Хачатурян Р. В., ст. викл. Єрмілова К.В.

ДонНУЕТ імені Михайла Туган-Барановського

Напрямки реалізації монетарної політики в Україні в сучасних умовах

Монетарна політика в ринкових умовах є одним із найважливіших інструментів впливу держави на перебіг економічних процесів. Головним в обґрунтуванні оптимальної стратегії монетарної політики є визначення цілей, що виражається в оцінці тієї ролі, яку має відігравати центральний банк в економіці. Такими стратегічними цілями, як відомо є: стабільне зростання економіки, низька інфляція, високий рівень зайнятості та рівновага платіжного балансу. Однак у зв’язку з тим, що в межах монетарної політики і лише за допомогою її інструментів одночасне досягнення усіх стратегічних цілей практично неможливе, центральному банку доводиться обирати стратегію грошово-кредитного регулювання – зазвичай між забезпеченням стійких темпів економічного зростання і стабільністю цін [1,с.8]

Саме валютно-курсова політика нині залишається головним інструментом реалізації монетарної політики Національного банку, адже структура української економіки нині така, що сукупний зовнішньоекономічний оборот перевищує обсяги ВВП країни. За цих обставин особливо гостро постає проблема правильного вибору найоптимальнішого цільового орієнтира монетарної політики, що передбачає дії центрального банку з таргетування одного з таких трьох основних макроекономічних параметрів: грошової маси, рівня інфляції або валютного курсу. Це передбачає можливість використання одного з трьох основних режимів монетарної політики:

1. Монетарне таргетування (спрямоване на підтримання заздалегідь визначеного рівня грошової маси в обігу з метою забезпечення стабільного попиту на гроші з боку суспільства);

2. Валютне таргетування (передбачає підтримання стабільності обмінного курсу національної валюти відносно певної іноземн6ої валюти або кошика валют);

3. Інфляційне таргетування (означає обрання певного рівня інфляції, який необхідно утримувати за допомогою засобів монетарної політики) [2].

Однак за низького рівня дієвості основних інструментів монетарної політики, доволі передчасними видаються заклики провідних науковців та й самого Національного банку України щодо необхідності переходу до режиму інфляційного таргетування. Як зазначається в Основних засадах грошово-кредитної політики 2007 року, у перспективі Нацбанк орієнтується на необхідність поступового переходу до монетарного режиму, що базується на ціновій стабільності, тобто до інфляційного таргетування (до речі, така необхідність проголошується Нацбанком мало не щороку) [1,с.10].

Насправді перехід до політики таргетування інфляції на сьогодні практично неможливий через значну роль регульованих цін , які перебувають за межами впливу НБУ у формуванні індексу споживчих цін, у зв’язку з чим планові показники інфляції, як правило, не виконуються.

У 2007 році плановий показник інфляції, який згідно із Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” мав становити 7,5%, було перевищено на 6,7 процентного пункту, і фактично він сягнув рівня 14,2% значною мірою через подорожчання продуктів харчування (20,2%) [3,4]

Таким чином, доходимо висновку, що НБУ нині не може і не повинен відмовлятися від політики керованого плавання валютного курсу з низки причин:

1. може істотно зміцніти гривня, що негативно позначиться на стані вітчизняної промисловості;

2. різка відмова від керованого плавання може зумовити зміну привабливості активів, номінованих в іноземній валюті;

3. коливання обмінного курсу негативно позначаться на динаміці внутрішніх цін через вплив імпортованої інфляції. [1, с. 14]

Тому на даному етапі суспільного розвитку НБУ, на мою думку, не повинен відмовлятися від валютного таргетування власне як від режиму монетарної політики. Попри всі недоліки фіксованих валютних курсів, вони залишаються одним із засадничих елементів світової валютної системи.

Для остаточного подолання кризових явищ в економіці має бути реалізація низки заходів, спрямованих передусім на забезпечення кардинальних змін у структурі господарства.

Сучасна стратегія монетарної політики Національного банку України попри збереження своєї гнучкості має бути спрямована на підтримання валютно-курсової стабільності як основи ефективної організації грошового обігу в країні. А задля досягнення реального зростання виробництва ї відповідно мінімізації рівня безробіття необхідно водночас зі структурними реформами поступово впроваджувати заходи щодо лібералізації кредитних відносин центрального банку з комерційними банківськими установами з метою полегшення доступу суб’єктам господарювання до кредитних ресурсів, що в загальному підсумку стимулюватиме економічне зростання. Це могло б стати одним із факторів подолання кризових явищ та успішного завершення ринкових трансформаційних процесів у суспільстві. [1, с. 15]

Література

1. Дзюблюк О. Стратегія монетарної політики Національного банку України та її вплив на економічний розвиток// Вісник НБУ.- 2008.- №1.- С.8-15.

2. http://podii.com.ua/business/2007/12/20/Большая перемена/Бизнес-среда/Події- Интернет издание

3. http://oligarh.net/themeofday/Информационно-аналитическое Интернет издание

4. http://companion.ua/Articles/Content/Конец эпохи низких цен