Педагогические науки/ 2.Проблемы подготовки специалистов

Дзяйло С.П., Коломієць Ю.В.

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», Україна

Соціально-психологічні передумови вибору професії

Одним з головних кроків в житті кожної молодої людини є вибір професії. Від правильного вирішення питання «Ким бути?» — багато в чому залежить вся подальша доля людини. Якщо підліток вибирає професію випадково, то це потім викликає небажані наслідки для нього. Необґрунтований вибір професії може поставити людину перед фактом, що у неї відсутні передумови до виконання трудових функцій за обраною професією. Наслідком цього може бути низька продуктивність праці, помилки і брак в роботі. А це в свою чергу професією і починає пригнічуючи діяти на людину, що може призвести до психічних розладів. Але невдалий вибір професії стосується не тільки самої особи — це має велике значення і для суспільства. Вимушена зміна професії через помилку при її виборі, необхідність у переучуванні та перекваліфікації потребують певних витрат та відволікають працездатну людину від участі у суспільному виробництві. Внаслідок цього суспільство зазнає відчутних матеріальних втрат. За підрахунками зарубіжних вчених правильний і своєчасний вибір професії в шкільному віці в 2—2,5 разів зменшує плинність кадрів, на 10—15% збільшує продуктивність праці і в 1,5—2 рази знижує вартість підготовки кадрів.

Підготовка молодої людини до праці і вибору професії повинна бути відповідальною ланкою в плануванні її життєвого шляху: Ще у ПІ віці до н.е. китайський філософ Гуан Ци сказав: «Якщо плануєш на один рік, тоді сій зерно. Плануєш на десять років — саджай дерева. Якщо ж плануєш на все життя, тоді навчай і наставляй людей!».

У процесі розвитку суспільства життя показало, що людина працює найбільш ефективно тільки тоді, коли зміст праці відповідає її інтересам та здібностям, можливостям її організму. Кожна професія ставить перед людиною певні вимоги, які визначаються її специфікою і змістом. Люди, які не мають здібностей до обраної професії, не тільки оволодівають нею із значними труднощами, але й показують гірші результати, частіше допускають помилки і прорахунки в процесі своєї роботи.

Це стосується в першу чергу таких професій, у яких навіть незначний прорахунок, викликаний уповільненою реакцією, нестійкою увагою, нерішучістю та іншими психологічними особливостями людини, може створити аварійну ситуацію й привести до тяжких наслідків. Тому суспільство має завжди бути зацікавленим в можливості кожної людини ще під час навчання у школі визначитись у тій галузі трудової діяльності, де б вона змогла якнайповніше проявити свої здібності та реалізувати свої наміри у свідомому виборі професії.

Самостійний вибір професії, здійснений під впливом аналізу власних внутрішніх можливостей, в тому числі і своїх здібностей, і співвіднесення їх з вимогами обраної професії, являє собою процес професійного самовизначення. Тобто під професійним самовизначенням слід розуміти самопізнання та об'єктивну оцінку особою власних індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можливостей з вимогами, необхідними для оволодіння конкретною професією. Психологія розглядає професійне самовизначення як найбільш значущий компонент професійного розвитку особистості, а також як критерій одного з етапів цього тривалого і складного процесу. Завершується він тільки тоді, коли у людини сформується позитивне відношення до себе як до суб'єкта професійної діяльності. Тому свідомий вибір професії слід вважати показником сформованості професійного самовизначення і переходу його у нову фазу свого розвитку.

Професійне самовизначення — складний, часом суперечливий процес, в основі якого лежить цілком виправдане прагнення молодої людини до самостійності, в той час як вона ще не в змозі обійтись без кваліфікованої допомоги школи, сім'ї. Особистість школяра у цьому процесі виступає як поєднання найрізноманітніших протиріч. Це перш за все протиріччя між професійними прагненнями молоді, в яких переважає соціальна орієнтація на престижні професії і потребами держави в спеціалістах таких професій.

Це і протиріччя між бажанням продовжувати освіту після закінчення школи і зниженням інтересу до навчання, що останнім часом все більше поширюється у значної частини школярів. В особистісному плані можна назвати протиріччя між професійними намірами школярів і можливостями їх реалізації, між професійними намірами і даними своєї особистості, зокрема здібностями, між прагненням молоді до самостійності і відсутністю уміння обґрунтовано прийняти рішення у виборі професії. Зміст діяльності особистості в процесі професійного самовизначення і повинен являти собою вирішення цих протиріч.

Хоч процес професійного самовизначення нічим і не обмежує свободу дій особистості, але не потрібно забувати, що вільний вибір професії не має нічого спільного з самопливом і стихійністю. Вільний вибір професії повинен підпорядковуватись свідомій необхідності узгоджувати прагнення і наміри особистості з потребами суспільства, а також співвідносити власні якості і можливості (особистісні дані) з вимогами, які висуває кожна професія до людини. Таке співвіднесення є відображенням наявної в особистості професійної самовідданості.

Конкретна форма прояву самосвідомості являє собою самооцінку власних намірів і можливостей. Вона є внутрішньою умовою саморегуляції поведінки, усвідомлення людиною того, яку професію вона хоче обрати.