Економічні науки/4. Інвестиційна
діяльність і фондові ринки.
Штанько Л.О.
Національний університет
харчових технологій, Україна
Оцінка економічної
ефективності процесів створення вертикально-інтегрованих корпоративних структур
(на базі крупних молочних підприємств Київської області)
В сучасних
умовах розвитку ринку молочної продукції в Україні для крупних виробників
домінуючою повинна стати стратегія, спрямована на укрупнення організаційно-економічних
структур, на максимально широке встановлення контролю над виробниками сировини та
каналами розподілу продукції за рахунок придбання їх контрольних пакетів через
створення вертикально-інтегровані структури за принципом функціональних
холдингів. [1, 117]
Для оцінки економічної ефективності процесів створення
вертикально-інтегрованих корпоративних структур на базі крупних молочних
підприємств було запропоновано модель оцінки збільшення потенціалу структури за
рахунок вертикальної інтеграції. Доцільно оцінювати потенціал нової
вертикально-інтегрованої структури та його зміну за такими трьома основними
складовими:
1. По-перше – це рентабельність підприємства та її
зміна після структурних перетворень.
2. По-друге – це гнучкість нової і старої структури та
можливості її адаптації і пристосування до зовнішніх умов.
3. По-третє – це ступінь контрольованості нової та
старої корпоративної структури.
В такому разі оцінка потенціалу корпоративної
структури повинна здійснюватись за такою формулою:
ПКС =
ПКС – потенціал корпоративної структури; Р, ГА, СК –
рентабельність, гнучкість і адаптованість та ступінь контрольованості
корпоративної структури, виражені в балах за шкалою від 0 до 10 балів; аі -
вагові коефіцієнти параметрів, визначені експертним шляхом в процесі опитування
менеджерів середніх та крупних молочних підприємств, які відображають роль
окремого параметру у формуванні потенціалу корпоративної структури.
Проведене опитування експертів дало змогу визначити
такі значення коефіцієнтів при параметрах моделі:
ПКС =
Для оцінки ефективності та доцільності створення
вертикально-інтегрованих холдингів в молочній галузі необхідно порівняти
потенціал нової та старої структури і якщо у разі інтеграції потенціал
корпоративної структури збільшується, даний варіант розвитку визнається ефективним.
Було здійснено оцінку ефективності створення
вертикально-інтегрованих холдингів в молочній промисловості на базі крупних
національних виробників Київської області. В таблиці 1 представлено оцінки
рентабельності до інтеграції та прогнози щодо її збільшення у разі можливої
інтеграції.
Таблиця 1
Прогноз зміни рентабельності
у разі створення вертикально-інтегрованої корпоративної структури
Показники |
Значення |
1. Рівень рентабельності до структурних змін |
26,3 |
2. Експертна оцінка поточного рівня рентабельності
(в балах від 0 до 10) |
6,5 |
3. Збільшення рентабельності за рахунок
економії на адміністративних витратах, % |
1,5 |
4. Збільшення рентабельності за рахунок
ефекту масштабів виробництва, % |
2,5 |
5. Збільшення рентабельності за рахунок
закупівлі більш крупно оптових партій сировини, % |
3 |
6. Збільшення рентабельності за рахунок
зростання продуктивності праці через спеціалізацію, % |
3,5 |
7. Прогноз рентабельності нової
вертикально-інтегрованої структури |
36,8 |
8. Експертна оцінка нового рівня рентабельності
(в балах від 0 до 10) |
9,0 |
Друга виділена нами складова потенціалу корпоративних
структур – це гнучкість та адаптованість структури до зовнішніх умов, яка може
бути виміряна наступними факторами:
- максимально можливі
втрати структури у разі прийняття рішення про вихід з галузі;
- швидкість переорієнтації
структури на виготовлення нових молочних продуктів у разі зміни ринкової
кон’юнктури;
- можливість гнучкого переливу капіталів у разі зміни
прибутковості ведення бізнесу в окремих продуктових сегментах ринку молочної
продукції;
- можливість організувати
обмін технологіями, розробками, персоналом між учасниками
вертикально-інтегрованих молочних холдингів.
В таблиці 2 представлені бальні оцінки потенціалу не
інтегрованої та інтегрованої корпоративної структури за факторами гнучкості та
адаптивності до умов зовнішнього середовища, визначено вагу окремих параметрів
та розраховано зважені оцінки двох структур.
Таблиця 2
Оцінки гнучкості та
адаптованості корпоративних структур
Параметри гнучкості та адаптованості |
Вага параметрів, частка |
Не інтегрована корпоративна структура |
Вертикально інтегрована корпоративна
структура |
||
Балів* |
Зважена |
Балів* |
Зважена |
||
1. Максимальні втрати у разі виходу з галузі |
0,3 |
5,0 |
1,50 |
8,5 |
2,55 |
2. Швидкість переорієнтації на випуску нових
продуктів |
0,3 |
6,5 |
1,95 |
9 |
2,70 |
3. Можливість переливу капіталів |
0,2 |
8,0 |
1,60 |
8,5 |
1,70 |
4. Можливість обміну технологіями |
0,2 |
9,0 |
1,80 |
9 |
1,80 |
Зважена оцінка |
1,0 |
- |
6,85 |
- |
8,75 |
* Кращому значенню параметрів відповідає більш висока
оцінка
Заключний крок в процесі оцінки потенціалу
інтегрованої та не інтегрованої корпоративної структури - це оцінки ступеню
контрольованості даних структур. В таблиці 3 представлено оцінки ступеню
контрольованості в рамках поточних не інтегрованих структур та прогноз зміни
контрольованості через здійснення вертикальної інтеграції.
Таблиця 3
Прогноз зменшення ступеню
контрольованості структури через вертикальну інтеграцію
Показники |
Значення |
1. Експертна оцінка поточного ступеню
контрольованості (в балах від 0 до 10) , балів |
9,5 |
2. Втрата контрольованості через
територіальне розмежування підприємств структури, балів |
0,5 |
3. Втрата контрольованості через
децентралізацію повноважень та передачу їх на нижні рівні управління, балів |
1,0 |
4. Втрата контрольованості через пріоритет
особистих інтересів учасників технологічного ланцюга, балів |
0,7 |
5. Прогнозований рівень контрольованості
вертикально-інтегрованої структури, балів |
7,3 |
На підставі здійснених попередніх розрахунків було проведено
оцінку потенціалу поточної не інтегрованої та перспективної
вертикально-інтегрованої корпоративних структур молочних підприємств за
допомогою запропонованої моделі:
- потенціал не інтегрованої корпоративної структури
становитиме: ПКС = 0,3*6,5+0,35*6,85+0,25*9,5 = 6,72
- потенціал вертикально-інтегрованої корпоративної
структури становитиме: ПКС = 0,3*9,0+0,35*8,75+0,25*7,3 = 7,59.
На підставі здійснених розрахунків можемо сказати, що
за рахунок створення вертикально-інтегрованих холдингів в молочній галузі
підвищується рентабельність подібних структур, збільшується їх гнучкість та
ступінь адаптованості до зовнішніх умов, що компенсує часткову втрату
контрольованості структури.
Литература:
1. Храброва И.А.
«Корпоративное управление: вопросы интеграции. Аффилированные лица,
организационное проектирование, интеграционная динамика» М., 2002. - 198 с.