Економіка/ 10. економіка підприємства

Аспірантка Потравка Л.О.

Херсонський державний аграрний університет, Україна

Розвиток інформаційно-консультативної інфраструктури аграрного ринку Південного регіону

Сприяння сільськогосподарськім товаровиробникам у прийнятті обґрунтованих економічних рішень здійснюється за допомогою установ інформаційно-консультативної складової інфраструктури аграрного ринку. Практично у всіх розвинутих країнах світу обов’язковою умовою діяльності інформаційно-консультативної інфраструктури є налагоджена система дорадчих державних і недержавних структур на загальнонаціональному та регіональному рівнях. На сьогодні в Південному регіоні фактично діє чотири сільськогосподарських дорадчих служб в АР Крим, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях (табл.1.).

Таблиця 1.

Перелік існуючих сільськогосподарських дорадчих служб

в Південному регіоні

Область	Дорадча служба	Джерело фінансування
АР Крим	Кримський державний аграрний навчально-консультаційний центр	Державне підприємство
Одеська	Проект підтримки с.-г.підприємств і сільського населення	Міністерством Великобританіїї з питань міжнародного розвитку
Миколаївська	Проект програми ТАСІС ”Підтримка по створенню трьох нових центрів підтримки приватних господарств”	Європейський Союз
Херсонська	Дорадча служда при кредитній спілці ”Громада”, ІКЦ ”Південний регіон” при ДВНЗ Херсонський ДАУ	Фонди КС ”Громада”, ХДАУ

Всі створені дорадчі служби фінансуються державою або проектами підтримки. На засадах самофінансування, на основі надання платних послуг, функціонує лише дорадча служда при кредитній спілці ”Громада” в Херсонській області, яка займається обслуговуванням переважно членів спілки.

З огляду на досвід дорадчої діяльності в областях Південного регіону, пропонується перспективна організаційна структура дорадництва в Херсонській області. Організаційна структура сільськогосподарського дорадництва області повинна охоплювити три рівні: національний, регіональний та місцевий і має забезпечити реалізацію завдань дорадництва. (рис.1.).

Рис.1. Перспективна організаційна структура

дорадництва в Херсонській області

Організаційна структура сільськогосподарського дорадництва області повинна охоплювити три рівні: національний, регіональний та місцевий і має забезпечити реалізацію завдань дорадництва. На національному та регіональному рівнях структура сільськогосподарських дорадчих служб повинна мати статус юридичних осіб, які в свою чергу створюють дорадчі пункти. Місцевий рівень національної системи дорадництва є базовим і всі вищі рівні мають забезпечити ефективну діяльність цієї ланки, підпорядковуватись її інтересам. З метою реагування на потреби сільськогосподарських товаровиробників в послугах, знаннях та дослідженнях радники місцевого рівня (районні дорадчі пункти) повинні вивчати запити на потреби, задовольняти їх, а в разі необхідності – передавати регіональним сільськогосподарським дорадчим службам.

Фінансування сільськогосподарських дорадчих служб різних рівнів повинно здійснюватися з різних джерел: державні кошти, плата користувачів за наданні послуги, міжнародна технічна допомога, благодійні внески, гранти. Одним із основних принципів фінансового забезпечення діяльності сільськогосподарських дорадчих служб є робота на основі часткової окупності. Практична реалізація цього принципу повинна здійснюватися на основі запровадження платних послуг для всіх користувачів.

За даними Головного управління агропромислового розвитку Херсонської області у 2007 р. на розвиток дорадництва України з бюджету країни виділено 10 млн. грн. що становить в середньому 400 тис. грн. на одну область. Але Херсонщина отримала 64 тис. грн. на розвиток дорадництва, тобто 3,5 тис. грн. на один район. Після проведення розрахунків кошторису видатків на проведення одноденного семінару було визначено, що на його проведення необхідно 1160 грн. Тобто державних коштів вистачить тільки на проведення двох одноденних семінарів на рік в кожному районі.

Таким чином, в процесі дослідження проблем розвитку інформаційно-консультаційної інфраструктури доведено необхідність створення трирівневої структури дорадництва, де базовим виступає місцевий рівень. Це дозволить практично сприяти товаровиробникам у виявлені і формулюванні їх проблем, підвищити мотивації у реалізації своїх рішень, сформує механізм зворотного зв’язку із аграріями з метою розробки ефективних заходів державної аграрної політики. Було встановлено, що на даний момент становлення дорадництва неможливе без державного фінансування і функціонування дорадчих служб на платній основі.