Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

 

Голінченко Р.С.,  Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

 

Технічна творчість учнів в умовах сьогодення.

Зміст праці в сучасних умовах вимірюється не тільки ступенем його інтен­сивності, але і рівнем прояву творчості. Причому спостерігається об'єктивна тен­денція — з розвитком суспільства інтенсивність і кількість фізичної праці убуває, а інтелектуального, творчого зростає. Змінюється і оцінка праці та працюючого. Все більшу суспільну значущість набуває творча праця, а значить і творчо працююча людина.

В сучасних умовах проблемі творчості і творчої особи надають увагу фі­лософи, соціологи, педагоги, психологи. Психологи переконливо довели, що за­датки творчих здібностей властиві будь-якій людині, будь-якій нормальній дитині. Відмінність полягає лише в масштабах досягнень і їх суспільної значущості.

Технічна творчість учнів - наймасовіша форма залучення їх до творчості. У визначенні поняття «дитяча технічна творчість» існують дві точки зору педаго­гічна і психологічна.

Педагоги розглядають дитячу технічну творчість не тільки як вид діяльнос­ті, направлений на ознайомлення учнів з різноманітним світом техніки, розвитку їх здібностей, але і як один їх ефективних способів трудового виховання і політехнічної освіти. Психологи в дитячій технічній творчості більше уваги приділяють своєчасному виявленню здібностей учнів до певного виду творчості, встановленню рівня їх формування і послідовності розвитку. Іншими словами, в процес управління творчою діяльністю учнів психологи включають методи правильної діагностики творчих здібностей, які допоможуть зрозуміти в якому виді діяльності і за яких умов учні зможуть найбільш продуктивно проявити себе. Таким чином, з урахуванням педагогічної і психологічної точок зору дитяча технічна творчість - це ефективний засіб виховання, цілеспрямований процес навчання і розвитку творчих здібностей учнів в результаті створення матеріальних об'єктів з ознаками корисності і новизни.

Нове в дитячій технічній творчості, в основному, носить суб'єктивний хара­ктер. Учні часто винаходять вже винайдене, а виготовлений виріб або ухвалене рішення є новим тільки для його творця, проте педагогічна користь творчої праці безперечна. Результат творчої діяльності учнів - комплекс якостей творчої особи: розумова активність, прагнення здобувати знання і формувати уміння для вико­нання практичної роботи, самостійність в рішенні поставленої задачі, працьови­тість, винахідливість і ін.

Технічна творчість знаходиться в складному взаємозв'язку із звичайним ми­сленням. По-перше, воно розвивається на основі звичайного мислення, тобто всі складові компоненти звичайного мислення властиві і технічному. Наприклад, од­нією з найважливіших операцій звичайного мислення є порівняння. Виявляється, без нього немислимо і технічне мислення. Те ж можна сказати і про такі операції мислення, як зіставлення, класифікація, аналіз, синтез і ін. Характерним є тільки те, що перераховані вище операції мислення в технічній діяльності розвиваються на технічному матеріалі. По-друге, звичайне мислення створює психофізіологічні передумови для розвитку технічного мислення. В результаті звичайного мислення, розвивається мозок дитини, його асоціативна сфера, пам'ять, гнучкість мислення.

В той же час понятійно-образний апарат звичайного мислення не має в своєму розпорядженні тих понять і чинів, які необхідні для технічного мислення. Та і самі поняття по характеру в звичайному мисленні і технічному відрізняються між собою. Наприклад, поняття, взяті з технології металів, включають відомості з різних наук (фізики, хімії і ін.). Вони є не механічним конгломератом відомостей, а є єдністю істотних ознак технологічного процесу або явища, що розглядається з погляду різних наук.

Але найважливішим є те, що в процесі технічного мислення не ставляться дві відносно самостійні задачі: формування понять, знань і навчання прийомам їх використання. Тут немає проблеми застосування знань, тому що вона стоїть зав­жди сама собою. Вказані дві задачі злиті воєдино в часі, бо технічне поняття (яким би абстрактним воно не було по духу), за змістом своєму націлено на прак­тичне використання тобто має прикладний характер.

В технічному мисленні на відміну від звичайного мислення істотно відріз­няються і образи, якими оперує учень. Відомості про форму технічного об'єкту, його розміри і інші особливості задаються не готовими зразками, як в звичайному мисленні, а системою абстрактних графічних знаків і ліній - кресленням. Причому креслення не дає готового образу того або іншого поняття, його потрібно са­мостійно відрекомендувати. Технічні образи, як правило, складні по структурі, мають складну просторову залежність і співвідношення. Крім того, вони знахо­дяться в безпосередній взаємодії, в динаміці. От чому при рішенні виробничо-технічних задач дуже важко, а у ряді випадків і неможливо представити кінцевий результат. Будь-яке технічне рішення повинно бути піддано практичній перевірці. Нова машина або виріб, технічний процес не впроваджуються в масове виробни­цтво без попередньої перевірки на дослідних зразках. Як і в звичайному мисленні, технічні  образи,  будучи найважливішим компонентом технічного мислення, не виключають абстрактного мислення. Розглянуті вище особливості технічного мислення наштовхують на висновок, що формування його основних компонентів повинно здійснюватися не тільки в процесі навчання, але і у всіх видах позакласної роботи по технічній творчості.

Особливу увагу в процесі технічної творчості учнів повинно надаватися формуванню технічних понять, просторових уявлень, умінь складати і читати креслення і схеми. В процесі технічної творчості учнів неминуче удосконалюють свою майстерність у володінні верстатним устаткуванням і інструментами.

Важливе значення технічна творчість має для розширення політехнічного кругозору школярів. В процесі творчої технічної діяльності учні стикаються з по­требою в додаткових знаннях про техніку: у вивченні спеціальної літератури, ознайомленні з новинками техніки, консультаціях фахівців.