Економічні науки/ 7. Облік і аудит

Григор’єва Д.Г.

Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана Криворізький економічний інститут

Нормування оборотних активів як один зі шляхів їх ефективного використання

Від нормування оборотних активів залежить ефективність їх використання. Як дефіцит, так і надлишок ТМЦ та незавершенного виробництва призводить до неефективної виробничої діяльності, порушення нормального робочого циклу підприємства, тобто призводить до зменшення ефективності їх використання, що впливає на показники їх оборотності, а це, в свою чергу, впливає на загальний показник оборотності оборотних активів.

Нормування – це процес визначення економічно обґрунтованої величини оборотних активів підприємства, необхідної для нормальної його діяльності. До макроекономічних причин необхідності нормування оборотних активів належать національні особливості державного регулювання економіки; нерозвиненість ринку капіталу, що обмежує доступ підприємств джерел зовнішнього фінансування. До мікроекономічних – необхідність використання норм та нормативів для оперативного управління фінансами підприємств.

Нормування оборотних активів полягає у розробленні та встановленні норм оборотності оборотних активів за їх елементами та нормативів оборотних активів.

Норма оборотних активів визначає мінімальні запаси ТМЦ і розраховується в днях запасу. Норматив оборотних активів - це грошовий вираз вартості мінімальних запасів ТМЦ. Норми оборотних активів установлюються на кілька років, нормативи — щорічно.

Норматив оборотних активів залежить від обсягу виробництва та реалізації продукції; витрат на виробництво та реалізацію продукції; вартості ТМЦ у виробничих запасах. Норми оборотних активів (у днях) залежать від тривалості перебування їх у сфері виробництва та у сфері обігу; умов матеріально-технічного забезпечення (віддаленість від постачальників, споживачів, рівномірність поставок матеріальних ресурсів та збуту готової продукції).

Заниження розмірів оборотних активів може призвести до затримки в постачанні сировиною і матеріалами і, як наслідок, – збільшення тривалості виробничого циклу і зростання витрат; зменшення обсягу виробництва, а відповідно й прибутку; виникнення прострочених платежів та заборгованості; до інших негативних явищ у господарській діяльності підприємства.

Надлишок оборотних активів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини та матеріалів, що призводить до фізичного або морального зносу запасів; створення умов для використання оборотних активів не за призначенням; зростання витрат на зберігання надлишків запасів.

Якісно розроблений норматив власних оборотних активів створює підґрунтя для цільового та економічного використання фінансових ресурсів; сприяє зменшенню запасів у виробництві та обігу; успішному виконанню планів виробництва, реалізації продукції; підвищенню рентабельності і зміцненню фінансового стану підприємства.

До нормованих оборотних активів відносяться оборотні активи сфери виробництва - виробничі запаси (сировина, основні матеріали, допоміжні матеріали, паливо, тара, МШП) та незавершене виробництво. До ненормованих оборотних активів - оборотні активи сфери обігу (готова продукція, товари, грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, векселі одержані, поточні фінансові інвестиції).

Нормативи визначаються за кожним видом оборотних активів, що нормуються, і розраховуються на кінець планового року за окремими видами оборотних активів шляхом множення норми на обсяг (одноденне витрачання) нормованих цінностей або витрат виробництва, що приймаються в розрахунок.

Метод прямого розрахунку норми оборотних активів дозволяє найбільш точно визначити потребу в оборотних активах, так як враховує всі організаційно-технологічні, технічні, транспортні та інші характерні особливості, досвід і стан розрахунків. Обґрунтований розрахунок здійснюється за кожним елементом оборотних активів з врахуванням завдань виробничого плану, постачання та збуту.

Аналітичний метод базується на здійсненні розрахунків з врахуванням середніх фактичних залишків та змін обсягів виробництва. При цьому здійснюється коригування з врахуванням зайвих і непотрібних запасів, неліквідів, які, можливо, мали місце в попередньому періоді.

Коефіцієнтний метод дозволяє здійснити розрахунок потреби в оборотних активах з врахуванням тенденцій і співвідношень в змінах обсягу виробництва та окремих видів запасів і затрат. Частина з них знаходиться в прямій пропорційній залежності від змін в обсягу виробництва  –  сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, незавершене виробництво, готова продукція на складі, інша ж частина залежить в значно меншій мірі – малоцінні і швидкозношувані предмети, запчастини для ремонтів, витрати майбутніх періодів тощо. Співвідношення, що склалися в минулому, з використанням відповідних коефіцієнтів, екстраполюються, на майбутній період.

В практиці нормування оборотних активів допускається використання комбінованого підходу у застосуванні вказаних методів.

На сьогоднішній день українським підприємствам надане право самостійно розраховувати нормативи оборотних активів. Відповідно до Постанови КМУ і НБУ від 19 квітня 1993 року № 279 зі змінами та доповненнями “Про нормативи запасів ТМЦ державних підприємств та джерела їх покриття” Міністерством економіки разом з Міністерством фінансів уставлено Типовий порядок визначення норм запасів ТМЦ.

Таким чином, нормування оборотних активів є обов’язковим елементом політики підприємства щодо ефективності їх використання. Дуже важливе значення має своєчасний перегляд підприємствами норм та нормативів оборотних активів, оскільки це є одним із заходів ліквідації зайвих або надлишкових оборотних активів.

Література:

1. Бланк И.А. Управление активами. К.: Ника-Центр,Эльга,2000.- 720 с.

2. Бородкін О.С., Виговська Н.Г., Петрук О.М. Фінансова діяльність підприємства. Житомир:ЖІТІ, 2000.-326 с.

3. Ефимова О.В. Оборотные активы организации и их анализ // Бухгалтерский учет.-№ 19.-2000.-С.72-78.