Гнилицька А.І.

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Дидактичні засоби в процесі контролю знань студентів у вищих навчальних закладах.

Університет – це еталонні центри глобалізації життя сучасного суспільства, вони повинні надати не тільки вищу освіту молоді, вони повинні підготувати таких спеціалістів, які б незалежно від свого фаху змогли б усвідомлювати свою діяльність із загальнолюдського світогляду.

Удосконалення організації навчального процесу потребує цілого ряду практичних рекомендацій: визначення рівня підготовки студента, ставлення до навчання, форми контролю одержаних знань.

Визначення рівня підготовки студента. З кожним роком підготовка абітурієнта все слабкіша і слабкіша. Тепер не обов’язково за новою системою вступу до ВНЗ вчити в школі такі дисципліни як:

фізику та хімію;

історію своєї країни та світу;

географію та біологію;

людина та суспільство;

астрономію та зарубіжну літературу.

Нова система передбачила тільки оцінку у сертифікатах: не нижче чотирьох або 124 і вище балами за 100-200-бальною системою. Деякі учні, починаючи з січня 2008 р, перестали ходити майже на всі предмети, зокрема, математики та рідної мови і літератури. Ви тільки подумайте, при двадцятибальній системі – оцінка чотири – шлях до вузу! Це було зроблено правильно? Де шана, повага тим учням, які в класах, школі, містах приймали участь у шкільних, районних Олімпіадах і були кращими у класі? Вони знають майже всі предмети на «8-9-10», а з математики у них «5» у школі. Чи зможе цей абітурієнт стати студентом? Він не одержить з математики 4 або 124. І це не значить, на мою думку, що він повинен йти до коледжу, технікуму. У нього є знання значно кращі, ніж з математики по іншим предметам. Ми ж не можемо йому сказати: «Йди до гуманітарного ВУЗу!». Де сила медалів 2005-2006, 2006-2007 років? Вони були одержані такою кропіткою, наполегливою, постійною роботою у школі. Вони стали не дійсними, а сертифікат – це письмове свідоцтво, дійсне тільки один рік. Переглянувши усі виступи на регіональному семінарі – нараді, на нарадах, які відбувалися у Львові, Одесі, Донецьку та Харкові, ніде не підкреслювався середній шкільний бал, його критерій, його значення при вступі, знання абітурієнтом англійської, французької та інших мов світу, а ми – у НАТО! Ці абітурієнти із знанням мов, комп’ютерної технології, не набравши чотирьох, залишаться де? І, не дивлячись на це і на те, що маємо з самого початку навчального року, слід активізувати роботу і студента і викладача.

Студент не повинен відчувати, що він не підготовлений до вищої освіти. Дати йому можливість бути впевненим, що працюючи, він подолає себе. Відразу слід перевірити залишкові шкільні знання з таких предметів як:

фізика та хімія;

математика, історія;

рідна мова і література;

бо "чотири" – це не оцінка ВНЗ. Контроль знань, умінь та навичок студентів – дуже важлива і досить складна галузь дидактики зі своїми закономірностями, принципами і особливостями. Тому в цій роботі зупинимось тільки на основних вимогах і принципах при контролі знань.

Що ми маємо на увазі під попереднім, вхідним контролем? Це не тести, де методом тикання можна вгадати 20-30 % завдань. Розроблені 30 варіантів завдань. Питання посідають у 4-х таблицях, завдання пов’язані з основою, фундаментом предмету, тобто з тим, що обов'язково слід згадати із шкільного курсу, щоб йти далі за програмою ВНЗ. Індивідуальні завдання видаються при першій зустрічі із студентом на 20-30 хвилин. Викладачі встигають їх перевірити відразу і з другого часу пари обов’язково проаналізувати усі ці питання завдання, підкреслюючи, що цей матеріал є саме фундаментом предмету. Ця перша зустріч, перевірка завдань повністю розкриває їх незнання і дає змогу викладачеві підтримати, підбадьорювати тих, хто на цей момент не «зміг» пригадати відповідь на ті питання завдань.

Рубіжний контроль має бути системним і постійним. Тільки за цих умов студенти отримують глибокі і ґрунтовні знання з тієї чи іншої дисципліни. До того ж викладачеві треба звернути увагу не тільки на питання і теми, що вивчаються аудиторно, а й контролювати самостійну позааудиторну роботу студентів. Бажано при такому контролі застосування тестової форми. Така форма дозволяє охопити практично весь обсяг вивченого матеріалу дисципліни, комбінувати теоретичні питання, практичні задачі, тобто об’єднувати різні форми в одному завданні. Ця форма є звичайною для студентів, прийнятою, доступною. Студенти, знаючи критерії оцінки відповідей на кожне питання, можуть передбачити ймовірний рейтинг роботи.

Розробка тестових завдань потребує великого навантаження викладача, сумлінного вибору тем, питань та блоків навчального матеріалу з метою комплексного підходу до оцінки знань.

Перевірка виконаних завдань не потребує прочитання кожної відповіді, дає змогу вивільнити час на аналіз отриманих відповідей та розробку відповідних рекомендацій по усуненню недоробок при вивченні навчального матеріалу.

Цінність такої форми контролю полягає також в тому, що він стимулює студента бути у постійній формі, вимагає від нього послідовної самостійної роботи опануванні окремих положень дисципліни. Така форма контролю знань безумовно сприяє систематичному та ритмічному опануванні навчальним матеріалом протягом усього семестру, дає реальну можливість методично правильно організувати постійну та безперервну перевірку якості засвоєння знань кожним студентом.

Слід зауважити, що тестування можна застосовувати не тільки для одночасної перевірки знань усіх студентів групи, а й як одна з форм ліквідації академічної заборгованості окремих студентів.

У якій формі краще проводити перевірку рівня знань студентів: традиційні (запитання, вправи, завдання) чи новий (тести)? Однозначної думки з цього приводу не існує. Мабуть, через те, що не можна запропонувати єдину модель для всіх навчальних дисциплін. Одними тестами не можливо підміняти всі інші форми педагогічної роботи. Лише за допомогою тестів неможливо з’ясувати справжній рівень знань студентів, визначити їх глибину, дати об’єктивну оцінку умінь і навичок. Хоча тести спрощують з іншого боку, процес перевірки завдань, тому творче пошуки викладача в даній ситуації є необмеженими. Механізм обліку знань за допомогою тестів не повинен вести до ігнорування повсякденного спостереження контролю вмінь і навичок. Тести потрібно використовувати як одну із форм контролю, що застосовується разом з іншими формами і методами обліку успішності навчання, що запроваджено в ВНЗ.

При такому постійному поточному і рубіжному контролях, різноманітних його формах, чи необхідно вводити підсумковий контроль діяльності студента? Вважаю, що його праця під час лекцій, лабораторних та практичних робіт, семінарах, модулях – оцінка рубіжного контролю – дасть можливість виставити середню оцінку його роботі в семестрі. Вона і повинна стати його підсумковою оцінкою.