Гончарова Т.С.
Донецький національний
університет
економіки і торгівлі
імені Михайла Туган - Барановського
“Вивчення факторів, що
впливають на формування валютного курсу”
Як відомо, валютний курс та
його динаміка є одним з головних макро- та мікроекономічних показників
національної економіки, є індикатором економічних процесів, і одночасно
справляє вплив на розвиток самої економіки. Він є динамічною величиною і його
динаміка залежить від багатьох чинників.
Валютний курс у складі
валютно-курсової політики є предметом дослідження багатьох відомих вчених
економістів, серед яких Президент України Віктор Ющенко, Анатолій Гальчинський,
М.І.Савлук. Великий внесок у дослідження валютного ринку та валютного
регулювання внесли Белінська Я.В., Моринець С.Я., Платонова І.Н та інші.
Постійний аналіз та керування курсоутворюючими процесами здійснюють
Національний банк України, Кабінет Міністрів України.
Метою даної статті є
узагальнення теоретичного досвіду у формуванні валютного курсу та теоретичне
дослідження суттєвих факторів, що впливають на величину валютного курсу.
У кожній державі зацікавлені у
зміцненні національної грошової одиниці, адже стабільна національна валюта
стимулює довіру до країни з боку світової громадськості, а це приносить великі
дивіденди у вигляді інвестицій в економіку та
розширення торгових зв’язків. Тому уряди країн розробляють політику
валютного курсоутворення, яка в цілому спрямовується на забезпечення
прогнозованої динаміки обмінного курсу залежно від стану платіжного балансу та
недопущення його значних коливань. Важливим індикатором курсової політики
залишається динаміка реального ефективного обмінного курсу національної валюти.
Валютні резерви використовуються для забезпечення гнучкості монетарної політики
та підвищення її ефективності у забезпеченні стабільності національної грошової
одиниці.
Для досягнення поставленої
мети в коротко- та середньостроковому періодах достатньо знати чинники, що
впливають на валютний курс. А щоб прогнозувати тенденції зміни валютного курсу
в довгостроковому періоді, крім чинників, які впливають на зміну величини
валютного курсу, необхідно враховувати загальносвітові тенденції у формуванні
валютного курсу.
Більшість українських вчених
дійшли одностайності у визначенні груп чинників і виділяють дві групи факторів
формування валютного курсу:
1. Структурні (показники економічного
розвитку, обсяг грошової маси, інфляція, показники рішень облікової ставки,
стан і структура платіжного балансу, обсяг дефіциту державного бюджету,
платоспроможність країни та довіра до національної валюти на зовнішньому та
внутрішньому ринках, обсяг внутрішніх та зовнішніх запозичень).
2. Кон’юнктурні (спекулятивні валютні
операції, формування валютних очікувань, часті зміни урядів, лобіювання у вищих
ешелонах влади інтересів певних політичних та економічних структур, рівень
розвитку інших секторів фінансового ринку та інше).
Слід зазначити, що для
забезпечення прогнозованої динаміки обмінного курсу державі необхідно
здійснювати заходи щодо зменшення впливу на курс саме кон’юнктурних (стихійних)
факторів шляхом законодавчого регулювання, інтервенції на валютному ринку тощо.
Адже, як відомо, не прогнозовані та часті зміни валютного курсу призводять до
зростання інфляційних очікувань та загального розбалансування економіки. В
країнах із нестабільною економікою та значними девальваційними очікуваннями і
недовірою населення до національної валюти навіть незначна зміна обмінного
курсу у напрямі його зменшення буде трактуватися як початок девальвації валюти.
По відношенню до структурних
факторів валютний курс є вторинним, спочатку необхідно змінити кожен з них.
Але серед перелічених
факторів, що формують валютний курс, можна виокремити суттєві, на підставі яких
будується передбачення про тенденції змін валютних курсів:
•
Паритет
купівельної спроможності валют (ПКС);
•
Відмінності
в темпах інфляції;
•
Відносний
рівень реальних відсоткових ставок;
•
Спред
між офіційним і ринковим курсом;
•
Стан
платіжного балансу країни;
•
Стан
економіки і валютна політика;
•
Політичне
становище.
