Рогозян С. М.

Донбаський державний технічний університет

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ТА

ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

Згідно з теоретичними положеннями праць вітчизняних і зарубіжних учених під поняттям «політика» розуміють форми і методи відстежування і підтримки пріоритетів для досягнення основних цілей підприємства [1, с. 106]. Це поняття припускає наявність альтернативних напрямів, вибір яких пов'язаний з процесом прийняття управлінських рішень.

Поняття «облікова політика» у міжнародну практику обліку офіційно введено в 1975 р. із впровадженням Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 1 «Розкриття облікової політики», а в Україні узаконено в процесі реформування бухгалтерського обліку. Потреба в цьому виникла у зв’язку з відмовою України від жорсткої державної регламентації фінансової звітності і введенням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, адекватних міжнародним.

Облікова політика має велике значення для всіх видів підприємницької діяльності – виробничої, комерційної, грошово-кредитної, банківської, страхової, для усіх галузей господарювання – промисловості, сільського господарства, будівництва тощо і скрізь вона має своєї особливості. Проте її вихідні положення є єдиними (спільними) для всіх – отримання оптимізованої у довгостроковому плані норми прибутку. Від уміло сформованої облікової політики багато в чому залежить ефективність управління господарською діяльністю підприємства та стратегія його розвитку на тривалу перспективу.

Слід погодитися з думкою бухгалтерів-практиків, які зауважують, що створення облікової політики на підприємстві – дуже трудомісткий і відповідальний процес. Адже підприємству не один рік доведеться працювати і враховувати свої активи і зобов’язання згідно з розробленою ними обліковою політикою. Це вимагає від підприємства більш зваженого підходу до розробки облікової політики, яка відповідає специфіці його роботи [2, с. 15].

Однак на сьогодні дедалі частіше спостерігається формальний, вузько спрямований підхід до формування облікової політики, який зводиться до складання фінансової звітності відповідно до загальних вимог П(С)БО та зовнішніх користувачів. На таку ситуацію впливають як відсутність достатнього практичного досвіду управління в ринкових умовах, так і недостатнє законодавче врегулювання цього питання, а також недостатнє вивчення з боку науковців цієї проблеми.

Ми підтримуємо думку вчених, які вважають, що «облікова політика – це нове слово в господарському житті» [3]. Наукове та практичне дослідження цієї проблеми лише започатковується і цьому разі слід скористатися зауваженням академіка М. Чумаченка [4, с. 3] щодо того, що управлінський облік потребує підтримки. Такої підтримки потребує також облікова політика, оскільки вона ґрунтується на системі управлінського обліку і має управлінську спрямованість.

В організації бухгалтерського обліку необхідно по-перше звертати увагу:

- на проведення інвентаризації;

- розробку посадових інструкцій обліковців:

- розробку графіків документообігу:

- списання видатків без підтверджуючих документів:

- недодержання порядку оформлення документів:

- стан бухгалтерського обліку:

- неналежна увага керівників підприємства до організації бухгалтерського обліку.

Таким чином, сьогодні є необхідним переосмислення ролі облікової політики в процесі управління підприємством. Саме управлінська спрямованість облікової політики має сенс, оскільки повною мірою може впливати на процеси господарювання.

За своїм змістом облікова політика значно ширше поняття, ніж власне облік, її можна назвати системою управління обліком, вона ґрунтується на засадах управлінського обліку, має управлінську і спрямованість і є одним із напрямів розвитку обліку як науки.

Відсутність спрямованих товарних і фінансових ринків, їх інфраструктури, достатнього досвіду і роботи підприємств у новому економічному середовищі та науково обґрунтованих рекомендацій формування облікової політики, адаптація до умов роботи з використанням національних стандартів бухгалтерського обліку, формальний підхід, тобто формування облікової політики тільки задля обліку, потребують суттєвого підвищення кваліфікаційного рівня бухгалтерів. Фахівці з обліку повинні не тільки керуватися основними принципами обліку, а й брати участь у розробці стратегічних управлінських рішень. Такі, на нашу думку, основні причини, що стримують реалізацію у господарській практиці принципів та можливостей облікової політики.

Перспективним напрямом з цієї проблеми вважаємо дослідження принципів формування облікової політики.

Література:

1. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. проф. О. И. Волкова. – М., 1998. – 416 с.

2. Белоусова Л. И. Учетная политика предприятия – основа составления финансовой отчетности // Вісник СНУ ім. В. Даля. – 2003. - № 1 (59). – С. 14-15.

3. Пантелійчук Л. Формування облікової політики – важливий етап роботи підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. - № 9. – С. 3-11.

4. Чумаченько М. Г. Управлінський облік потребує підтримки // Бухгалтерський облік і аудит. – 2003. - № 5. – С. 3-7.