УДК 339.72

О.В. БРУЙ

ІМВ НАУ

ВАЛЮТА В СИСТЕМІ РОЗРАХУНКІВ: НОВІ ПРАВИЛА

Достатньо складною є облікова практика валютних операцій з огляду на те, що бухгалтерський та податковий облік визначають різні правила, застосовують нерівнозначні термінологічні поняття, що підсилюється також можливістю застосування багатьох валют в контрактах. Складність облікового процесу також пояснюється залежністю визначення дати на яку здійснюється перерахунок валюти в національну валюту від характеру здійснених господарських операцій та застосування відповідного курсу валюти за яким здійснюється перерахунок. У відповідності до вимог п. 6 П(С)БО 21 [5] сума авансу сплачена постачальникам перераховується в гривневий еквівалент за валютним курсом на дату сплати авансу, в той же час отримані аванси від покупців – за курсом на дату отримання. Така вимога вносить значну плутанину в розрахунки, оскільки логічне продовження ланцюга господарської операції вимагає застосування курсу на фактичну дату здійснення закриття операції. Отже, доцільно зауважити, що окреслений підхід в П(С)БО 21 [5] до відображення операцій в іноземній валюті призводить до суттєвих відмінностей в оцінці статей бухгалтерського обліку в порівнянні з показниками первинних документів (при експорті сума коштів у гривнях, зазначена у ВМД не співпадатиме з сумою доходу від операцій з реалізації товару), різниця яких вважається курсовою різницею, також між даними бухгалтерського та податкового обліку. Слід також звернути увагу на нову законодавчу норму щодо граничного терміну розрахунків по експортних операціях – з 90 днів до 180 календарних днів, починаючи з 1 січня 2008 року з дати: митного оформлення експортованої продукції; підписання акта. Підприємства досить уважно мають рахувати граничний термін в період кінця 2007 року (90 днів) початку 2008 року (180 днів) на який припадатиме перевищення встановленого терміну згідно вимог Закону України [1] в редакції Закону України [2]. На нашу думку, порушення граничного терміну розрахунків можливо вважати після закінчення терміну в 180 днів як по експортних, так і по імпортних операціях. Відмінність стосовно імпортних операцій полягає в застосуванні дати перерахування грошей нерезиденту або виставлення векселя. Дата імпортної операції – це дата надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується проставленням відбитка штампа на CMR, товаросупровідних документах і означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов’язковій наявності ВМД типу ІМ-40, оформленої відповідно вимог п.8 Положення про вантажну митну декларацію. Треба відмітити, що згідно ст. 1 Закону України [3] визначено момент перетину митного кордону – здійснення експорту (імпорту), граничний термін (180 днів) почнеться з наступного календарного дня після виконання нерезидентом всіх зобов’язань з поставки, які покладені на нього за договором. Нова практика (сума недопоставленого товару) застосування розміру пені повністю узгоджується зі ст. 12 Закону України [4], що не дозволить сумі пені перевищувати саму базу її нарахування.

Література

1. Закон України від 23.09. 1994 р. №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" // http://www.liga/kiev/ua.

2. Закону України від 31.05. 2007 р. № 1108 –V "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" // http://www.liga/kiev/ua.

3. Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // http://www.liga/kiev/ua.

4. Закону України від 05.04. 2007 р. № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" // http://www.liga/kiev/ua.

5. П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" // http://www.liga/kiev/ua.