Паритет купівельної
спроможності – це рівність купівельної спроможності різних валют при незмінному
рівні цін у кожній з країн. Інакше ПКС характеризується як, чим більші витрати
виробництва і ціни в країні (нижча продуктивність праці) порівняно зі
світовими, тим більше зростає імпорт порівняно з експортом, що призводить до
знецінення національної валюти, і навпаки.
Існують теорії абсолютного та
відносного ПКС. В теорії абсолютного ПКС стверджується, що обмінний курс між
валютами двох країн дорівнює відношенню рівнів цін у цих країнах:
Rd/f = Pd/Pf
,
де Rd/f – валютний курс;
Pd –
рівень внутрішніх цін (ціна споживчого кошика в своїй країні);
Pf –
рівень цін за кордоном.
Прогноз валютних курсів двох
країн, що ґрунтується на співвідношенні грошової маси і ВНП:
R = P1/P2 = ( M1/M2
) * ( K2/K1 ) * ( Y2/Y1 ),
де P1, P2 -
рівні цін;
M1, M2
– внутрішня і зовнішня
пропозиції грошей;
Y2, Y1 – реальні (в постійних цінах) національні
продукти;
K2, K1 – поведінкові коефіцієнти, що визначаються кожним рівнем.
Таким чином, валюта країни М2
підвищуватиметься (зростання R), якщо в цій країні
повільніші темпи зростання грошової маси ( М1/М2 зростає),
швидші темпи реального ВНП (Y2/Y1 зростає) і збільшується співвідношення K2/K1. І навпаки, валюта країни з високими темпами
зростання грошової маси і стагнуючою реальною економікою знецінюватиметься.
У довгостроковій перспективі
практика підтверджує цей висновок.
Теорія відносного ПКС
стверджує, що зміна обмінного курсу між валютами двох країн пропорційна
відносній зміні рівнів цін у цих країнах, тобто враховується інфляція.
R1d/f
= R0d/f
* (P1d
/ P0d)/
(P1f / P0f),
де R1d/f,
R0d/f –
валютний курс у базовому та поточному році;
P1d, P0d
– рівень внутрішніх цін у
базовому і поточному році;
P1f, P0f
– рівень цін за кордоном
у базовому і поточному році.
Іншим способом визначення
валютного курсу на основі теорії відносного ПКС є зіставлення різниці темпів
інфляції всередині країни (іd) та за
кордоном (іf) зі зміною
курсу національної валюти:
іd
– іf =(R1 – R0)/R.
Слід визначити, що зміни
валютних курсів часто йдуть слідом за збільшенням розриву у відсоткових ставках
у двох або більше країнах. Якщо відсоткова ставка в даній країні збільшилася, а
в інших – залишилася незмінною, то інвестори прагнуть купити на валютному ринку
“спот” валюту цієї країни, так як подання в подальшому
цієї валюти в позику принесе великий дохід у вигляді відсотка. Так діє механізм
взаємозв’язку між валютними курсами і відсотковою ставкою, якщо залишити
осторонь ті чинники, що впливають на самі відсоткові ставки. Це стосується
насамперед інфляції.
Згідно з теорії Фішера, зростання рівня
інфляції веде до пропорційного зростання рівня відсоткових ставок та навпаки.
Для двох та більше країн використовується генералізований ефект Фішера: різниця
темпів інфляції між двома країнами дорівнює різниці в них відсоткових ставок.
Перехід від відсоткових ставок
до валютних курсів пояснює “міжнародний ефект Фішера”, котрий доводить, що
очікувана відсоткова зміна обмінного курсу є функцією різних відсоткових ставок
у двох країнах, тобто:
R1 / R0 = (1+Pd)/(1+Pf),
де R1
/ R0 – відсоткова зміна спотового валютного курсу.
Pd –
відсоткова ставка по національній валюті;
Pf –
відсоткова ставка по іноземній валюті.
