Антонюк А.А.

Класичний приватний університет

Довіра споживачів як чинник регулювання маркетингової діяльності

У сучасній ринковій економіці на ринку велику роль грають конкурентні переваги виробника, або те як він відноситься до кінцевого споживача. Вже кілька років як на ринку присутня безліч однорідних товарів, і у споживача є можливість вибрати той або інший, опираючись або просто гарне упакування й бренд фірми або на якість.

Тож в економічній сфері на рівні окремих фірм найбільш активно йде робота з розробки формування довіри. Наприклад, фірма, роздробляючи нову послугу (товар), оцінює попит і починає його формувати. Якщо послуга (товар), що оцінюється, у першу чергу в сегменті активних учасників, дозволяє прогнозувати успішне його просування, фірма виходить із пропозиціями на ринок. Група активних споживачів, починаючи купувати товар і обговорювати умови його придбання, включається у взаємодію з фірмою. У результаті цієї взаємодії товар починає здобувати риси, вироблені в результаті компромісу між виробничими можливостями фірми та потребами потенційних споживачів.

Таким чином для кожного підприємства-виробника повинна стояти на першому місці проблема формування та кількісної оцінки рівня довіри споживача до свого продукту, що є дуже актуальним на даний час.

Нехай на ринку існує безліч споживачів (СП) і певна кількість товарів (Т_і), які характеризуються ціною (С_і), якістю (К_і) і ефективністю реклами (R_i).

Нехай споживачі характеризуються тими самими вимогами до товару.

Тоді спочатку визначаються коефіцієнти якості і ціни товару:

, .

Потім обчислюється коефіцієнт конкурентноздатності (К_кс) для кожного товару, за допомогою якого можна визначити частку ринку, яку зможе захопити і-й товар.

,

де - частка ринку, захоплена і-м товаром.

(теоретичне) буде відрізнятися від (реального). І для того щоб відобразити реальну обстановку на ринку необхідно ввести коефіцієнт виправлення, тоді

.

Якщо >1, то тоді існує довіра споживача до товару.

Але в реальному житті не існує споживачів з однаковими вимогами до якості и ціни товару.

Розглянемо процедуру обчислення коефіцієнта довіри споживача до товару .

У нас є безліч j-x агентів і безліч різнорідних і-х товарів. У агентів є своє уявлення про якість і про ціну товару, тобто існує еталон якості й мінімальна якість при якій споживач ще купує товар, а також існує ціна, за яку споживач хоче придбати товар і ціна, вище якої споживач відмовляється купувати товар .

>, <.

Довіра формується у споживача за рахунок реклами (R_i), ціни (C_i) і якості товару (K_i).

Для наочності процесу формування довіри споживача до товару, можна побудувати такий алгоритм (рис 1).

На початковому етапі, коли агент ще не знає про якість товарів, він під впливом реклами, вибирає товар, ефект від реклами якого більше, ніж в інших товарів, тобто він випирає товар з потім він порівнює, чи підходить йому ціна товару (<), якщо «так», те агент пробує товар, і якщо йому сподобався товар (>), тоді він порівнює співвідношення ціни і якості товару, якщо якість досить велика в порівнянні із ціною товару, то тоді у споживача буде формуватися довіра до цього товару і він купить цей товар наступного разу. Якщо ж на якомусь етапі оцінки товар не відповідав критеріям агента, тоді він переходить до наступного товару .

Рис. 1. Алгоритм, процесу звикання до товару

де R_i - ефект від рекламної діяльності

T_i - товар:

C_i - ціна товару:

- максимальна ціна, що може заплатити споживач:

К_i - якість товару;

- мінімальна якість для споживача;

- довіра споживача;

- довіра споживача на попередньому кроці;

- коефіцієнт чутливості споживача до ціни;

- коефіцієнт чутливості споживача до якості;

N - кількість товарів на ринку.

Отже, управління якістю залежно від рівня довіри в суспільстві формується на тому, що категорія довіри є невід’ємною частиною вивчення стабільного функціонування ринку. У цей час довіра стає основним капіталом виробника. Наявність довіри є істотним компонентом всіх стабільних взаємодій виробника й споживача. Довіра учасників ринку, забезпечує його нормальне функціонування.