Экономические науки/6. Маркетинг и менеджмент
Тардаскіна
Т.М., Гажева Г.М.
Одеська
національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Україна
Аналіз
сучасного стану та тенденції розвитку Інтернет в Україні
Телекомунікації України невпинно розвиваються і в якісному, і в кількісному
плані, демонструючи високі щорічні темпи зростання доходів цієї сфери (20-40%),
суттєво випереджаючи за цим показником економіку країни загалом [1]. Одним із пріоритетних напрямків
розвитку телекомунікаційних мереж є розвиток Інтернет-мережі. Тому актуальність дослідження не викликає сумніву,
так як Інтернет сьогодні є могутньою рушійною силою в індустрії
телекомунікацій.
Метою дослідження є аналіз сучасного стану Інтернету в
Україні та формування основних тенденцій його розвитку в умовах побудови
інформаційного суспільства.
Згідно досліджень "Miniwatts Marketing Group – Internet World Stats", станом на 30.06.2007р., була оприлюднена
статистика "ТОП-20 країн Європи за кількістю активних користувачів
Інтернет", яка наведена у табл. 1 [2].
Таблиця 1 – ТОП-20 країн
Європи за кількістю активних користувачів Інтернет
|
Країна |
Кількість користувачів |
Рівень проникнення, від загальної
чисельності населення, % |
Рівень зростання
ринку Інтернет-послуг
протягом 2000-2007рр, % |
|
1. Німеччина |
50,426,117 |
61,1 |
110,1 |
|
2. Британія |
37,600,000 |
62,3 |
144,2 |
|
3. Франція |
32,925,953 |
53,7 |
287,4 |
|
4. Італія |
31,481,928 |
52,9 |
138,5 |
|
5. Росія |
28,000,000 |
19,5 |
803,2 |
|
6. Іспанія |
19,765,033 |
43,9 |
266,8 |
|
7. Туреччина |
16,000,000 |
21,1 |
700 |
|
8. Нідерланди |
12,060,000 |
73,3 |
209,2 |
|
9. Польща |
11,400,000 |
29,9 |
307,1 |
|
10. Португалія |
7,782,760 |
73,8 |
211,3 |
|
11. Швеція |
6,890,000 |
75,6 |
70,2 |
|
12. Україна |
5,278,100 |
11,5 |
2,539,1 |
|
13. Швейцарія |
5,097,822 |
67,8 |
138,9 |
|
14. Чехія |
5,100,000 |
50 |
410 |
|
15. Бельгія |
5,100,000 |
48,5 |
155 |
|
16. Румунія |
4,940,000 |
23,4 |
517,5 |
|
17. Австрія |
4,650,000 |
56,6 |
121,4 |
|
18. Греція |
3,800,000 |
33,5 |
280 |
|
19. Данія |
3,762,500 |
69,2 |
92,9 |
|
20. Білорусь |
3,394,400 |
35,1 |
1,785,8 |
|
Усі
країни Європи |
321,853,477 |
39,8 |
206,2 |
З табл. 1 видно, що за рівнем проникнення Інтернет Україна посідає останнє
місце в Європі (рівень проникнення в Україні – 10-12%, тоді як середній рівень
проникнення Інтернет в Європі – 39,8%).
Зараз в Україні спостерігаються відносно високі темпи росту Інтернет-ринку,
але не зважаючи на це Україна і надалі буде суттєво відставати від інших
Європейських країн у розвитку власного сегмента Інтернет. Головними причинами такого відставання є:
- низька
платоспроможність населення, підприємств, установ та бюджетних організацій,
тобто потенційних користувачів Інтернет;
- у цілому застаріла телекомунікаційна інфраструктура країни, яка належить
операторам зв’язку та обумовлює високу вартість оренди первинних каналів
зв’язку необхідної пропускної спроможності і не дозволяє надавати користувачам
сучасні види Інтернет-послуг;
- дефицит інвестиційних
ресурсів в економіці країни, що не дозволяє інтенсивно розвиватися ринку Інтернет-послуг;
- значна різниця рівня інформатизації окремих регіонів України, що не
сприяє вирівнюванню вартості Інтернет-послуг у різних регіонах і фактично
формує “цифрову нерівність” всередині країни;
- низький рівень інформатизації більшості галузей економіки і бюджетних
організацій, загальне зниження суспільної цінності інформаційного та
інтелектуального продукту, що не сприяє розумінню ролі і місця Інтернет у сучасній
економіці;
- недостатня
нормативно-правова база, яка регулює правові відносини щодо Інтернет-ринку, інформаційних ресурсів
та інтелектуальних
продуктів.
