Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами

Лаговський В.В.

Національний університет державної податкової служби України

Прогнозування попиту на послуги праці в загальноосвітніх навчальних закладах

Зростаючу роль освіти на сучасному етапі розвитку суспільства переоцінити дуже важко. На відміну від економічних відносин, які переважали в ХІХ, на початку ХХ ст., коли основною продуктивною силою виступала проста праця некваліфікованого працівника, ключова роль у економіці сьогодення відводиться кваліфікованим працівникам, які мають високий творчий потенціал. Якщо проблемам вищої освіти українські економісти і науковці приділяють увагу, то проблеми загальноосвітніх навчальних закладів залишилися, практично, без уваги. Серед багатьох проблем, що наявні нині в середніх школах, однією з головних є забезпечення їх педагогічними кадрами.

Загально теоретичні моделі формування попиту на послуги праці розроблені як на макро- так і мікрорівнях, хоча різні економічні школи мають дещо відмінні погляди на це питання. Проте просте адаптування існуючих моделей на освітню сферу, на наш погляд, є недоцільним. По-перше, ми маємо справу із нематеріальним сектором економіки. По-друге, ця сфера має ряд фундаментальних особливостей які впливають на її функціонування, дослідження і моделювання.

Оскільки середня освіта в нашій державі є обов’язковою, то одним із головних факторів, що впливають на попит послуг праці учителів в загальноосвітніх навчальних закладах є кількість населення шкільного віку. Динаміка кількості учнів у загальноосвітніх навчальних закладах вказує на те, що за останні 10 років спостерігається чітка тенденція до зменшення кількості учнів [1]. Проте, на нашу думку, застосовувати екстраполяцію даної тенденції для прогнозу на майбутні роки, вважаючи, що вона збережеться і надалі, не доцільно. Дійсно, кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах в першу чергу залежить від народжуваності дітей. До 2001 року спостерігалась чітка тенденція до зменшення народжуваності, що і призвело до зменшення кількості населення шкільного віку. Проте, починаючи з 2002 року спостерігається тенденція до зростання народжуваності. Воно, починаючи з 2008 року, буде частково компенсувати зменшення кількості учнів у загальноосвітніх закладах.

Розрахунки та аналіз економічної ситуації в Україні показують, що народжуваність дітей в найближчий період можна описати за допомогою такої моделі

.

(1)

Іншим важливим фактором, що впливає на кількість школярів, є кількість дітей, що закінчили навчання в школі після дев’ятого класу. Цей фактор представимо у вигляді частини кількості таких дітей від загальної кількості дітей, що закінчили дев’ять класів у даному навчальному році.

(2)

де - кількість учнів, що закінчили навчання в загальноосвітніх навчальних закладах після дев’ятого класу на момент часу ;

- кількість учнів які закінчили дев’ять класів на момент часу .

Параметр визначимо на основі співвідношення (2) використовую офіційні статистичні данні. Як показують розрахунки така частина дітей в останні роки є практично постійною. Тому будемо вважати, що і, відповідно, за розрахунками становить 0,28.

У межах поставленої задачі для визначення потреби в учителях в масштабах країни нами пропонується використати такий параметр як середня кількість учнів у розрахунку на одного вчителя . Він є результуючим фактором впливу “інституціональної оболонки”. Тоді кількість учителів, що потрібна для забезпечення навчально-виховного процесу може бути представлена наступною моделлю

(3)

В загальному випадку є величина не постійна. Причинами цього може бути наступне. По-перше, в деякі навчальні роки спостерігалась нехватка педагогічних працівників. По-друге, зменшення наповнюваності класів. По-третє, наявність вчителів, які працюють з неповним тижневим навантаженням. Таким чином, існують фактори які призводять до зменшення кількості учнів у розрахунку на одного вчителя, і існують фактори які призводять до збільшення цієї величини. Виходячи із вищесказаного і при умові незмінності законодавства, навчальних планів параметр можна прийняти за постійну величину. Розрахувати його пропонується як середню цього показника за останні чотири роки (оскільки є дані вільних вакантних місць лише за ці роки, які дадуть можливість провести більш точні розрахунки). Зважаючи на вище зазначене =10,215, =0,3709, =0,609. Тоді потреба в учителях в певний момент часу буде залежати лише від кількості населення шкільного віку на цей же момент часу.

