Економічні науки/№12
Тарасович Л.В.,
аспірантка,
Державний агроекологічний університет
(м. Житомир)
До питання про світовий досвід застосування
засобів хімізації
Хімізація – один
з основних напрямів НТП, інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, підвищення
його ефективності та формування продовольчої безпеки будь-якої країни. Широке
застосування засобів хімізації, в першу чергу мінеральних добрив, це не лише
економічні можливості розвинених країн світу, а й найбільш дієвий і економічно
доцільний напрям підвищення ефективності аграрного виробництва. В країнах Західної
Європи застосування засобів хімізації розпочато ще 150 років тому, тоді як в
Україні період хімізації почався тільки з другої половини 20 століття.
За даними ФАО Західна Європа та США третину
врожаю одержують за рахунок мінеральних добрив. Основна частка продукції
землеробства у найбільш розвинутих країнах Західної Європи формується завдяки
штучно створеній родючості – ефект від застосування засобів хімізації
коливається від 26,2 до 35,9 ц/га. На її частку в зазначених регіонах припадає
близько 70% валового і товарного потенціалу землеробства й лише 30%. – на природну. Німецькі та російські науковці вважають, що за
рахунок мінеральних добрив вони отримують 50% прибавки урожаю, а французькі –
70%. За даними вітчизняних і зарубіжних учених в середньому 1 т мінеральних
добрив, у перерахунку на діючу речовину, забезпечує такі прирости урожаю з 1
га: зерна – 4,5 т, цукрових буряків – 35-40, картоплі – 25-30,
насіння соняшнику – 1,5-2 т [5;6;7].
Академік М.М.Городній переконує, що частка
добрив у формуванні врожаю становить: у країнах Європи – 45-50%, у США – 40- 45,
в Україні – 30-40% (табл.1).
Таблиця 1
Залежність продуктивності сільськогосподарських
культур від різних факторів, %*
|
Регіон |
Добрива |
Насіння |
Засоби
захисту рослин |
Сівозміна |
Обробіток
ґрунту |
|
Європа |
45-50 |
8-15 |
15-20 |
- |
15-25 |
|
США |
40-45 |
8-10 |
15-20 |
- |
15-25 |
|
Україна |
30-40 |
10-20 |
25-30 |
10 |
20-30 |
*Джерело:
[7].
За дослідженнями Союзу хліботорговців ФРН,
урожайність зернових культур в цій країні збільшилась з 26 ц/га в 1950 р. до 67
ц/га в 1988р., тобто на 41 ц/га, або в середньому за 38 років приріст складав
по 1,1 ц/га в рік. За рахунок підбору сортів і обробітку ґрунту був досягнутий
приріст на 10 ц/га, застосування добрив – на 7, гербіцидів – на 5, фунгіцидів й
інсектицидів – на 12, ретардантів – на 7 ц/га. Іншими словами, завдяки
комплексу засобів хімізації приріст урожайності складав 31 ц/га, або 75%
загального збільшення.
Як свідчить світова статистика, рівень застосування мінеральних добрив в світі постійно зростає. У більшості розвинених країн світу споживання діючої речовини NPK на гектар ріллі становлять: Голландії – 805 кг/га, Японії – 383, Німеччині – 421, Англії – 358, Франції – 294 кг/га, тоді як в Україні близько 21 кг/га. Світовою практикою доведено пряму залежність між використанням мінеральних добрив і урожайністю зернових культур (табл.2).
Таблиця 2
Залежність рівня
урожайності зернових від доз внесених мінеральних добрив в країнах світу*
|
Країна |
Урожайність зернових, ц/га |
NPK д.р. на |
|
В світі в цілому Монголія Канада Польща Китай Болгарія США Угорщина ФРН Англія Японія Франція |
247,0 125,0 213,0 315,0 387,0 432,0 445,0 519,0 552,0 563,0 577,0 586,0 |
95,0 25,1 48,0 224,0 237,0 218,0 106,0 268,0 421,0 358,0 383,0 294,0 |
*Дані за 1987 рік
У системі захисних заходів сільськогосподарських
культур США важливе місце посідає хімічний метод. Ринок пестицидів у цій країні
за цінами споживача складав 4,89 млрд. дол. із загального їх обсягу
застосовуваних у світі на суму 20,45 млрд. дол. (23,9%), гербіцидів відповідно
3,04 і 8,92 (34,1%), фунгіцидів 0,37 і 4,20 (8,9%), інсектицидів 1,11 і 6,07
(18,4%), інших видів – 360 і 1250 (28,5%). Поряд із збільшенням внесення добрив
під сільськогосподарські культури відповідно збільшуються обсяги застосування
засобів захисту рослин. Таке співвідношення засобів хімізації надає можливість
ефективніше використовувати добрива і пестициди. Так, на 62% площі ріллі (114
млн. га) використовувалося 320 тис. т пестицидів, або на кожний оброблюваний
гектар ріллі вносилося близько
Динаміка використання пестицидів у світі (рис.1)
свідчить про те, що за останні десятиріччя їх використання збільшилося майже
втричі і становило в 1995 році 1,8 кг/га проти 0,45 кг/га в 1960 році.
Джерело:
[1].
Щорічна потреба України в пестицидах становить
приблизно 120-130 тис. т у перерахунку на діючу речовину, а площа, яка ними
обробляється – близько 30 млн.га. Найбільша кількість пестицидів
використовувалась в 1990 році, що становило 3,2 кг/га, або в загальній
кількості 104,6 тис. т. В даний час їх внесення зменшилося майже втричі, що
становить 0,5 кг/га. В розвинутих країнах світу гербіцидів вноситься на одиницю
площі в 3-4 рази більше: Голландії – 14,6 кг/га, Італії – 6,0, Англії – 9,0,
Франції – 8,0, Німеччині – 6,1 кг/га. Загальна кількість використання
пестицидів країнами Європи становить - 800 тис. т, або 30% від загального світового
рівня використання. Варто зазначити, що в Україні, внаслідок значного скорочення
використання пестицидів, втрати врожаю основних сільськогосподарських культур в
2000 році становили: пшениці – 27%, цукрових буряків – 27,5, соняшнику – 23,5%
[3;4].
Таким чином, з досвіду розвинених країн світу
бачимо, що в умовах сьогодення хімізація сільськогосподарського виробництва має
визначальну позицію. Адже від рівня і ефективності застосування хімічних
засобів залежить рівень економічного розвитку аграрного виробництва будь-якої
країни, а отже і економіки в цілому.
Література
1. World
watch Database, 2000.
2. Захаренко В., Захаренко
А. Особливості хімізації рослинництва у США // Пропозиція. – 1996.–№4.–С.18–20.
3. Ринок
пестицидів в Україні // Пропозиція.–1996.–№12.–С.66–67.
4. Михайлов Ю. Ринок засобів
захисту рослин // Пропозиція.–2001.–№3.–С.107–111.
5. Попов П.Д. Применять минеральные удобрения - выгодно! // Земледелие.–
2003. – №1.– С.16.
6. Путов В.Е., Токмаков Ю.Г. Важное звено химизации // Химия в сельском
хозяйстве.–1993. – №1–2. – С.14–15.
7. Марчук І. NPK - три
важливі літери для врожаю // Пропозиція. – 2002. – №3.– С. 62–63.
8. Ладонин В.Ф. Действительно ли химизация земледелия - путь в никуда? //
Химия в сельском хозяйстве. – 1993. – № 1–2. – С.11–13.