Хоча Україна відстає за рівнем розвитку Інтернет від інших країн Європи,
але в самій країні спостерігається значна інформатизація регіонів. Так, згідно
даних компанії Bigmir-Internet, за
останній рік кількість підключень до Інтернету в Україні збільшилась з 2,8 до
4,8 млн. чол. Така тенденція пояснюється зростанням рівня комп’ютеризації,
посиленням конкуренції між основними провайдерами, розвитком Інтернет-мережі,
подешевшанням трафіку. Лідером по кількості користувачів є Київський регіон
(58,96%), далі йдуть Одеса (6,1%), Дніпропетровськ (5,5%), Донецьк (5,3%),
Харків (4,4%) та Львів (3,4%), Запоріжжя (3,3%), Крим (2,7%). У всіх останніх
регіонах знаходяться 10,4% користувачів. Розподілення користувачів мережі
Інтернет за регіонами представлено на рис. 1, а динаміка росту – у табл. 2 [3].
Рисунок
1 – Розподіл Інтернет-аудиторії України
за регіонами
(станом
на 1.01.2008 р.)
Таблиця 2 – Динаміка
росту Інтернет-аудиторії України
|
№ |
Регіон |
Кількість користувачів |
Рівень проникнення, від загальної
чисельності населення, % |
Динаміка росту, % |
|
1 |
Київ |
4930343 |
58,96 |
8 |
|
2 |
Одеса |
513468 |
6,14 |
8,69 |
|
3 |
Дніпропетровськ |
460124 |
5,5 |
4,86 |
|
4 |
Донецьк |
443804 |
5,31 |
5,23 |
|
5 |
Харків |
364028 |
4,35 |
5,24 |
|
6 |
Львів |
280295 |
3,35 |
5,98 |
|
7 |
Запоріжжя |
276024 |
3,3 |
19,01 |
|
8 |
Крим |
224387 |
2,68 |
5,93 |
|
9 |
Полтава |
103476 |
1,24 |
5,76 |
|
10 |
Луганськ |
98245 |
1,17 |
-2,94 |
|
11 |
Миколаїв |
87570 |
1,05 |
5,71 |
|
12 |
Черкаси |
77363 |
0,93 |
6,2 |
|
13 |
Суми |
64697 |
0,77 |
7,41 |
|
14 |
Хмельницький |
59178 |
0,71 |
3,92 |
|
15 |
Рівне |
54714 |
0,65 |
13,78 |
|
16 |
Вінниця |
49704 |
0,59 |
5,98 |
|
17 |
Херсон |
46395 |
0,55 |
2,13 |
|
18 |
Тернопіль |
43478 |
0,52 |
14,65 |
|
19 |
Івано-Франківськ |
40634 |
0,49 |
17,6 |
|
20 |
Кіровоград |
37208 |
0,44 |
11,72 |
|
21 |
Чернігів |
34976 |
0,42 |
1,1 |
|
22 |
Закарпаття |
28398 |
0,34 |
-2,89 |
|
23 |
Луцьк |
17793 |
0,21 |
27,07 |
|
24 |
Житомир |
16120 |
0,19 |
63,01 |
|
25 |
Чернівці |
10455 |
0,13 |
16,58 |
|
|
Усьго |
8362877 |
100 |
|
Висновки. Зрозуміло,
що розвиток Інтернет в Україні незадовільний. Для поліпшення становища
необхідно впроваджувати наступні засоби:
- створити систему фінансової підтримки всіх суб’єктів діяльності, пов’язану
із впровадженням мережі Інтернет в Україні;
- проводити пропаганду комп’ютерної грамотності та методів інформаційної
роботи в Інтернет;
- створити умови та забезпечити технічні можливості для організації
широкого доступу населення України до національних та міжнародних інформаційних
ресурсів мережі Інтернет;
- готувати науково-технічні кадри, у
тому числі кадри у галузі захисту інформації у мережі Інтернет;
- готувати кадри у галузі економічного та інформаційного менеджменту,
включаючи маркетинг, рекламу, торгівельні операції, системи електронних
розрахунків, електронних бірж тощо;
- розміщати традиційні інформаційні ресурси (бібліотеки, патентні
організації, архіви тощо) в мережі Інтернет, переносити їх на електронні
цифрові носії, тиражувати, перекладати та розповсюджувати на внутрішньому й світовому
ринках;
- створювати в Інтернет електронні цифрові інформаційні ресурси, включаючи
цифрові бібліотеки, організовувати електронні публікації різноманітних видань,
електронні віртуальні виставки і представляти в Інтернет культурну спадщину
України;
- створювати всеукраїнську інформаційну комп’ютерну мережу, “національне
науково-освітнє інформаційне середовище України” та підтримувати інтеграцію
України до системи світових наукових і освітніх мереж;
- розробляти засади інформаційної взаємодії індустріальних, наукових,
освітніх і інформаційних центрів в умовах Інтернет;
- впроваджувати державну політику у сфері захисту державних інформаційних
ресурсів у мережах передачі даних, криптографічного та технічного захисту
інформації.
Література:
1. В.О. Гребенніков, А.В. Мандрікіна, О.І. Філіпова, В.В. Хиленко. Аналіз
телекомунікаційного ринку України за 2003-2006 роки // Зв’язок. – 2008. – № 1.
– С. 2-10.
3. http://bigmir-internet.com.ua