Історія/1.
Вітчизняна історія.
К.і.н., доц.
Чубіна Т.Д.
Черкаський
державний технологічний університет, Україна
Ольга Потоцька: історія одної долі
Ольга Потоцька (в заміжжі
Наришкіна) (1803–1861 рр.) – молодша донька Станіслава Щенсного
Потоцького та Софії Вітт; рідна сестра Олександра,
Мечислава, Болеслава Потоцьких та Софії Потоцької (в
заміжжі Кисельової).
Ольга була такою ж вродливою, як і її сестра Софія.
За Ольгою упадало багато чоловіків, серед них і
командир гвардійського корпусу, генерал-губернатор М. Милорадович,
і князь П. Лопухін.
23 березня (4 квітня) 1824 р. вона обвінчалася з
генералом Левом Олександровичем Наришкіним (1785–1846 рр.), нащадком славного
російського дворянського роду, і жила з ним у повній злагоді; щоправда, їй чужі
були патріотичні почуття сестри, в Росії їй жилося цілком комфортно.
З 1823 р. молодша з
дочок Станіслава Щенсного та Софії Потоцьких – Ольга
– стає власницею Тальнівського маєтку. У заповіті
було зазначено, що цей маєток повинен переходити в спадщину по жіночій лінії. І
коли в 1824 р. Ольга вийшла заміж за Лева Олександровича, Тальне
разом із селами маєтку, як придане графині, перейшло до Наришкіних. За графинею
числилися землі 30440 десятин, зі значними лісами і з 5520 ревізькими душами, у
наступних селах: м. Тальному, с. Гордашевці,
Лащевої, Романовці, Паланочці, Поташі, Машурові, Белашках, Глебочкі, Кобринової, Греблі, д. Соколовочці.
На той час це було дуже велике землеволодіння.
Наришкіни рідко
приїжджали в Тальне, але при них у Тальнівскому маєтку в 30-ті роки ХІХ ст. з’явилася лікарня,
на початку 40-х років закладене перше в містечку підприємство – паперова
фабрика. На заснованому в ці роки графом кінному заводі розводили коней
англійської й арабської породи. Проводилися роботи по благоустрою парку. У 1848
р. в Тальному на місці старої дерев’яної церкви
генерал Наришкін побудував кам’яну Свято-Троїцьку церкву з кам’яною дзвіницею.
Єдина дочка Наришкіних – Софія –
спадкоємиця маєтку, вийшла заміж за графа Петра Петровича Шувалова.
При Шувалову в Тальному
відбулися знаменні події, і наслідок, в місті почала розвиватися промисловість.
Були побудовані цукровий, цегельний, пивоварений
заводи, вальцьова і два водяних млина, працювало 11 кузней.
Петро Шувалов у своєму Тальнівському
маєтку в 1854 р скасував кріпосні повинності і ввів – оплату грішми У
1891 р. і вступила в дію залізнична лінія Христинівка
– Цвєтково. Промисловий розвиток супроводжувався
ростом населення.
Графиня Софія Львівна Шувалова утримувала притулок для старих і немічних. Також
подружжя підтримувало коштами міське двокласне училище. Петро Шувалов був почесним його куратором.
Софія – донька Ольги Наришкіної із
Потоцьких – народила двох синів – Андрія та Павла та доньок – Ольгу, одружену з
князем Олександром Долгоруковим; Олену, одружену з
відомим цукрозаводчиком Бобринським і Софію, заміжню за племінником
Костянтином.
Після смерті чоловіка (1846 р.) Ольга
Наришкіна жила у родині своєї доньки Софії, але досить часто хворіла.
Розуміючи, що життєві сили її полишають, Ольга їде до Франції, щоб побачити
Павла Кисельова – чоловіка своєї рідної сестри, якого вона таємно продовжувала
кохати з молодих років. Відтоді Павло та
Ольга були нерозлучні до самої її смерті.
Померла Ольга Наришкіна 7 жовтня 1861
р. у Парижі.
Література:
1. Dworzaczek
W. Genealogia. – W., 1959.
2. Kossakowski S.K. Monografie
historyczno-genwalogiczne niektórych rodzin polskich. – W., 1860.
3. Niesiecki K. Herbarz Polski. /
Wyd. S.N. Bobrowicz. – Lipsk, 1841. – T. VII.