Шпонько В.І., Задорожня А.О.

Криворізький технічний університет

Системний підхід до керування технічним потенціалом гірничого підприємства

Оновлення обладнання, ефективне його використання є одним із пріоритетних направлень розвитку підприємства, але практика засвідчує про відсутність яких-небудь значних результатів його здійснення.

Існує ряд макроекономічних факторів, які негативно впливають на результати процесу оновлення:

1. Відсутність доступних джерел фінансування.

2. Достатньо високий рівень тіньової економіки, який призводить до зменшення об’єму реальних засобів, які надходять на підприємство.

3. Недостатній розвиток ринкового середовища і конкуренції на внутрішньому ринку.

4. Недостатній розвиток колективних форм управління, управлінської культури, управлінської філософії.

Усі перелічені фактори, безумовно, спричинили кризове становище на підприємствах, і очевидним є те, що сама по собі криза не стала інструментом розвитку та удосконалення системи управління.

Негативний вплив перерахованих факторів призводить до затягування процесу оновлення обладнання і серйознимх наслідків, як на окремому підприємстві, так і на підземному комплексі Кривбасу. Змінити ситуацію може здійснення заходів, котрі б нейтралізували дію перерахованих макроекономічних факторів і створили умови для ефективного використання обладнання, яке є в наявності. У числі першочергового заходу можна виділити наступний:

розробку моделі максимізації ефективності використання гірничого обладнання (рис. 1).

Розробка цієї моделі на рівні підприємства передбачає впровадження загальної експлуатаційної системи, яка може бути визначена як «експлуатація

Рис. 1. Модель максимізації ефективності використання гірничого обладнання.

обладнання всіма робітниками через процес мотивації». Система дозволяє виключити шість видів втрат, виникаючих при роботі обладнання.

Втрати часу, швидкості, втрати від дефектів у зв’язку з:

1. Зупинками з незапланованими перебоями у роботі.

2. Встановлення окремих елементів обладнання і його налагодження.

3. Холостої роботи із-за неполадок в забезпечувальній системі.

4. Невідповідності розрахованої і реальної продуктивності обладнання із-за змінених гірничо-геологічних умов роботи.

5. Виникненням і відтворенням дефектів у процесі функціонування обладнання і в забезпечувальних процесах.

6. Скорочення виробки у період між початком роботи обладнання і виходу на проектні навантаження.

Загальна експлуатаційна система приносить користь підприємству, формуючи зацікавлення до праці робітників, розвиваючи їх здібності, покращуючи якість обладнання і роблячи робітників відповідальними за його експлуатацію.

Загальна експлуатаційна система доповнюється динамічністю поставок машин і устаткування. В основі концепції про динамічність поставок лежить простий принцип – усунення втрат: потрібна техніка, яка задовольняє сугубо певні потреби виробничого процесу, доставляється в потрібне місце, у потрібний час.

Динамічність поставок – найважливіший практичний метод побудови маркетингових можливостей навкруги запитів виконавців робіт. Він означає відхід від централізованого підходу, в основі структури якого знаходиться фокусне підприємство і його операційні напрями, до ланцюжка поставок, зосереджених на виконавцях робіт. Головне в даному випадку – організація руху поставок устаткування, першою ланкою в якому є замовлення виконавця робіт, – стратегія системи, що “тягне”, в протилежність стратегії “штовхаючої” системи. Порівняльний аналіз традиційних і динамічних схем поставок, наведений у таблиці.

Відмітні ознаки	Традиційна система	Динамічна ситема
Обслуговування і ремонт устаткування	спеціальними групами	всіма учасниками виробничого процесу
Чинники впливаючі на процес виробництва	висока вартість	зниження вартості
Асортимент продукції	постійний	постійний
Життєвий цикл засобів праці	короткий	довгий
Політика поставок активних засобів праці	"штовхаюча" система	система, що "тягне"
Основні витрати	на ремонт плюс втрата частини прибутку	на ремонт
Об'єм прибутку	втрата його частини	стабільний
Накопичення інформації	бажано	обов'язково