Педагогические науки/ 2.Проблемы
подготовки специалистов
Голінченко Р.С., Коломієць Ю.В.
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна
Технічна творчість учнів в умовах сьогодення.
Зміст праці в сучасних умовах
вимірюється не тільки ступенем його інтенсивності, але і рівнем прояву
творчості. Причому спостерігається об'єктивна тенденція — з розвитком
суспільства інтенсивність і кількість фізичної праці убуває, а
інтелектуального, творчого зростає. Змінюється і оцінка праці та працюючого.
Все більшу суспільну значущість набуває творча праця, а значить і творчо
працююча людина.
В сучасних умовах проблемі творчості і
творчої особи надають увагу філософи, соціологи, педагоги, психологи.
Психологи переконливо довели, що задатки творчих здібностей властиві будь-якій
людині, будь-якій нормальній дитині. Відмінність полягає лише в масштабах
досягнень і їх суспільної значущості.
Технічна творчість учнів - наймасовіша
форма залучення їх до творчості. У визначенні поняття «дитяча технічна
творчість» існують дві точки зору — педагогічна і психологічна.
Педагоги розглядають дитячу
технічну творчість не тільки як вид діяльності, направлений на ознайомлення
учнів з різноманітним світом техніки, розвитку їх здібностей, але і як один їх
ефективних способів трудового виховання і політехнічної освіти. Психологи в
дитячій технічній творчості більше уваги приділяють своєчасному виявленню
здібностей учнів до певного виду творчості, встановленню рівня їх формування і
послідовності розвитку. Іншими словами, в процес управління творчою діяльністю
учнів психологи включають методи правильної діагностики творчих здібностей, які
допоможуть зрозуміти в якому виді діяльності і за яких умов учні зможуть
найбільш продуктивно проявити себе. Таким чином, з урахуванням педагогічної і
психологічної точок зору дитяча технічна творчість - це ефективний засіб
виховання, цілеспрямований процес навчання і розвитку творчих здібностей учнів
в результаті створення матеріальних об'єктів з ознаками корисності і новизни.
Нове в дитячій технічній
творчості, в основному, носить суб'єктивний характер. Учні часто винаходять
вже винайдене, а виготовлений виріб або ухвалене рішення є новим тільки для
його творця, проте педагогічна користь творчої праці безперечна. Результат
творчої діяльності учнів - комплекс якостей творчої особи: розумова активність,
прагнення здобувати знання і формувати уміння для виконання практичної роботи,
самостійність в рішенні поставленої задачі, працьовитість, винахідливість і
ін.
Технічна творчість
знаходиться в складному взаємозв'язку із звичайним мисленням. По-перше, воно
розвивається на основі звичайного мислення, тобто всі складові компоненти
звичайного мислення властиві і технічному. Наприклад, однією з найважливіших
операцій звичайного мислення є порівняння. Виявляється, без нього немислимо і
технічне мислення. Те ж можна сказати і про такі операції мислення, як
зіставлення, класифікація, аналіз, синтез і ін. Характерним є тільки те, що
перераховані вище операції мислення в технічній діяльності розвиваються на
технічному матеріалі. По-друге, звичайне мислення створює психофізіологічні
передумови для розвитку технічного мислення. В результаті звичайного мислення,
розвивається мозок дитини, його асоціативна сфера, пам'ять, гнучкість мислення.
В той же час
понятійно-образний апарат звичайного мислення не має в своєму розпорядженні тих
понять і чинів, які необхідні для технічного мислення. Та і самі поняття по
характеру в звичайному мисленні і технічному відрізняються між собою.
Наприклад, поняття, взяті з технології металів, включають відомості з різних
наук (фізики, хімії і ін.). Вони є не механічним конгломератом відомостей, а є
єдністю істотних ознак технологічного процесу або явища, що розглядається з
погляду різних наук.
Але найважливішим є те, що в
процесі технічного мислення не ставляться дві відносно самостійні задачі:
формування понять, знань і навчання прийомам їх використання. Тут немає
проблеми застосування знань, тому що вона стоїть завжди сама собою. Вказані
дві задачі злиті воєдино в часі, бо технічне поняття (яким би абстрактним воно
не було по духу), за змістом своєму націлено на практичне використання тобто
має прикладний характер.
В технічному мисленні на
відміну від звичайного мислення істотно відрізняються і образи, якими оперує
учень. Відомості про форму технічного об'єкту, його розміри і інші особливості
задаються не готовими зразками, як в звичайному мисленні, а системою
абстрактних графічних знаків і ліній - кресленням. Причому
креслення не дає готового образу того або іншого поняття, його потрібно самостійно
відрекомендувати. Технічні образи, як правило, складні по структурі, мають
складну просторову залежність і співвідношення. Крім того, вони знаходяться в
безпосередній взаємодії, в динаміці. От чому при рішенні виробничо-технічних
задач дуже важко, а у ряді випадків і неможливо представити кінцевий результат.
Будь-яке технічне рішення повинно бути піддано практичній перевірці. Нова
машина або виріб, технічний процес не впроваджуються в масове виробництво без
попередньої перевірки на дослідних зразках. Як і в звичайному мисленні,
технічні образи, будучи найважливішим компонентом технічного мислення,
не виключають абстрактного мислення. Розглянуті вище особливості технічного
мислення наштовхують на висновок, що формування його основних компонентів
повинно здійснюватися не тільки в процесі навчання, але і у всіх видах
позакласної роботи по технічній творчості.
Особливу увагу в процесі
технічної творчості учнів повинно надаватися формуванню технічних понять,
просторових уявлень, умінь складати і читати креслення і схеми. В процесі
технічної творчості учнів неминуче удосконалюють свою майстерність у володінні
верстатним устаткуванням і інструментами.
Важливе значення технічна
творчість має для розширення політехнічного кругозору школярів. В процесі
творчої технічної діяльності учні стикаються з потребою в додаткових знаннях
про техніку: у вивченні спеціальної літератури, ознайомленні з новинками
техніки, консультаціях фахівців.