Моніторинг за перебігом клінічного стану хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу

Пулик О. Р., Чопей І.В., Гирявець М. В.

Ужгородський національний університет

Проблема судинно – мозкових захворювань є однією з найбільш актуальних в сучасній клінічній медицині, в зв’язку із значною частотою їх розвитку, високим процентом інвалідності і смертності. В більшості розвинутих країн світу інсульт в структурі загальної смертності займає друге місце після кардіоваскулярної патології і перше місце як причина втрати працездатності. Щорічно в Україні реєструється біля 110-125 тис. інсультів. Збільшується частота ішемічних інсультів, транзиторних ішемічних атак, а також повільно прогресуючих форм судинно-мозкової патології. За даними МОЗ України в 2005 р. в Україні зареєстровано понад 3 млн осіб із різними формами судинно-мозкових захворювань. За останні 10 років кількість хворих на судинно-мозкові захворювання в нашій країні зросла в 1,8 рази. Рівень смертності від інсульту в Україні в 2,5 рази перевищує відповідні показники Західноєвропейських країн і має тенденцію до подальшого зростання. Саме тому боротьба з судинно-мозковими захворюваннями на сучасному етапі є проблемою першочергової вартості.

Мета нашої роботи: підвищення ефективності лікування та ранньої реабілітації хворих з мозковими інсультами в Закарпатській області з розробкою схем проведення лікувально – профілактичних заходів спрямованих на зменшення смертності та виходу на інвалідність.

Об’єкт дослідження: хворі з гострим порушенням мозкового кровообігу у популяції Закарпатської області.

Методи дослідження : порайонне анкетування всіх випадків гострих порушень мозкового кровообігу.

Для проведення оцінки ефективності лікування хворих на інсульт нашою клінікою розроблена анкета хворого, що переніс гостре порушення мозкового кровообігу, яка складається з кількох розділів –A,B,C,D та E: розділ А включає в себе - паспортні дані, які містять інформацію про вік, повну дату народження, місце проживання(що дає можливість оцінити віддаленість від лікарні), стать, рівень освіти, професію, антропометричні дані, дату та годину захворювання а також дату та годину госпіталізації, що дає можливість визначити ефективність роботи першого етапу надання медичної допомоги, а саме лікарів сімейної амбулаторії та лікарів швидкої медичної допомоги. В розділі В вказуються при поступленні діагноз та дані обстеження: відмічаються мовні розлади (наявність афазій), фактори ризику розвитку інсульту (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, серцеві аритмії, перенесені транзиторні ішемічні атаки, перенесені інсульти, паління, нічне апное, надмірне вживання алкоголю, кави, значні фізичні та емоційні навантаження), зону ураження головного мозку та додаткові методи обстеження: дані комп’ютерної томографії головного мозку, електрокардіограми, коагулограми, біохімічного аналізу крові, загального аналізу крові та сечі, вимірювання артеріального тиску та пульсу. Дані обстеження дають змогу оцінити реальні можливості наступної ланки надання медичної допомоги. Оцінка загального стану хворого за наведеною схемою проводилась при поступленні, на 7 добу після поступлення(розділ С) та при виписці(розділ D). Розділ Е. Лікування, включає лікарські препарати, які отримував хворий, з вказуванням дози та тривалості терапії. Для об’єктивізації стану хворого використовувалась Скандинавська шкала клінічного стану, шкала Ганта-Гесса, шкала оцінки психічного стану MMSE(Mini Mental State Examination).

Результати. Нами проаналізовано 2725 анкет хворих, що перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, з них для подальшого аналізу були відібрані 2620 анкет хворих, що перенесли мозковий інсульт. Не аналізувались анкети хворих, що перенесли гостре порушення по типу транзиторних ішемічних атак та такі, що були невірно чи нечітко заповнені. Середній вік хворих склав 61,8+/-4,3 років. Мозковий інсульт у працездатному віці виник у 26,4% хворих. У віковій групі до 40 років мозковий інсульт було зареєстровано у 2,7% хворих, 41-50 років - 5,9%, 51-60 років – 17,8%. 73,6% мозкових інсультів було зареєстровано у віковій групі старше 60 років: 61-70 років – 34,8% , 70 років та старше – 38,8% хворих.

Переважна кількість мозкових інсультів була зафіксована у чоловічої статі – 58%. 97% хворих були госпіталізовані в першу добу.

За індексом Кетле (ІК= вага тіла в кг/зріст в м² ), який було використано при вивченні впливу маси тіла на частоту виникнення мозкових інсультів, хворі розподілились наступним чином: 20-25 балів 32,4% хворих, 26-30 балів – 48,1%, більше 30 балів – 19,5% хворих. Це дослідження показало, що у переважної більшості хворих, що перенесли мозковий інсульт мало місце значне підвищення маси тіла (26 балів та вище за ІК було зареєстровано у 68% хворих). Ішемічний інсульт було верифіковано у 78,3% випадків, геморагічний у 21,7%. Найчастішими факторами ризику мозкового інсульту є артеріальна гіпертензія 74,7%, ішемічна хвороба серця – 67,3%, серцеві аритмії – 31,7%, перенесені транзиторні ішемічні атаки – 18,1%, перенесені мозкові інсульти –16%, цукровий діабет – 13,6% .

Ураження лівої півкулі було зафіксовано в 35,2% випадків, правої у 46,5 % випадків, стовбурових структур 18,3 %. За Скандинавською шкалою виражений неврологічний дефіцит в першу добу спостерігався у 20,7% хворих, помірний – у 46,2% хворих, легкий – у 33,1%, на 7 день – виражений у 11,5%, помірний – у 57,3, легкий – 31,2%. При виписці виявлено виражений неврологічний дефіцит у 9,4%, помірний – у 26,1%, легкий – у 64,5%.

Висновки:

1. Мозковий інсульт частіше реєструється у хворих непрацездатного віку.

2. В більшості випадків ураження стосується правої півкулі головного мозку.

3. Серед корегованих чинників ризику важливу роль відіграє надлишкова вага тіла.

4. В неврологічному статусі домінує помірний неврологічний дефіцит.