий підхід загрожує депресією менш прибутковим галузям економіки.

В умовах кризи платоспроможності українського ринку саме вітчизняна промисловість і нафтогазотранспортна інфраструктура стають об'єктом «посягань» російських компаній («Газпрому», «Лукойлу», групи «Альфа», «Сибірський алюміній» та ін.)

В Україні поступово формується така економічна структура, в якій значну роль грає транснаціональний капітал (західний або російський). Присутність ТНК відчують не тільки сегменти і частини ринку, транснаціональна політика вплине і на українську економіку, і на політику в цілому.

Таким чином, для України за сучасних умов господарювання висвітлення особливостей діяльності ТНК виявляється необхідним і потребує виробки певних концепцій та оптимальних шляхів функціонування корпоративних структур, які не суперечать національному законодавству, сприяють розвитку практики вітчизняної економіки та дозволяють залишатися на вістрі глобальних перетворень світової економіки.

Підводячи підсумок, можна сказати, що ТНК в усе зростаючому ступені перетворюються в двигуни економічного росту, оскільки вони створюють найкращі умови для розкриття можливостей підприємництва, розвитку передової технології і росту кваліфікації робочої сили.

ТНК виступають одним з найважливіших чинників прискорення розвитку приймаючих держав і регіонів, оновлення інфраструктури, забезпечення зайнятості і рішення соціальних проблем. Матеріальні і нематеріальні активи ТНК створюють основу для підвищення конкурентоспроможності національних економік, збагачення досвідом і впровадження прогресивних технологій.

Література:

1.                 http://www.prime-tass.ru/news/show.asp?id=314&ct=articles

2.                http://www.oecd.org (OECD Factbook 2007)

3.                World Investment Report 2007(UNCTAD): Transnational Corporations