Для визначення загальної кількості школярів на певний момент часу , спочатку визначимо кількість дітей, яким виповниться шість років на цей же момент. Враховуючи, що в офіційній статистиці наведено лише кількість дітей, що померли на першому році життя, а в подальшому смертність є не високою, то цю величину можна представити у вигляді співвідношення

де - кількість дітей яким в році виповниться шість років;

k₁ – частина дітей, що померли на першому році життя;

- кількість дітей, що народились в році .

Тоді, кількість дітей, що підуть до школи вперше , можна обчислити за формулою

де - кількість дітей яким в році виповниться сім років.

(4)

Кількість учнів на певний навчальний рік можна описати наступною моделлю

На базі офіційних статистичних даних народжуваності дітей та використовуючи співвідношення (1), (3) і (4), ми отримаємо прогнозні дані щодо кількості дітей, які будуть навчатись в загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року.

										Таблиця 1
Прогноз потреби в учителях для загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальний рік		2008/09	2009/10	2010/11	2011/12	2012/13	2013/14	2014/15	2015/16		2016/17
Кількість учителів, тис. осіб		428,8	408,7	393,7	383,8	412,9	454,0	456,0	461,7		470,7
Довірчі інтервали	верхня межа	-					455,1	459,2	467,4		479,1
	нижня межа	-					452,9	452,7	456,0		462,4

Отримані результати дають можливість зробити наступні висновки. До 2011/12 н. р. включно попит на послуги праці учителів в загальноосвітніх навчальних закладах буде зменшуватись, а починаючи з 2012/13 н. р. почне зростати. Зменшення попиту не буде відбуватись “боляче” і супроводжуватись збільшенням кількості безробітних. Це пояснюється тим, що на сьогодні, навіть при зменшені попиту, фактично не зменшується кількість працюючих пенсіонерів. У загальноосвітніх навчальних закладах в 2005/06 н. р. 14,0 відсотків. У порівнянні з 2004 роком цей показник навіть дещо збільшився. Окрім того, 44,9 відсотка педагогічних працівників, на той же період часу, мали стаж роботи понад 20 років, що більшості з них також дає право вийти на пенсію за вислугою років [2]. Натомість, щороку із загальноосвітніх навчальних закладів звільняється значна кількість педагогічних працівників, половина з яких працездатного віку. Такий стан справ вказує на те, що починаючи з 2012/13 н. р. в Україні можливий дефіцит педагогічних кадрів.

Спираючись на вище викладене пропонується наступне. По-перше, створити умови праці які б дозволили “утримати” в сфері освіти наявних на сьогодні учителів працездатного віку. Для цього спочатку потрібно провести дослідження системи мотивації до педагогічної праці. По-друге, привести рівень оплати праці у відповідність нормам українського законодавства. По-третє, у зв’язку із зростанням попиту на послуги праці учителів через п’ять років переглянути і привести у відповідність державне замовлення для педагогічних вузів. По-четверте, важливим є прогноз попиту на послуги праці не тільки стосовно загальної кількості вчителів, але й у відповідності до вікової структури, що потребує подальшого дослідження цього питання. По-п’яте, постає необхідність у розробці адекватних моделей формування пропозиції послуг праці з метою формування відповідної державної політики.

Література

1. Сайт Державного комітету статистики України//www.ukrstat.gov.ua

2. Освіта в інноваційному поступі суспільства (Тези доповіді Міністра освіти і науки України С.М.Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 17 серпня 2006 року)//www.mon.gov.ua