Теорія Фішера демонструє
прямий зв'язок між номінальною відсотковою ставкою, темпом інфляції та валютним
курсом:
Pd - Pf
= іd – іf = (R1
– R0)/R0
Вищий темп інфляції всередині
країни, ніж за кордоном, примушує місцеві банки встановлювати вищі відсоткові
ставки порівняно з іноземними, тому що в них закладено інфляційне очікування.
Це веде до знецінення національної валюти.
Між тим, слід розуміти, що
зростання відсоткової ставки може призвести до зростання валютного курсу, так і
до його зниження. Це залежить від причини зростання відсоткової ставки.
Як відомо, номінальна
відсоткова ставка дорівнює сумі реальної відсоткової ставки та очікуваного
темпу інфляції (р = Р + і). З наведеної формули виходить, що на
рівень номінальної відсоткової ставки може впливати як зміна темпу інфляції,
так і зміна реальної відсоткової ставки. Курс національної валюти зростатиме
або знижуватиметься залежно від того, яка складова формули в пливає на зміну
номінальної відсоткової ставки. Якщо зростає реальна відсоткова ставка, то це
веде до зростання курсу національної валюти, а якщо темп інфляції – то курс
національної валюти падає.
Платіжний баланс країни дає
характеристику діяльності, пов’язаної з операціями виплат грошових коштів та їх
отримання. Отримання грошових коштів пов’язане з експортом товарів та послуг,
отримання доходу від інвестицій за кордоном і припливом капіталу (придбання
зарубіжними компаніями внутрішніх активів країни). Ці операції є джерелом
іноземної валюти. Виплати грошових коштів
пов’язані із імпортом товарів та послуг, відпливом капіталу. Ці операції
є способом використання іноземної валюти.
Прогнозування валютних курсів на основі
платіжного балансу ґрунтується на прогнозуванні змін надходження і витрачання
резервів іноземної валюти, виявлення розбіжностей між передбачуваними доходами
і витратами.
Міжнародна торгівля впливає на
валютні курси через співвідношення імпорту та експорту. Імпорт товарів породжує
пропозицію валюти цієї країни, а експорт з країни приводить до попиту на валюту
цієї країни на ринку валютних обмінів.
Збільшення імпорту призводить
до зниження курсу валюти, зменшення імпорту – до його зростання.
Прогнозування змін обмінного
курсу може ґрунтуватися на будь-яких факторах, котрі впливають на підвищення
або зниження імпорту в країну: фазі ділового циклу, податках, тарифах,
імпортних квотах, регулюванні з боку уряду тощо.
Оскільки експорт товарів призводить
до попиту на валюту країни-експортера, збільшення експорту призводить до
збільшення вартості її валюти, зниження експорту викликає зниження обмінного
курсу.
Всі фактори, що впливають на обсяг експорту,
можуть бути використані для прогнозування змін валютного курсу.
Такі показники платіжного
балансу як торговельний баланс (нетто – співвідношення експорту й імпорту
країни), баланс розрахунків за поточними операціями впливають на тенденції руху
валютного курсу.
Ключовими факторами, що
впливають на зміну валютних курсів, є також фактори довіри до надійності
валюти, спред – величина, на яку ринковий курс перевищує курс офіційний – між
офіційним і ринковим курсами та ряд технічних факторів, таких, як публікація
національних статистичних даних, сезонна потреба у валюті, деякі зміцнення
валюти після її тривалого послаблення і навпаки.
Крім цього, останнім часом
великий вплив на валютний курс чинять спекулятивні фінансові потоки на
міжнародному валютному ринку FOREX. Однією з причин
виникнення і пожвавлення спекуляцій на валютному ринку стали розвиток
електронних міжнародних розрахунків та можливість участі у валютно-обмінних
операціях безлічі гравців з різних країн світу, а також незначні витрати на
проведення електронних трансакцій.
Таким чином, валютний курс є
досить динамічним показником, який впливає на стан економіки в цілому і для
формування успішної валютно-курсової політики кожної країни необхідно детальне
вивчення, прогнозування та розрахунок всіх суттєвих факторів, що впливають на
нього.