Экономические науки/ 14. Экономическая теория.

Асп. Лавринчук Оксана Юріївна

Київський національний економічний університет, Україна

Проблеми становлення і розвитку соціального ринкового господарства.

Вперше концепція соціально орієнтованої економіки була викладена А.Мюллер – Армаком в книзі „Управління економікою і ринкове господарство ” (1947), У цьому напрямку працювали і такі представники німецького неолібералізму як В.Рьопке , Л.Ерхард, В.Ойкенен та інші.

Соціально орієнтоване ринкове господарство – це поняття, яке сьогодні асоціюється з господарськими системами західноєвропейських країн. Однак ще півстоліття потому німецькі економісти сформулювали основні принципи, на яких базувалась економічна політика післявоєнної Німеччини, які стали в основі німецького „економічного чуда ”.

А.Мюллер-Армак у книзі „Управління економікою і ринкове господарство” писав, що суть соціального ринкового господарства полягає в поєднанні принципу свободи ринку з принципом соціального вирівнювання. Соціальне ринкове господарство представляє собою соціально економічний порядок, при якому цілеспрямовано організована економіка вільного ринку , яка зберігається за допомогою конкуренції, надає більш надійну гарантію соціального прогресу. Мюллер-Армак виділив наступні умови створення соціально ринкового господарства:

1) створення центральних адміністративно-правових органів, які під власну відповідальність будуть реалізовувати економічну і фінансову політику країни;

2) проведення податкової реформи шляхом зниження податкового навантаження до рівня, який стимулює власну економічну зацікавленість у розширенні виробництва;

3) проведення реформи фінансової системи шляхом радикального зниження витрат і забезпечення бюджетної рівноваги;

4) проведення антимонопольної політики для подолання можливих зловживань владою в економіці;

5) заміну тотально регульованої економіки соціально ринковою економікою [5]

Спершу термін «соціально орієнтоване ринкове господарство» було запропоновано для характеристики форм переходу від мілітаризованого економічного господарства до мирної економічної системи. Ці заходи розглядались як тимчасові методи пожвавлення господарського життя та відбудови економіки. У подальшому це поняття наповнилось новим змістом і перетворилось на концепцію економічного ладу ФРН, яка була реалізована в політиці канцлера Західної Німеччини Л.Ерхарда.

Існує величезна кількість визначень соціально орієнтованого господарства. Одні вчені визначають соціально орієнтовану ринкову економіку як концептуальну модель в основі якої лежить ідея можливості поєднання економічної ефективності як результату дії ринкових сил і соціального компромісу. Соціально орієнтоване ринкове господарство означає рівність між власної свободою і соціальною справедливістю, вільною конкуренцією і соціальною рівністю. [1, с.13] В економічній енциклопедії зазначається, що економіка соціального ринкового типу – це економічна система, заснована на пануванні колективних та індивідуальних форм капіталістичної власності (трудової та нетрудової), в якій органічно поєднані державне регулювання макро- і мікроекономічних процесів з ринковими важелями саморегулювання, узгодження соціального з ринковим. [2, с.404] Також вчені наводять наступне визначення: соціальне ринкове господарство – економічна та суспільна система, що забезпечує високу ефективність ринкової економіки і на цій основі гарантує громадянам країни максимум соціальної справедливості, забезпеченості та соціального прогресу».[3, c.161]. Соціально ринкову економіку визначають як особливий тип господарської системи, продукт органічної взаємодії між ринком та державою відзначає набір соціально-економічних інститутів, які спрямовують функціонування всіх елементів цієї системи на реалізацію цілей соціальної справедливості, захищеності, високого рівня та якості життя [3, c.163]

Соціально орієнтована економіка – це такий тип економічної системи, який характеризується високим рівнем економічного, соціального і політичного розвитку, що досягається збалансуванням ринкового саморегулювання і державного втручання в економіку і забезпечується високим рівнем соціальної відповідальності всіх суб’єктів господарювання.

Щодо складових елементів соціального ринкового, то виділяють наступні: правова держава і приватна автономія; конкурентний порядок; грошовий порядок; соціальний порядок; ринкова сумісність економічної політики. [4, с.63-66]

Досвід формування соціально орієнтованої економіки в країнах Заходу дозволяє сформулювати принципи цієї економічної системи:

· принцип правового забезпечення;

· принцип стабільного економічного зростання як матеріальної основи для загального і справедливого благоустрою;

· принцип свободи економічної діяльності суб’єктів господарювання в рамках існуючих законів;

· принцип повної зайнятості працездатного населення, умови для якої забезпечуються державою;

· принцип забезпечення соціальних гарантій; принцип соціальної справедливості;

· принцип соціальної захищеності;

· принцип соціального партнерства, що забезпечує рівноправні і рівно відповідальні відносини між наймачами, робітниками та державою;

· принцип відповідальності громадян за економічну ефективність як своєї так і загальної діяльності, а також за свій спосіб життя.

Література

1. Антропов В.В Социальная рыночная экономика: путь Германии. – М: Экономика, 2003. – 222c.

2. Економічна енциклопедія/ за ред. С. Мочерного. К.”Академія”,2002.- 3т.-748с.

3. Зайцев Ю.К. Системна парадигма та аналіз соціального ринкового господарства. – Київ-Чернівці: Золоті литаври, 2000. – 287с.

4. Клапхам Р.Ринкова економіка Німеччини. Соціальна орієнтація, соціальний порядок // Віче. - 2002. - №10. - с 62-66

5. www.ecsocman.edu.ru. Интернет – конференция. Социальное Рыночное хазяйство: концепция, практическтий опыт и перспективы применения в России.